Вы здесь

Основні хвороби цибулі та обґру-нтування заходів захисту від них в умовах Лісостепу України

Автор: 
Мельничук Федір Степанович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U003001
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце і умови проведення досліджень

Польові дослідження проводили в умовах Сквирської дослідної станції Київської області, та деяких спеціалізованих господарствах по вирощуванню цибулі Чернігівської і Волинської областей, лабораторні - в відділі державних випробувань і технологій застосування пестицидів Інституту захисту рослин УААН.
Дослідне поле Сквирської дослідної станції розташоване на кордоні з Вінницькою і Житомирською областями. Ґрунти - типові чорноземи та суглинки з рН до 7,0.
Фермерське господарство "Приступа" Іваничівського району Волинської області, де проводили польові досліди знаходиться у північній частині лісостепової зони. Ґрунти вилужені чорноземи із неглибоким гумусним горизонтом, з переходом до середньосуглинистих, рН ґрунтової витяжки до 6.
Для розвитку рослин, крім ґрунту суттєве значення мають метеорологічні умови, що склалися в період вегетації. Протягом усього періоду від садіння до збирання урожаю проводили спостереження за метеоумовами. Кожного дня фіксували такі показники: середньодобова температура повітря, (мінімальна і максимальна), відносна вологість повітря та кількість опадів.
Вегетаційні періоди (з травня по серпень) в 1999 і 2001 рр. у цілому характеризувались підвищеною температурою повітря і недостатньою кількістю опадів. В 1999 р з третьої декади травня по другу декаду серпня середньодобова температура повітря була на 11,6 % вищою порівняно з середньобагаторічними показниками. В 2000 році значне підвищення температури повітря припало на третю декаду травня і першу декаду червня. Найбільший дефіцит вологи протягом двох вегетаційних періодів зафіксовано в червні. Аналізуючи дані вегетаційного періоду 2001 року, слід зазначити, що значне підвищення температури повітря і нестача вологи припадали на період закінчення травня-червень, тобто на період активного росту листкового апарату.
Дослідження фунгітоксичних властивостей препарату скарб, 25% в.р. (етиленбісдітіокарбамат натрію 23% + уротропін 2%) здійснювали у відділі державних випробувань та технологій застосування пестицидів Інституту захисту рослин УААН.
Обстеження насінників цибулі проводили на Київській ДСВС, в Чернігівській і Волинській областях. Фітопатологічний аналіз цибулі, закладеної на зберігання робили на Сквирській дослідній станції і у виробничому сільськогосподарському кооперативі "Топилищанський" Волинської області.
Мікробіологічний аналіз відібраних зразків проводили на базі Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К.Заболотного.
Визначали концентрацію металаксилу в робочому розчині до та після замочування у відділі аналітичної хімії ІЗР УААН.
Визначення посівних якостей насіння цибулі з варіантів здійснювали у Державному центрі сертифікації, ідентифікації та якості сортів рослин.

2.2. Матеріали і методи проведення досліджень

Дослідження здійснювали шляхом постановки лабораторних, вегетаційних і польових дослідів.
Матеріалом для лабораторних досліджень були зразки хворих цибулин, відібрані під час весняних, літніх та осінніх обстежень 1999-2001 рр. у Київській, Чернігівській та Волинській областях. Мікробіологічний аналіз зразків проводили за загальноприйнятими методиками [Бельтюкова К.И., Матышевская М.С., 1968 [89]; Klement Et.Ol., 1990 [90]].
Ідентифікували бактерії на основі визначника Берджі [69]. За еталон використовували типовий штам Erwinia carotovora var. сarotovora Due (8982), отриманий з колекції живих культур відділу фітопатогенних бактерій Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного.
Патогенні властивості виділених ізолятів E.carotovora var. сarotovora Due визначали за рівнем мацерації (розм'якшення) тканин картоплі та загнивання листя цибулі [90].
Морфологію та структуру колоній вивчали на картопляному агарі, звертаючи увагу на форму, розміри та колір колоній [89, 91].
Фізіологічні та біохімічні властивості збудників бактеріальних хвороб встановлювали за методами Н. Ковач [92].
Фунгітоксичні властивості препарату скарб, 25%в.р. визначали за допомогою краплинного методу на предметних скельцях.
Дослідження фунгітоксичних властивостей препарату скарб 25% в.р. здійснювали на таких тест-об'єктах - збудниках основних хвороб сільськогосподарських культур, як:
- Alternaria solani - збудник сухої плямистості картоплі і томатів;
- Cercospora beticola - збудник церкоспорозу цукрових буряків;
- Fusarium avenaceum - збудники фузаріозу колоса зернових культур;
- Fusarium graminearum - збудники фузаріозу колоса зернових культур;
- Phytiphthora infestans - збудник фітофторозу картоплі і томатів;
- Plasmopara viticola - збудник мілдью винограду;
- Pseudoperonospora cubensis - збудник несправжньої борошнистої роси огірка;
- Spiloceae pomi - конідіальна стадія збудника парші яблуні;
- Puccinia triticina - збудник бурої іржі пшениці;
- Botrytis allii - збудник шийкової гнилі цибулі.
- Fusarium oxysporum - збудник фузаріозного в'янення цибулі.
- Peronospora destructor - збудник несправжньої борошнистої роси цибулі.
Результати досліджень кожного тест-об'єкта представлені в таблицях і графіках. В таблицях подаються показники пригнічення проростання спор збудників грибного походження при різних концентраціях препаратів скарб, 25% в.р., дітан м-45, 80% з.п. і хлорокису міді, 90% з.п., а на рисунках - графіки залежності пригнічення проростання спор, перетворених в пробіти, від концентрації препарату, поданих, як логарифм концентрацій
log10 0,1= -1; log100,0001= - 4.
Зростання концентрацій зображуємо зліва направо. На графіку також подаються лінії відліку ЕД50 і ЕД95 - ефективна доза препарату, що пригнічує розвиток патогена на 50% і 95%. Якщо від точки перетину прямої залежності з лінією відліку ЕД50 опустити перпендикуляр на лінію концентрацій, то отримаємо концентрацію препарату, я