Вы здесь

Клiнiко-дiагностичнi аспекти резекцiї пiдшлункової залози при мiсцеворозповсюдженому раку шлунка

Автор: 
Романюк Микола Георгiйович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U002889
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

розділ 2.1).

Таблиця 3.6
Непрямі ендоскопічні ознаки ураження підшлункової залози у хворих, обстежених груп

Ендоскопічні ознакиГрупаР1 (n=45)2 (n=118)3 (n=53)Локалізація пухлини у шлункуЗадня стінка тіла шлунка26
(57,7±7,3%)14
(11,8±2,9%)35
(66,0±6,6%)1-21-3>0,05
2-3(31,1±6,9%)10
(8,4±2,5%)3
(5,6±3,1%)1-21-32-3>0,05Антральний відділ шлунка44
(97,7±2,2%)87
(73,7±4,0%)8
(15,0±4,9%)
1-21-32-3(11,1±4,6%)-3
(5,6±3,1%)1-21-3>0,05
2-3(5,9±2,1)4
(7,5±3,6%)1-21-32-3>0,05Розмір пухлинного ураженнявід 3 до 5 см-114
(96,6±1,6%)-1-21-3>0,05
2-3(20,0±5,9%)4
(3,3±1,6)8
(15,0±4,9%)1-21-3>0,05
2-3(80,0±5,9%)-45
(84,9±4,9%)1-21-3>0,05
2-3

Подовження табл. 3.6

Ендоскопічні ознакиГрупаР1 (n=45)2 (n=118)3 (n=53)Характер пухлинного ростуЕкзофітний рак9
(20,0±5,9%)102
(86,4±3,1%)9
(17,0±5,1%)1-21-3>0,05
2-3(80,0±5,9%)16
(13,5±3,1%)44
(83,0±5,1%)1-21-3>0,05
2-3(17,7±5,6%)7
(5,9±2,1%)7
(13,2±4,6%)1-21-3>0,05
2-3(82,2±5,7%)14
(11,8±2,9%)46
(86,7±4,6%)1-21-3>0,05
2-3 Також вірогідно частіше у хворих 1-ї групи зустрічалася пухлина розміром більш 10 см, у той час як пухлина від 5 до 10 см зустрічалася практично однаково часто в 1-й і 3-й групах, але рідше в 2-й групі. Навпроти, пухлина менш 5 см спостерігалася вірогідно частіше в 2-й групі, у порівнянні з 1-ю і з 3-ю групами. Аналогічна тенденція спостерігається і при оцінці характеру пухлинного росту: екзофітний ріст був найбільше частим видом у 2-ї групі (тобто, у хворих без ураження підшлункової залози), а ендофітно-інфильтративний рак спостерігався при резектабельних і нерезектабельних формах раку шлунка з ураженням підшлункової залози. Між 1-ю і 3-ю групами статистично значимих відмінностей не було.
Обмеження рухливості задньої стінки шлунка і ригідність при "інструментальній пальпації" - симптоми, яки були характерними ознаками ураження підшлункової залози при раку шлунка (у 1-й і 3-й групах).
Таким чином, можна зробити висновок, що для ураження підшлункової залози найбільш характерними непрямими ендоскопічними ознаками є:
- ураження задньої стінки тіла і/або антрального відділу шлунка;
- розміри пухлини понад 5 см;
- ендофітно-інфільтративний ріст;
- обмеження рухливості і ригідність задньої стінки шлунка.
Ці симптоми, а також їх сполучення були відібрані для подальшого аналізу (табл. 3.7).

Таблиця 3.7
Специфічність і чутливість ендоскопічних ознак проростання підшлункової залози і їх сполучень

СимптомЧутливістьСпецифічністьУраження задньої стінки тіла і/або антрального відділу шлунка18%84%Розміри пухлин більш 5 см17%85%Ендофітно-інфільтративный ріст54%86%Обмеження рухливості і ригідність задньої стінки шлунка39%66%Ураження задньої стінки тіла і/або антрального відділу шлунка + розміри пухлини більш 5 см12%89%Ураження задньої стінки тіла і/або антрального відділу шлунка + обмеження рухливості і ригідність задньої стінки шлунка7%94%розміри пухлини більш 5 см + ендофітно-інфільтративный ріст + обмеження рухливості і ригідність задньої стінки шлунка 11%92%
Обмеження рухливості і ригідність задньої стінки шлунка лише в одиничних випадках спостерігалися у хворих 2-ї групи, у той час як усі сполучення ознак спостерігалися тільки у хворих 1-ї і 3-ї груп, тому їхня специфічність висока (понад 90%). Однак перераховані вище сполучення ознак спостерігалися рідко й у 1-й і 3-й групах, тобто чутливість їх низька.
Таким чином, наявність ендофітної пухлини більш 5 см у діаметрі, розташованої на задній стінці шлунка чи в його антральному відділі в сполученні з обмеженням рухливості і ригідністю задньої стінки шлунка є достовірною ознакою проростання раку шлунка в підшлункову залозу. Однак відсутність цих ознак не говорить про відсутність залучення підшлункової залози в пухлинний процес.

3.3. Рентгенологічні ознаки ураження підшлункової залози при раку шлунка
Рентгенологічна семіотика ураження підшлункової залози при раку шлунка бідна - немає не тільки прямих ознак проростання, але і виявлення непрямих вимагає застосування спеціальних методик (подвійне контрастування, парієтографія, накладення пневмоперітонеуму, медикаментозна гіпотонія, поліпозиційне дослідження й інші). Однак ми все-таки спробували виявити такі рентгенологічні симптоми, що будучи непрямими, дозволяли б запідозрити ураження підшлункової залози при раку шлунка.
Результати аналізу показали, що в основному це були ознаки аналогічні за суттю ендоскопічним критеріям проростання підшлункової залози, тобто зв'язані з локалізацією пухлинного ураження в шлунку, розмірами пухлини, характером росту, а також оцінкою зміщуваності шлунка, його контурів і перистальтики.
Зміщуваність шлунка оцінювали при зміні положення тіла хворого під час рентгеноскопії з контрастуванням шлунка барієвою суспензією в розведенні 1:2 - 1:3, спостерігаючи за рухливістю шлунка при пальпації його через передню черевну стінку, а також при порівнянні двох знімків у лівому бічному положенні вертикально і під кутом 90о після нахилу хворого. Обмеженою зміщуваністю вважали зменшення його зсуву в дорзовентральному напрямку менш 2 см стосовно кісткових утворень (хребетний стовп). Перистальтику по контурі шлунка оцінювали при рентгеноскопії. У літературі описані й інші методи рентгенологічного дослідження (тріплографія, парієтографія), однак, ці методи досить трудомісткі, і не одержали поширення, тому в даному дослідженні вони не аналізувалися.
У випадку інфі