Вы здесь

Формування високопродуктивних і біологчно стійких штучних насаджень сосни у свіжих борах півночі Київського Полісся

Автор: 
Головецький Михайло Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U003158
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
ПРОГРАМА, УМОВИ, МЕТОДИКА Й ОБ'ЄМ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Програма досліджень

Виходячи з поставленої мети досліджень та враховуючи стан розробки питання, на підставі огляду літературних та інших інформаційних джерел, була розроблена і затверджена така програма дисертаційної роботи :
1. Природне поновлення сосни у свіжому бору :
- попереднє поновлення під наметом насаджень;
- збереження підросту й супутнє поновлення у ході поступової рубки;
- збереження підросту й наступне поновлення на зрубах.
2. Штучне лісовідновлення сосни у свіжому бору :
- ріст і продуктивність штучних деревостанів;
- змішані культури сосни;
- розміщення посадкових місць.
3. Властивості грунтів у свіжому бору після переходу до штучного лісовідновлення :
- морфологічні ознаки;
- механічний склад і водно-фізичні властивості;
- фізико-хімічні властивості.
4. Рекреаційне лісокористування у штучних насадженнях сосни :
- вплив на грунти;
- надземний покрив, підріст, стан дерев ;
- лінійний приріст дерев, товарність деревостанів.
5. Лісогосподарський догляд за штучними насадженнями сосни :
- стан середньовічних і пристигаючих культур;
- радіаційне забруднення деревостанів і лісової продукції;
- лінійний і селекційний способи рубок.
2.2 Природні умови району досліджень
За лісогосподарським районуванням, лісові масиви, у яких проводились дослідження, відносяться до Східнополіського округу лісової лісогосподарської області [112, 113], чи до Придніпровськополіського лісогосподарського району Києво-Чернігівського поліського округу [114], що займають північну частину Київської і Чернігівської адміністративних областей.
Помірно-континентальний клімат з теплим літом і відносно м'якою зимою цього регіону сприятливий для росту і розвитку лісової рослинності. Тривалість періоду із середньодобовою температурою повітря понад 5°С - 200 днів, понад 10°С - 155 днів. Сума активних температур становить 2510°С. Річна кількість опадів - 530-570 мм, причому основна частина їх випадає у вегетаційний період.
На всій території розповсюджені морени дніпровського льодовика, підстелені й вкриті водно-льодовиковими піщаними відкладеннями. Широкий розвиток отримали стародавні й сучасні алювіальні відкладення. На другій надзаплавній терасі морена досить розмита, вкрита воднольодовиковими пісками, часто перевіяними вітром.
Найширше розповсюдження отримали дерново-підзолисті грунти, які розрізняються за механічним складом і ступенем опідзолення. Найбільші площі займають піщані та глинисто-піщані дерновослабкопідзолисті грунти, які утворились на воднольодовикових і стародавньоалювіальних відкладеннях, і на яких переважно ростуть соснові лісонасадження. Менша частка площі належить дерново-середньопідзолистим супіщаним грунтам, приуроченим до виходів морени на поверхню та болотним грунтам у заплавах.
Вивчаючи вплив умов місцезростання на стан і продуктивність соснових насаджень Київського Полісся, дослідники [115] констатують, що, незважаючи на майже однаковий клімат на всій території цього регіону, із восьми держлісгоспів об'єднання "Київліс", лісовий фонд яких розташований у його межах, найгірші умови місцезростання мають місце у Вище-Дубечанському держлісгоспі, територія якого характерна наявністю великої площі борів і малою - судібров і дібров. До нього за цими показниками наближаються Іванківський і Поліський держлісгоспи. Враховуючи, що лісові масиви останніх у значній мірі забруднені радіонуклідами після аварії на Чорнобильській АЕС, і лісогосподарська діяльність у них обмежена, основний обсяг досліджень був зосереджений у насадженнях Вище-Дубечанського держлісгоспу, і лише окремі аспекти лісокультурного виробництва та лісовирощування вивчались за його межами.
Територія держлісгоспу розташована в трикутнику, який утворює Київське водосховище і р. Десна до впадіння її у р. Дніпро. Лісові масиви господарства, в основному, знаходяться в межиріччі на другій надзаплавній терасі, яка тягнеться з невеликим ухилом з півночі на південь.
Розташування значної частини території держлісгоспу на піщаних терасах привело до того, що лісорослинні умови тут характерні наявністю, поряд з найбільш розповсюдженими суборами, дуже значної (34,3 % вкритої лісом площі) частки борів (табл.2.1; рис.2.1). Найбільша питома вага в держлісгоспі належить екотопу А2 (31,2 %).
Таблиця 2.1
Розподіл вкритої лісом площі Вище-Дубечанського держлісгоспу за типами
умов місцезростання, га
ГігротопиТрофотопи12345РазомА710,78368,286,9--916,.8В-7466,64222,0260,610,511959,7С-461,02210,62705,644,35421,5Д-37,1199,119,1-255,3Всього:710,716332,96718,62985,354,826802,3
Особливістю борів є недостатність елементів мінерального живлення. Це крайній щодо оліготрофності ряд деревних угрупувань. Сухі й свіжі бори, займаючи площі з глибокими пісками, весною достатньо зволожені. Влітку вже після короткочасної посухи вологість верхніх шарів грунту тут нерідко знижується нижче
коефіцієнта зав'ядання [45]. За тривалої посухи може наступити загибель насаджень, особливо штучного походження. Бори характеризуються як площі з найменшим лісорослинним ефектом, дуже трудомісткі для лісокультурного освоєння [38]. Проте переважають в умовах А2 культури сосни звичайної, чисті, набагато рідше з домішкою берези повислої чи грунтополіпшуючих чагарників. Основна їх частка представлена середньовічними та пристигаючими чистими сосновими деревостанами. Введена при садінні домішка інших порід майже завжди випала чи вибрана під час рубок догляду.
Лісорослинні умови на території держлісгоспу найбільш сприятливі для сосни звичайної, насадження якої займають 18385 га, або 68,6 % вкритої лісом площі.
Структура лісів за віком залишається нерівномірною внаслідок надмірних рубок Х1Х і початку ХХ сторічч, а також післявоєнного часу. Якщо за лісовпорядкуванням 1983 р. молодняки займали 43 % вкрит