Вы здесь

Хіміко-токсикологічне дослідження трамалу

Автор: 
Ахмедов Ельшан Юніс-Огли
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
3403U003961
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ І КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ТРАМАЛУ
2.1. Методи виявлення трамалу
2.1.1. Хроматографія трамалу у тонкому шарі сорбенту
Дані, наведені в огляді літератури, свідчать про те, що одним з найпоширеніших
методів, які застосовуються для виявлення речовин в хіміко-токсикологічному і
фармацевтичному аналізі, є хроматографія в тонких шарах сорбенту (ТШХ).
В літературі описано застосування ТШХ для виявлення трамалу і його метаболітів
у сечі. Однак у вказаній роботі використана обмежена кількість систем
розчинників (три) і тонких шарів сорбенту (три), що в ряді випадків не дозволяє
чітко виявити трамал у присутності деяких препаратів (димедрол, метадон) через
близькі значення Rf (38,57). У зв'язку з цим ми поставили за мету вивчити
хроматографічну поведінку трамалу в присутності ряду препаратів з використанням
більшої кількості тонких шарів і систем розчинників
В якості тонких шарів в методі ТШХ використовували готові скляні пластини для
високоефективної тонкошарової хроматографії (ВЕТШХ, виробництво Естонії,
сорбент КСКГ, фракція 5–20 мкм, товщина шару 130±25 мкм, розмір 10ґ10 см),
пластини «Silufol UW-254», пластини «Armsorb» (силікагель КСКГ, фракція 5–20
мкм, товщина шару 100±25 мкм, розмір 5ґ10 см), пластини «Sorbfil» (силікагель
СТХ-1А, тип подложки ПЕТФ-Е), скляні пластини фірми Merck (Германія, силікагель
GF-254, розмір пластин 10ґ10 см).
Хроматографування проводили в камері об`ємом 500 см3, в яку вносили по 50 мл
систем розчинників. Камеру насичували протягом 30 хвилин. Пластини заздалегідь
активували нагріванням при 110°С протягом 30 хвилин. На лінію старту
активованих пластин на відстані 2-х см від нижнього краю наносили зразки
трамалу (0,05% розчин в етанолі), які містили від
0,1 мкг до 100 мкг препарату. Шлях пробігу розчинників складав 8см. Після
досягнення системами розчинників лінії фронту пластини виймали з камери,
висушували під тягою при кімнатній температурі і проявляли відповідними
реактивами. В якості проявників були використані пари йоду (бурі плями),
реактив Маркі (буро-коричневе>темно-зелене), реактив Маркі + вода
(смарагдово-зелене забарвлення, що поступово перетворюється в світло-зелене),
концентрований розчин сірчаної кислоти (синє забарвлення), реактив Драгендорфа,
реактив Драгендорфа по Муньє. Найбільш чутливими проявниками є реактив Маркі,
реактив Маркі + вода, реактив Драгендорфа, реактив Лібермана та концентрований
розчин сірчаної кислоти (на пластинах «Sorbfil» і Merck вдається виявити 0,1
мкг і більше трамалу).
В якості систем розчинників використовували системи нейтрального, основного і
кислотного характеру. При використанні систем розчинників нейтрального і
кислотного характеру перед нанесенням речовини, що досліджували, пластини
обприскували 0,1 М розчином гідроксиду калію в метанолі, а при використанні
систем розчинників основного характеру пластини заздалегідь не обприскували. На
хроматографічних пластинках при додаванні концентрованої сірчаної кислоти при
наявності трамалу утворюється синє забарвлення. Отримані результати наведені в
табл. 2.1
В системі розчинників 10 (хлороформ) трамал залишається на лінії старту на усіх
пластинках. Цю особливість ми використовували при очищенні витяжок з
біологічного матеріалу, бо домішки мають достатньо високу рухливість та
піднімаються за лінію фінішу і вище.
Дані, наведені в табл. 2.1 свідчать, що для кожного з використаних нами тонких
шарів, є системи розчинників, використання яких призводить до надійних значень
Rf для трамалу (0,2 – 0,8).
Таблиця 2.1
Значения Rf трамалу для різних систем розчинників і тонких шарів
Система розчинників *
Значення Rf трамалу в різних тонких шарах
ВЕТШХ
«Sorbfil»
«Silufol»
«Armsorb»
Merck
0,71
0,75
0,50
0,71
0,59
0,71
0,47
0,26
0,58
0,44
0,76
0,66
0,65
0,70
0,70
0,57
0,44
0,70
0,53
0,81
0,55
0,40
0,71
0,46
0,68
0,53
0,74
0,60
0,73
0,70
0,53
0,63
0,58
0,68
0,54
0,34
0,55
0,80
0,70
0,60
0,66
0,53
10
*Cистеми розчинників:
1. Метанол-25% розчин аміаку (100:1,5);
2. Хлороформ-метанол (90:10);
3. Хлороформ-метанол (70:30);
4. Хлороформ-гексан-метанол (1:2:1);
5. Хлороформ-гексан-етанол (1:2:1);
6. Толуол-ізопропанол-25% розчин аміаку (80:19:2);
7. Метанол-ацетон-кислота мурашина
(50:50:1);
8. Гексан-толуол-диетиламін (75:15:10);
9. Етилацетат-метанол-25% розчин аміаку (85:10:5);
10. Хлороформ
Знак “––“ означає відсутність даних
Нами також вивчено можливість використання тонкошарової хроматографії для
виявлення трамалу в присутності інших лікарських препаратів, які можуть бути
використані спільно з ним. Вибір оптимальних систем розчинників різноманітної
полярності проводили з урахуванням їхньої здатності поділяти трамал та інші
препарати, що можуть застосовуватися спільно з ним, та співекстрактивні
речовини з біологічного матеріалу. Результати цих досліджень наведено в табл.
2.2.
Таблиця 2.2
Значення RfЧ100 для трамалу та деяких інших препаратів у різних системах
розчинників та різних тонких шарах
Тонкі шари
Система розчинників*
Значення RfЧ100 для препаратів
трамал
кодеїн
димедрол
морфіну гідрохлорид
фентаніл
кокаїну гідрохлорид
«Sorbfil»
75
50
70
55
81
78
47
29
42
10
70
64
66
40
65
36
76
74
57
29
57
13
70
67
55
15
46
72
65
68
30
64
10
77
76
70
50
68
36
81
78
54
10
47
44
50
70
36
70
18
71
73
«Silufol»
50
27
46
47
70
58
26
15
24
61
44
65
43
70
31
90
80
44
18
50
61
55
40
10
43
73
51
53
10
47
10
60
50
53
16
35
20
75
63
34
32
30
35