Вы здесь

Зміни морфологічних параметрів судин гемомікроциркуляторного русла в лімфатичних вузлах у нормі і при антигенній стимуляції (експериментальне дослідження).

Автор: 
Головацький Тарас Андрійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U003662
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Об'єкт і предмет дослідження

Дослідження проведено в експерименті на 45 здорових безпородних собаках-самцях масою 15-25 кг у віці 2-5 років (зрілий вік).
Ми невипадково обрали собаку як експериментальну модель. По-перше, собаки за багатьма морфофункціональними характеристиками, зокрема, за будовою лімфатичної і кровоносної системи, більше наближені до людини ніж малі лабораторні тварини [32, 128]. По-друге, собака, як і людина має майже однакову чутливість до багатьох природних антигенів, наприклад, відносно стійкі до мікобактерій туберкульозу [51, 112, 128].
Тварин утримували у вольєрі під наглядом ветеринарного лікаря.
Собак годували два рази на день за нормами (Наказ МОЗ СРСР №1179 від 10 жовтня 1983 р. - "Об утверждении нормативов затрат кормов для лабораторных животных в учреждениях здравоохранения").
Утримання, догляд за тваринами і всі маніпуляції проводили у відповідності з положенням "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 1985 р.).
Для дослідження обрано підколінні лімфатичні вузли тазових кінцівок собак, бо, по-перше, у більшості випадків це один вузол [32], що стандартизує експериментальну модель. По-друге, лівий регіонарний підколінний лімфатичний вузол на цій моделі є дослідним, а правий - контрлатеральний служить мірилом реакції всієї імунної системи на дію антигену.
Антигеном обрано вакцину БЦЖ, яка є унікальним стимулятором імунних процесів в організмі [51, 112, 135, 242]. Згідно рекомендацій [50, 135, 242], вакцину в дозі 0,2 мг/кг маси тварин вводили одноразово в асептичних умовах підшкірно в латеральну область тилу стопи лівої тазової кінцівки. Необхідну кількість сухої вакцини БЦЖ розчиняли стандартним фізіологічним розчином в об'ємі 1 мл.
Контрольній групі тварин замість антигену вводили в ту ж саму область 1мл стандартного фізіологічного розчину.
Експеримент проводили у весняно-літній період року. Вводили антиген і забирали матеріал ранком з 10 до 11 години.
Інтактну групу тварин складало 10 собак. У кожній із 7 дослідних груп було по 5 собак (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1
Розподіл експериментальних собак на групи

№ групи тваринХарактеристика груп тварин, час забору для дослідження підколінних лімфатичних вузлів після введення вакцини БЦЖКількість тварин1Інтактні тварини102Через 6 годин53Через 1 добу54Через 3 доби55Через 7 діб56Через 14 діб57Через 1 місяць58Контрольні тварини - через 6 годин після введення фізіологічного розчину5Всього45
Лівий і правий підколінні лімфатичні вузли забирали у тварин прижиттєво під тіопенталовим наркозом (внутріплеврально вводили 10% розчин тіопентала натрію із розрахунку 0,3 мл на 1 кг маси тварини).
Після знечулення собаку фіксували до стола. В області лівої та правої підколінних ямок вистригали шерсть. Операційне поле обробляли 5% йодно-спиртовим розчином. В асептичних умовах у підколінній ямці розрізали шкіру довжиною 3 см і хірургічним шляхом, перев'язуючи відповідні судини, із пухкої сполучної тканини видаляли підколінні лімфатичні вузли (послідовність видалення лімфатичних вузлів з кожним дослідом міняли - правий або лівий). Відразу лімфатичні вузли зважували, потім на восковій пластинці кожний з них розрізали впоперек на рівні воріт на дві рівні половини і занурювали у фіксуючий розчин. На рану накладали шви і виводили тварину з під наркозу.
Таким способом забирали підколінні лімфатичні вузли у інтактних тварин і у собак після введення антигену через 6 годин, 1, 3, 7, 14 діб і 1 місяць, а також через 6 годин після введення тваринам замість вакцини БЦЖ 1 мл стандартного фізіологічного розчину. Такі строки забору матеріалу обрано нами згідно рекомендацій літератури [32, 51, 112, 135, 149], у які відзначаються найбільш помітні зміни морфологічних параметрів в лімфоїдних органах після антигенної стимуляції.
Як відомо [24, 110, 190], гемомікроциркуляторне русло складається із п'яти ланок: артеріола, прекапіляр, капіляр, посткапіляр, венула. Ми вибрали для дослідження тільки три ланки - артеріолу, капіляр і венулу, бо на гістологічних препаратах вони мають чіткі морфологічні ознаки [110, 190].
Ми вивчали на гістологічних препаратах щільність розподілу і діаметр тільки поперечно зрізаних судин гемомікроциркуляторного русла.

2.2. Методи дослідження

2.2.1. Фіксація і заливка лімфатичних вузлів у парафінові блоки

Лімфатичний вузол на восковій пластинці розрізали лезом впоперек навпіл на рівні його воріт і фіксували впродовж двох годин у розчині ФСО (формальдегід - 100 мл, етиловий спирт 96° - 60 мл, льодяна оцтова кислота - 30 мл) і заливали кожну половину лімфатичного вузла в парафінові блоки:
- промивання після фіксації водою,
- 70° етиловий спирт - 6 годин,
- 96° етиловий спирт: І порція - 6 годин,
ІІ порція - 6 годин,
- 100° етиловий спирт: І порція - 6 годин,
ІІ порція - 6 годин,
- суміш 100° спирту і хлороформу у співвідношенні 1:1 - 3 години,
- хлороформ: І порція - 1,5 години,
ІІ порція - 1,5 години,
- суміш хлороформу і парафіну у співвідношенні 1:1 ("Каша")
в термостаті при температурі +38°С - 2 години,
- розтоплений парафін в термостаті при температурі +56°С:
І порція - 1 година,
ІІ порція - 1 година,
- заливка об'єктів гарячим парафіном при температурі +56°С.
З парафінових блоків на санному мікротоні виготовляли гістологічні зрізи товщиною 5-7 мкм паралельно до площини розтину лімфатичного вузла перед його фіксацією.

2.2.2. Забарвлення гістологічних зрізів лімфатичних вузлів

Гістологічні зрізи забарвлювали гематоксилін-еозином і азур ІІ - еозином загальноприйнятим способом.
Забарвлення гістологічних зрізів гематоксилін-е