Вы здесь

Вплив радойодотерапії на функцію слинних залоз хворих на диференційований рак щитовидної залози за даними сіалосцинтиграфії

Автор: 
Король Павло Олександрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U003319
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вплив РЙТ на функцію слинних залоз методом сіалосцинтиграфії був простежений у 200 пацієнтів на ДРЩЗ. Серед них було 174 жінки та 26 чоловіків віком від 31 до 75 років (середній вік 49,2 ? 7,6; медіана 49). При патогістологічному дослідженні у 152 пацієнтів був діагностований папілярний рак щитовидної залози, а у 48 - фолікулярний. До надходження в клініку 164 хворим було проведено тотальну тиреоїдектомію, а 36 - субтотальну. Згідно стадіювання за класіфікацією pTNM у 31 хворих було виявлено pT1N0M , 58 - pT2N0M0, 43 - pT3N0M0, 68 - pT4N0M0. 70 хворих було обстежено після операції на щитовидній залозі до проведення РЙТ та в найближчий темін (через 6 міс після РЙТ), 130 - після операції та в найближчий і віддалений термін після РЙТ (12 міс та більше після закінчення РЙТ).
РЙТ було проведено хворим за наступними показаннями: нерадикально проведена тиреоїдектомія, наявність залишкової тканини ДРЩЗ, проростання пухлини за межі тиреоїдної капсули, наявність регіонарних або віддалених метастазів ДРЩЗ. Інші хворі не отримували РЙТ у зв?язку з достатньо радикальною операцією і відсутністю відомих факторів ризику рецидивів та метастазів [3]. Вони залишались під наглядом радіолога з призначенням супресивних доз тироксину.
Радіоактивний йод призначали перорально, натщесерце, не раніше ніж через 4-6 тижнів після операції чи відміни тироксину, якщо він був призначений.
Введені терапевтичні активності радіойоду на один курс РЙТ дорівнювали 1850 - 4720 МБк (50-262 мкюрi). Ефект лікування після першого курсу РЙТ оцінювали через 6 місяців. Якщо при сцинтиграфії не було виявлено накопичення радіофармпрепарату в області шиї чи поза зоною ложа щитовидної залози, дослідження проводили кожні 6 міс три рази поспіль, потім 1 раз на рік на протязі двох років, потім 1 раз на два роки, потім кожні п'ять років на протязі всього життя [3, 12]. Якщо після першого курсу РЙТ лікування виявилося неефективним через 3-6 міс призначали повторний курс РЙТ.
Для досягнення терапевтичного ефекту хворим доводилось призначати від 1 до 5-6 та більше курсів РЙТ.
Після першого курсу РЙТ у 72 (36 %) хворих спостерігали суб?єктивні та об?єктивні променеві реакції з боку слинних залоз. Дані хворі скаржились на біль в ділянці привушних слинних залоз, сухість в ротовій порожнині, біль у горлі. При огляді спостерігали набряклість привушних слинних залоз, а в деяких випадках і в ділянці залишку щитовидної залози. Ці явища з?являлись через кілька годин після прийому терапевтичної активності 131І та продовжувались строком від 1 до 5 діб. У віддалений термін спостереження скарги, що свідчать про порушення функціонального стану слинних залоз, були тільки у 11 (5 %) хворих; при детальному анамнезі скарги було відмічено у 15 (7 %) хворих.
Всім хворим на ДРЩЗ проводили сцинтиграфію області шиї та грудної клітини через 24 години після прийому 74 МБк (2 мкюрi) 131І або внутрішньовенного введення 185 МБк (5 мкюрi) 99mTc-пертехнетату. Дане дослідження проводилось з метою визначення наявності залишкової тканини щитовидної залози після операції. На 5-7 день після прийому терапевтичної активності 131І здійснювали сцинтиграфію області шиї та грудної клітини з метою виявлення можливих додаткових вогнищ тиреоїдної тканини.
Для вивчення функції слинних залоз всім хворим, що досліджувались, було застосовано метод сіалосцинтиграфії. 145 хворих було досліджено на гама камері МВ 9200 (Угорщина), що сполучена з комп?ютерно-сцинтиграфічною системою "Microsegams". Енергетичне вікно становило 15 %. Розрішення гама-камери дорівнювало 5 мм. Розмір одного пікселя матриці 64?64 дорівнював 6 мм. Методом ОФЕКТ із застосуванням емісійного томографа "E.CAM" (Siemens) було обстежено 55 хворих. Всього проведено 530 сіалосцинтиграфій.
Пацієнта розміщували на столі таким чином, щоб його голова знаходилась у центрі детектора гама-камери на відстані 15 см від кристала.
Відразу після внутрішньовенного введення 99mTc-пертехнетату (1,5 МБк на 1 кг маси тіла), здійснювали сіалосцинтиграфію у динамічному режимі. Збір даних здійснювали на протязі 30 хвилин із швидкістю 1 кадр за 20 сек. Під час дослідження пацієнт повинен був лежати нерухомо, по мірі надходження слини в порожнину роту ковтати її. Для стимуляції слиновиділення, на 20 хвилині дослідження пацієнту зрошували корінь язика 2 мл 3 % розчину лимонної кислоти. Через 1 годину після динамічної сіалосцинтиграфії проводили дослідження у статичному режимі.
Результати дослідження були представлені у вигляді гістограм "активність-час", що відображали динаміку накопичення радіофармпрепарату в залежності від часу з 5 "зон інтересу" і відповідали накопиченню 99mTc-пертехнетата в правій та лівій привушних, правій та лівій підщелепних слинних залозах, фоновій ділянці (області плеча).
Аналіз даних сіалосцинтиграфії проводили за допомогою кількісної та якісної оцінки отриманих сіалосцинтиграм.
При якісній оцінці сіалосцинтиграм звертали увагу на місце розташування слинних залоз, їх форму, характер розподілу радіоактивності, а також характер, форму та амплітуду безпосередньо кривої "активність-час", її окремих сегментів (судинного, концентраційного, "плато", екскреторного).
Оскільки накопичення 99mTc-пертехнетату не обмежується виключно слинними залозами, а здійснюється також в інших органах та тканинах (щитовидна залоза, залози шлунку, сльозні залози), кількісну оцінку сіалосцинтиграм та порівняння накопичення радіофармпрепарату у різних пацієнтів можливо проводити лише за допомогою відносних коефіцієнтів.
Дані коефіцієнти відображають характер кривої накопичення, співвідношення сегментів (фаз) гістограми, ступінь їх вираженості, своєчасність їх настання, спроможність слинної залози утворювати та виділяти секрет.
Для аналізу отриманих сіалосцинтиграм використовували слідуючі кількісні показники:
* Коефіцієнт судинний (Кс) - відношення кількості імпульсів, зареєстрованих на 6-й хвилині дослідження до кількості імпульсів зареєстров