Вы здесь

Використання побічних продуктів крохмале-патокового виробництва в годівлі курей-несучок

Автор: 
Цап Світлана Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U002921
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Р О З Д І Л 2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ30
Р О З Д І Л 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ343.1. Технологія виробництва крохмалю і одержання глютену, кукурузно-фосфатидного концентрату, сухого кукурудзяного корму
343.2. Хімічний склад та поживність побічних продуктів крохмале-патокового виробництва (ППКПВ)
413.3. Амінокислотний, жирнокислотний та мікроелементний склад побічних продуктів КПВ
433.4. Вплив побічних продуктів КПВ на продуктивність та відтворювальні якості курей-несучок
483.5. Динаміка вітамінного складу яєць курей-несучок за використання в раціонах побічних продуктів КПВ
513.6. Перетравлення поживних речовин комбікорму птицею 553.7. Морфологічний склад тушки дослідних курей-несучок583.8. Амінокислотий та жирнокислотний склад грудних м'язів курей-несучок
60
3.9. Економічна ефективність використання побічних продуктів КПВ в годівлі курей-несучок в 1-у науково-господарському досліді
653.10. Ефективність ППКПВ в 2-му науково-господарському досліді663.11. Амінокислотний та жирнокислотний склад грудних м'язів курей-несучок
783.12. Реакція курей-несучок на високі дози побічних продуктів КПВ в раціонах ( 3-й науково-господарський дослід)
833.13. Вплив високих доз побічних продуктів КПВ на продуктивність курей-несучок (3-й дослід)
853.14. Обмін енергії в організмі курей-несучок при згодовуванні продуктів крохмале-патокового виробництва
913.15. Гістологічна будова печінки у курей-несучок після використання у комбікормах побічних продуктів КПВ
943.16. Виробнича перевірка результатів досліджень108Р О З Д І Л 4. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
110ВИСНОВКИ117ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ119СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ120ДОДАТКИ137
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ППКПВ - побічні продукти крохмале-патокового виробництва
КПВ ? крохмале - патокове виробництво
ОК - основна кормосуміш
КФК ? кукурудзо-фосфатидний концентрат
ПНКК - поліненасичені карбонові кислоти
ВЖК - високомолекулярні жирні кислоти
НЕКЖ - неетерофіціровані жирні кислоти
НЖК - незамінні жирні кислоти
ФАО ? міжнародна продовольча організація ООН
ВНДІТІП ? Всеросійський науково-дослідний і технологічний інститут птахівництва
ОЕ - обмінна енергія
ВЕ - валова енергія
ЕП - енергія посліду
ЕПС - енерго-протеїнове співвідношення
ЕЛС - енерго-лізинове співвідношення
ЕМС - енерго-метіонінове співвідношення
МДР - максимально-допустимі рівні

ВСТУП
Птахівництво - одна із провідних галузей тваринництва з виробництва відносно дешевих і біологічно повноцінних продуктів харчування людини. Завдяки скоростиглості та високої якості продуктів птахівництво в усіх країнах світу посідає пріоритетне місце серед галузі тваринництва.
Починаючи з 2000 року відзначається збільшення поголів'я птиці та валового виробництва яєць і м'яса птиці в господарствах всіх форм власності України. Так, виробництво яєць зросло у 2001 р. у порівнянні з 2000 р. на 9,8 % (9,67 млрд штук проти 8,8), у тому числі в господарствах с.-г. підприємств ? на 23,6 %. Виробництво м'яса птиці за цей період зросло на 24,1 %, у тому числі в господарствах с.-г. підприємств - на 87,9 % і населення - на 9,7 % [ 1 ].
Для забезпечення населення продуктами птахівництва щорічне виробництво яєць в Україні до 2010 року необхідно збільшити на 540 млн штук, м'яса птиці - на 93,2 тис. тон. Головний чинник, який стримує розвиток птахівництва ? нестача кормів, слабка кормова база, низький рівень використання преміксів, БВД, вітамінів, амінокислот і особливо білка та енергії.
Його дефіцит зумовлює низьку продуктивність сільськогосподарської птиці, нераціональне використання кормів на виробництво м'яса та яєць, в структурі собівартості яких витрати на корми складають до 70 % і більше.
У зв'язку з цим особливого значення набуває пошук нових, нетрадиційних, високоякісних, більш дешевих джерел кормового протеїну [ 2 ]. Проблема загострилася через суттєве скорочення на світовому ринку кількості виробництва м'ясо-кісткового борошна з причини захворювань тварин, а отже і різкого погіршення якості цієї білкової добавки.
Тому як замінники кормів тваринного походження і зерна, за кордоном широко використовують побічні продукти різних виробництв. За їх рахунок, наприклад, в структурі комбікормів, які виробляють в Нідерландах, кількість зерна скорочена на 20 %. В США та інших країнах вже тривалий час для годівлі птиці використовують кукурудзяний глютен, дещо в меншій кількості - сухий кукурудзяний корм.
В Україні тільки на Верхнєдніпровському комбінаті Дніпропетровської області щорічно накопичуються 35-40 тис. тон побічних продуктів крохмале-патокового виробництва (ППКПВ). Їх одержують в процесі переробки продовольчої кукурудзи на основі сучасних процесів розділення зерна шляхом помелу, сепарації і фільтрації. Побічні продукти характеризуються високою перетравністю поживних речовин і доступністю амінокислот. Проте в Україні та й країнах СНД використання ППКПВ в годівлі с.-г. тварин стримується через відсутність науково обґрунтованих рекомендацій щодо їх застосування.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету за ініціативною тематикою "Дослідження впливу композиційних кормів з використанням соняшникової лузги на продуктивність сільськогосподарських тварин" (номер державної реєстрації 15-08-206 від 12.06.1991) та згідно з темою "Удосконалення продуктивних ознак сільськогосподарських тварин в умовах Степу України", яка виконується колективом зооінженерного факультету Дніпропетровського аргоуніверситету.
Мета та завдання дослідження. Мета роботи - вивчення ефективності, сумісності та реакції курей-несучок на використання в раціонах глютену, кукурудзо-фосфатидного концентрату (КФК), сухого кукурудзяного корму замість зерна ячменю та м'ясо-кісткового борошна.
Для досягнення поставленої мети необхідно було в