Вы здесь

Психологічні особливості професійної діяльності та основи формування майстерності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ України.

Автор: 
Кондрюкова Вікторія Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U003854
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-ВАЖЛИВИХ
ЯКОСТЕЙ ПРАЦІВНИКІВ ДОРОЖНЬО-ПАТРУЛЬНОЇ СЛУЖБИ
Процедура оцінки і прогнозування професійної придатності і, зокрема, її методичний та критеріальний апарат у значній мірі залежать від змісту її конкретних задач. При вирішенні задач первісного відбору на професійне навчання основні критерії придатності визначаються успішністю набуття спеціальних знань і формування деяких професійних навичок, а досягнення їх високого рівня залежить від стану загальних здібностей людини. При відборі на певну діяльність у якості зовнішніх критеріїв придатності виступають показники ефективності, надійності, безпечності трудового процесу, творчої активності особистості, прагнення до професійного удосконалення і т.п. При постановці цієї задачі вивченню та оцінці підлягають спеціальні, професійні здібності й інші якості особистості, які забезпечують необхідний рівень досягнень у професійній, соціальній та особистісній сферах. Важно підкреслити, що професійні вимоги до людини, які визначає зміст навчання і реальна діяльність по конкретній спеціальності, можуть суттєво розрізнятися, а індивідуальні здібності до навчання і діяльності можуть не співпадати. Іноді здібний учень у подальшому не проявляє себе добрим працівником і навпаки. Тому не має сенсу ставити задачу психологічного прогнозування одночасно і успішності навчання, і ефективності наступної діяльності, не можна намагатися пророкувати результативність роботи по спеціальності тільки на основі критеріїв ефективності навчання. Роботу по визначенню професійної придатності розподіляють на декілька етапів:
- визначення професійних вимог до особистості;
- підбор і розробка психологічних методик;
- розробка критеріїв професійної придатності;
- експериментальна перевірка ефективності розроблених рекомендацій [64].
Виконання різних професійних задач, видів діяльності забезпечується різними психологічними якостями структури особистості і потребує певного їх сполучення, тому важливим етапом у розробці системи діагностики і прогнозування професійної придатності є обґрунтування професійних вимог до особистості, що пред'являють особливості певної діяльності. З цією метою використовують різні методичні підходи:
- емпирико-експериментальний, що основується на масовому психологічному обстеженні спеціалістів різного рівня професійної придатності, з наступним визначенням шляхом аналізу кореляційних відносин найбільш інформативних психологічних показників і, відповідно, професійно-важливих якостей;
- збір та узагальнення думки експертів, найбільш кваліфікованих спеціалістів, у результаті чого визначається перелік професійних вимог до особистості, але без достатнього їх обґрунтування;
- застосування діяльнісного методу і складання на цій основі психограми.
Найбільш складним та відповідальним при визначенні професійної придатності є етап підбору і розробки психологічних методик. Б.М. Теплов відмічає, що існує багато різноманітних способів успішного виконання будь-якої діяльності. Його положення отримує подальший розвиток у гіпотезі Б.Ф. Ломова, який визначає, що забезпечення професійних вимог здійснюється не шляхом локального порівняння з ними окремо взятих здібностей, а цілісним способом організації на будь-якому рівні активності [140].
Методичні підходи до психологічної оцінки професійної придатності у значній мірі визначаються необхідністю вивчення людини з позиції категорії суб'єкта діяльності. Використання цього підходу зумовлено тим, що тільки включення особистості у систему суспільних і виробничих відносин і перетворення її у суб'єкт діяльності забезпечує синтез психологічних вимог діяльності і можливостей, прагнень, здібностей та активності самої особистості [170]. Л.Ф. Бурлачук відмічав, що у діагностиці тих чи інших властивостей, особливостей особистості ще недостатньо враховується те соціальне середовище, у якому ці властивості формуються та проявляються. Перспективою розвитку діагностики, на його думку, є подальше удосконалення функціонально-динамічного системного підходу, який виражається у необхідності досліджувати особистість у реальних умовах функціонування [66]. З позиції включення особистості у діяльність вивчення суб'єкта повинно передбачати, як оцінку достатньо стійких, необхідних для здійснення діяльності якостей особистості, так і можливих перетворень цих якостей у динаміці професійного навчання і роботи та змінами вимог діяльності.
Для обґрунтування диференційних критеріїв прогнозування професійної придатності психологами застосовуються різні методи: встановлення рангових місць і бальної стандартної оцінки як окремих психологічних якостей, так і їх сукупності; алгоритм, що заснований на модифікації наступного статистичного аналізу відносин вірогідності значень психологічних показників; попарне порівняння індивідів по результатам психологічного обстеження; врахування думки експертів про придатність індивіду методом групового обговорення.
Факт широкого застосування різних математичних прийомів обробки результатів психологічного обстеження і обґрунтування діагностичних і прогностичних висновків є без сумніву позитивним моментом. Але формування уяви про індивідуальні особливості особистості та їх ролі у досягненні певного рівня придатності до конкретної діяльності повинно також засновуватися і на кваліфікаційному аналізі отриманих у результаті обстеження й кількісної обробки матеріалів.
Заключним етапом створення системи визначення професійної придатності є експериментальна перевірка ефективності розроблених рекомендацій, яка проводиться шляхом обстеження кандидатів (спеціалістів), і встановлення психологічного прогнозу. За визначенням В.О. Бодрова, додержання цих вимог дозволить отримати об'єктивні дані, що у свою чергу забезпечить аргументованість і надійність психологічного висновку про прогнозуємий рівень професійної придатності [64].

2.1. Обґрунтування діагностичного інструментарію професіографічного дослідження

Ана