Вы здесь

Територіальна організація земельно-ресурсного потенціалу Чернігівської області

Автор: 
Пасько Володимир Феодосійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U003606
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Суспільно-географічні чинники
2.1.1. Суспільно-географічне положення
Дослідження суспільно-географічного положення, що є складовою частиною суспільно-географічного дослідження, є важливою характеристикою регіону і включає в себе аналіз розміщення регіону на всіх рівнях, від локального до глобального. Під терміном "суспільно-географічне положення" розуміємо положення об'єкту по відношенню до інших об'єктів, з якими він знаходиться у взаємодії. Це важлива характеристика об'єкту, оскільки значною мірою дає уявлення про природні і суспільно-географічні умови та особливості місця його локалізації. Розрізняють мікроположення (локальне оточення в ареалі безпосереднього контакту з іншими географічними об'єктами), мезоположення (положення у регіоні, державі) і макроположення (співвідношення з великими ділянками земної поверхні в цілому). Географічне положення - динамічна характеристика, що змінюється при зміні різних властивостей географічного об'єкту і його взаємозв'язків з іншими об'єктами чи явищами.
Мезоположення області характеризується його місцем в межах країни та близького зарубіжжя. В цьому відношенні Чернігівська область має досить вигідне суспільно-географічне положення. Чернігівщина розташована на півночі України, в басейні р. Дніпро, в межах двох природно-географічних зон - мішаних лісів та лісостепу.
Область входить до складу Столичного суспільно-географічного району. На заході і північному заході вона межує з Гомельською областю Республіки Білорусь, на півночі - з Брянською областю Російської Федерації, на сході - з Сумською, на півдні - з Полтавською, на південному заході - з Київською областю.
Площа області - 32,9 тис. км2 (5,3% території України). Населення на 01.01.2002р. - 1236,0 тис. чол. (2,6% від загальної чисельності населення України). Центр - м. Чернігів. За адміністративно-територіальним поділом область розділена на 22 райони, побудовано 15 міст, у т. ч. 3 обласного підпорядкування (Чернігів, Ніжин, Прилуки), 30 селищ та 1475 сільських населених пунктів (за останні 10 років з карти області зник 21 сільський населений пункт). Національний склад населення області однорідний: українці становлять 93,5%, росіяни - 5,0%, білоруси - 0,6%, інші національності - 0,9%.
Наявність в області значної кількості прикордонних та суміжних територій впливає на особливості використання земельно-ресурсного потенціалу області завдяки наданню особливого статусу цим територіям. На формування і розвиток землекористування Чернігівщини впливає вигідне сусідське положення, особливо близькість до столиці України - міста Києва, що особливо проявляється на використанні земель сільськогосподарського призначення та на спеціалізації сільського господарства області.
Область має вигідне транспортно-географічне положення. Територію області перетинають залізничні, автомобільні магістралі, нафтопроводи і газопроводи республіканського і міжнародного значення. По її території проходять такі залізничні магістралі як Київ - Москва, Гомель - Бахмач - Одеса, Гомель - Ніжин - Прилуки та ін. Добре розвинута мережа автомобільних шляхів, серед них автотраси Санкт-Петербург - Київ - Одеса, Київ - Москва, Чернігів - Новгород-Сіверський.
Отже, можна зробити висновок, що територія Чернігівської області є давно заселеною і досить добре освоєною, має вигідне суспільно-географічне положення, в межах області чітко виділяється ієрархія поселень, є зв'язки в всередині області, які носять стійкий характер. Але, одночасно, різко виділяється центр, існують відсталі периферійні райони. Тому завдання комплексного суспільно-географічного дослідження території області і її ЗРП, полягає у виявленні існуючих територіальних диспропорцій, аналізі їх причин, розробленні планів територіальної структури області та їх реальному втіленні. А вигідне суспільно-географічне положення може і повинне служити цьому процесові.

2.1.2. Демографічна ситуація та розселення населення
Населення є однією з головних продуктивних сил суспільства. Воно є основним виробником і споживачем матеріальних, духовних благ та послуг. Чисельність населення, його розселення, статево-віковий, професійний склад та зайнятість населення є визначальними характеристиками при оцінці рівня комплексності і раціонального використання земельних ресурсів на рівні регіонів.
Оскільки діяльність людей нерозривно пов'язана із землею, вона є базисом для організації життєдіяльності населення, то це, в свою чергу, і зумовлює необхідність дослідження впливу населення і трудових ресурсів на використання земельно-ресурсного потенціалу Чернігівської області.
Динаміка показників чисельності населення є визначальною демографічною характеристикою регіону.
На Чернігівщині швидке зростання чисельності населення спостерігалося у перші десятиріччя після Великої Вітчизняної війни. За двадцять післявоєнних років(1945-1965 рр.) приріст склав 289,8 тис. осіб або 22,3% (середньорічний темп приросту - 1%). Однак, незважаючи на достатньо швидке зростання, довоєнного рівня (1941 р. - 1772 тис. осіб) чисельність не досягла, і максимальний показник, зафіксований у 1965 році, становив 1591,2 тис. осіб.
Починаючи з 1966 року в області триває процес неухильного скорочення чисельності населення. За останні одинадцять років чисельність наявного населення області зменшилась на 169,8 тис. осіб (12,1%) і на початок 2002 року складала 1236,0 тис. осіб.
Темпи зменшення кількості населення поступово зростають. Так, якщо за десятиріччя (1991-2000 рр.) середньорічний темп зменшення становив 1%, то за 2001 рік - 2,5% (31,6 тис. осіб).
Поступово зменшується частка населення Чернігівської області у загальній чисельності населення України: на 01.01.1991 р. вона складала 2.71%, на 01.01.1996 - 2,63%, на 01.01.2001 р. - 2,55 відсотка.
В Україні область поділяє друге місце з Дніпропетровською областю за площею території. Проте щільність населення одна з найм