Вы здесь

Моделі і методи для організації досліджень потенційної міграції населення

Автор: 
Овчиннікова Олена Русланівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U003007
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПЕРЕМІЩЕНЬ НАСЕЛЕННЯ

2.1. Ієрархічна система задач для організації дослідження міграційних процесів
2.1.1. Розглянемо задачі, які виникають при дослідженні міграційних переміщень населення у відповідності з концепцією, представленою в пункті 1.3. Можна виділити наступні основні етапи: формування цілей (мети спостереження) і, можливо, підцілей дослідження; формування (укрупнення і виділення) груп факторів за необхідними ознаками та самих факторів відповідно досягненню мети, визначення ступеня та терміну впливу факторів, виділення станів системи, організація процесу отримання необхідної для дослідження інформації, підбір методів для обробки отриманих результатів, формування висновків та рекомендацій щодо регулювання і управління міграцією.
Зупинимось послідовно на кожному виділеному етапі.
У міграційній системі у відповідності з концепцією основним елементом є індивід, а сама міграційна система має ієрархічну структуру - від індивіда, сім'ї до регіону, держави, планети. У такій системі ініціатива міграції належить особі та сім'ї, а на рівні регіонів та держави може лише організовуватись непряме спонукання до міграції через дію різноманітних факторів. Таким чином, індивід є основою одержання інформації для будь-яких рівнів ієрархії управління, стадій і етапів міграційних досліджень. Такі індивідуальні дослідження повинні виконуватися з різноманітними цілями і носити періодичний характер як необхідний засіб отримання інформації. У відповідності з концепцією, управління міграційними процесами (підтримання міграційної норми) неможливо без інформації про особу, яка є об'єктом дослідження.
Організувати способи надходження інформації можна лише при виділенні головної мети: мета дослідження диктує характер збору необхідної інформації та методи її аналізу.
Цілі дослідження носять динамічний характер, тобто можуть змінюватися в різні періоди часу, наприклад, на сьогодні це може бути визначення чисельності міграційного потоку або визначення впливу міграції на перерозподіл трудових ресурсів; в інший період дослідників може цікавити зв'язок міграції і природного відтворення населення, або зміна рівня життя населення, яке тимчасово працює за кордоном тощо. Формування цілей - прерогатива різних адміністративних та науково-практичних організацій, які займаються демографічними дослідженнями. Формування головної мети, як було сказано, передбачає наявність підцілей, та, відповідно, формування задач дослідження. Визначення цілей та їх пріоритетності, як правило, здійснюється організаціями, які проводять подібні дослідження, як планові завдання або наукові вивчення. Подібні задачі можуть вирішуватись методами експертного опитування.
Поділимо цілі дослідження на такі групи:
1. Визначення чисельності населення (мігрантів, стаціонарного населення, потенційних мігрантів, народжених, померлих, реемігрантів, іммігрантів, трудових мігрантів тощо).
2. Визначення соціально-демографічних характеристик осіб (потоків) (за віком, статтю, рівнем освіти, професією, складом сім'ї, знаннями іноземних мов тощо).
3. Визначення основних напрямків міграційних переміщень та їх динаміки.
Крім того, може існувати ще безліч задач дослідження:
- оцінка стану здоров'я мігрантів (соціально-медичні умови праці трудових мігрантів, оцінка стану медичного обслуговування, поява хвороб, пов'язаних з трудовими міграціями тощо);
- оцінка характеру та інтенсивності робіт за межами регіону, країни;
- визначення соціально-економічної ефективності трудової міграції населення (в цілому на рівні індивідів та територіальних сукупностей) (вплив трудової міграції на добробут населення в районах розміщення та вибуття трудових мігрантів );
- аналіз довготривалості виїздів на роботи за кордон;
- визначення причини, які обумовлюють необхідність виїзду на заробітки;
- оцінка впливу трудових міграцій на формування міграційних установок (установок на переселення за кордон);
- визначення думок відносно ролі державних і місцевих органів влади в покращенні соціально-економічної ситуації в регіоні та регулюванні трудової міграції;
- направлення вдосконалення управління міграційними переміщеннями тощо.
Як випливає з запропонованої в п.1.3 концепції міграційні переміщення - це цілісна, але своєрідна система, у якій індивід є єдиним джерелом одержання інформації. Тому, приймаючи як основний етап дослідження постановку мети, і поєднуючи в процесах дослідження ці цілі залежно від призначення запланованих досліджень, можна одержати велику кількість підсистем, що мають інваріантний характер за цією кількістю. Звідси і виявляється своєрідність організації такої системи досліджень.
Крім того, згідно з концепцією, оперативність та своєчасність необхідних заходів управління та регулювання міграційних процесів забезпечується за рахунок організації дослідження потенційних мігрантів, тобто визначення ідей міграції та їх характеристик ще на початковій стадії формування міграційних процесів.
Виділимо три рівні цілей організації міграційних досліджень: індивідуальний (окрема особа); сімейний - об'єднання осіб у сім'ю за будь-якими родинними ознаками (діти, батьки, подружжя); системний - рівень регіонів та ринкових механізмів. Останні два рівні забезпечуються інформацією за рахунок об'єднання даних, отриманих на першому рівні, тому 2-й та 3-й рівні не є об'єктами міграційних досліджень.
На першому, індивідуальному рівні, на бажання мігрувати впливають багато різноманітних факторів: від індивідуальних особливостей індивіда до рівня життя та економічного стану в країні.
2.1.2. Після того, як сформована ціль дослідження, в залежності від неї можливо формування груп факторів. Існує декілька способів об'єднання факторів в групи, серед яких виділимо експертне оцінювання.
Взагалі, можна виділити групи політичних, економічних, соціальних, екологічних та інших факторів. В сучасній літерату