Вы здесь

Трансторакальна пункційна біопсія під контролем рентгенівської комп`ютерної томографії в діагностиці вогнищевої патології легенів

Автор: 
Федусенко Олександр Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U002877
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб та заключний діагноз

Результати роботи базуються на даних комплексного обстеження 167 хворих периферичними вогнищними та інфільтративними процесами легенів, що знаходилися на лікуванні у торакальному відділенні Запорізького обласного онкологічного диспансеру (86,2 %), Запорізького обласного протитуберкульозного диспансеру та звернулися амбулаторно в лікувально-діагностичний центр "ЗТЗ-Сервіс" чи на кафедру променевої діагностики Запорізького державного інституту удосконалення лікарів (13,8 %).
Першу контрольну групу склали 92 хворих, котрим трансторакальна діагностична біопсія уражень легенів була здійснена під контролем рентгеноскопії. Другу - 51 пацієнт, котрим була виконана трансторакальна біопсія уражень легенів під контролем ультрасонографії з кольоровим картуванням.
Пункційна біопсія легенів виконана 167 хворим чотирма різними методиками, які, відповідно, було розділено на чотири групи (А, Б, С і Д). З них: трансторакальна пункційна біопсія (ТПБ) виконана одноголковою методикою (ТТАБ) 53 хворим (група А; 32 %), багатоголковою (ТБАБ) - 30 хворим (група Б; 18%), коаксіальною (ТКАБ) - 47 хворим (група С; 28 %), трепан-біопсія (ТТБ) - 37 хворим (група Д; 22 %). Розподіл різних методик трансторакальних пункційних біопсій наведений у таблиці 2.1.
Можливість виконати трепан-біопсію після тонкоголкової аспіраційної біопсії була завжди використана в кожному випадку. Ці спроби були здійснені в тому ж самому сеансі діагностичної маніпуляції, якщо дозволяв стан пацієнта.
При надходженні на інтервенційну процедуру в більшості випадків загальний стан пацієнтів був задовільним. Лише у 6 пацієнтів (3,6 %), котрим виконувалась пункційна біопсія, він був кваліфікований як стан середньої важкості.
Вік пацієнтів становив вiд 20 до 84 років (середній вік - 52 роки), з них 38 жінок (23 %) та 129 чоловіків (77 %). В таблиці 2.1. представлений розподіл обстежених за віком та статтю.

Таблиця 2.1
Розподіл трансторакальних пункційних КТ-біопсій за методиками
ГрупаВид методикиКількість пацієнтів%АОдноголкова аспіраційна (КТ-ТТАБ)5332ББагатоголкова аспіраційна (КТ-ТБАБ)3018СКоаксіальна аспіраційна (КТ-ТКАБ)4728ДТрепан-біопсія (КТ-ТТБ)3722Всього167100
Таблиця 2.2
Розподіл пацієнтів за віком та статтю
Група пацієнтів за віком*Кількість
пацієнтів%ЧоловікиЖінки20-3042,44-31-4042,44-41-502615,524251-6050303614Старше 618349,76122Всього16710012938
Примітка. * - Розподіл груп надано в роках.
Як видно з таблиці 2.2., майже половина обстежених хворих була у віці понад 60 років, тобто пацієнти літнього віку.

Критеріями включення пацієнтів в дослідження з'явилося:
а) - наявність у пацієнта периферичного вогнищного чи інфільтративного ураження легенів неясної природи, виявлене на рентгенографії чи комп'ютерній томографії органів грудної клітки;
б) - відсутність протипоказань щодо проведення КТ-ТПБ;
в) - згода пацієнта на проведення інтервенційної діагностичної маніпуляції під контролем КТ.
Критеріями виключення пацієнтів з дослідження з'явилося:
а) - наявність протипоказань щодо проведення трансторакальної пункційної біопсії легенів;
б) - наявність клінічно значимої супутньої патології, особливо вираженого гідротораксу та серцевої недостатності;
в) - відсутність співробітництва і взаєморозуміння з боку хворого та відмова від проведення інтервенційного дослідження.
До протипоказань щодо проведення ТПБ уражень легенів відносили виражену емфізему легенів (особливо її булльозну форму), локалізацію патологічного процесу в єдиній легені, підвищену кровоточивість (при захворюваннях згортуючої системи крові).
Всі обстежені пацієнти виразили інформовану згоду на проведення трансторакальної пункційної біопсії легенів під контролем КТ.
Технічні обмеження, насамперед пов'язані з місцерозташуванням поодиноких легеневих вузликів малого діаметру і клінічний стан кожного пацієнта, ретельно розглядалися при визначенні його положення на топографічному столі і вибору майбутньої пункційної траси. Доречна безпечність і рентабельність трансторакальної діагностичної процедури для кожного конкретного пацієнта обов'язково обмірковувалися і зважувалися лікарем-рентгенологом спільно з торакальним хірургом-онкологом, анестезіологом та патоморфологом.
Обстеження хворих проводилося в два етапи - загальноклінічне обстеження і спеціальне (методика проведення спеціального обстеження наведена нижче).
Загальноклінічне дослідження проводилось згідно прийнятим у клініці стандартам і включало вивчення скарг хворих, анамнестичних даних, результатів фізикального обстеження, даних лабораторних та інструментальних методів досліджень. Лабораторні методи дослідження включали загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, вміст у венозній крові глюкози, електролітів, креатиніну, параметрів згортуючої системи крові, ліпідного спектру, показників функціональних дихальних проб, функціональних проб печінки та інші. Інструментальні методи дослідження включали ЕКГ, рентгенографію органів грудної клітки, продольну томографію враженої легені, рентгенівську аксіальну комп'ютерну томографію органів грудної клітки. У всіх досліджуваних хворих з особистою увагою проводився аналіз параметрів згортуючої системи крові.
За даними конвенційної рентгенографії органів грудної клітки та продольної томографії у 133 хворих (79,6 %) відзначалась наявність патологічної периферичної тіні в легенях.
За даними рентгенівської аксіальної комп'ютерної томографії органів грудної клітки у 34 хворих (20,4 %) відзначалась наявність малого вогнища в легенях, не помітного на рентгенографії.
На етапі планування трансторакальної пункційної біопсії легенів, до проведення статистичної обробки результатів, був проведений розподіл обстежуваних пацієнтів на досліджувані групи згідно розта