Вы здесь

Піднаметове трав'яне вкриття культурфітоценозів Заходу України та підвищення його декоративності

Автор: 
Лук\'янчук Неля Георгіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U003963
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2. Об’єкти, програма та методики досліджень
Дисертаційне дослідження проводилося з метою вивчення стану піднаметового
трав’яного вкриття деревних насаджень комплексних зеле­них зон міст Західного
регіону України, пізнання особливостей структури цього вкриття залежно від
характеру деревостану, і, зокрема, від умов світлових ресурсів під його
наметом. Для практичного застосування плану­валося розробити та науково
обґрунтувати заходи з формування оптимальної структури деревних насаджень, яка
би забезпечила максимальне різноманіття та високі декоративні властивості їх
піднаметових угруповань.
Досліджували структурні, територіально-просторові, едафічні, ценотичні й
екологічні особливості піднаметового трав’яного вкриття парків, лісопарків,
приміських лісів і захисних лісосмуг залізничних колій міста Львів, а також
парків та лісопарків міст Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Чернівці, а
також насаджень Шацького НПП.
Програмою передбачалось вирішення таких завдань:
* встановити еколого-біологічні особливості піднаметового рослинного вкриття у
різних едафічних і геліотопічних умовах;
* дослідити закономірності впливу освітлення на декоративні характеристики і
прояв еколого-ценотичних стратегій рослин піднаметового простору;
* запропонувати формування оптимальної структури деревних насаджень, яка б
забезпечила високе флористичне різноманіття їх піднаметового вкриття;
* розробити та науково обґрунтувати практичні заходи формування
високодекоративних піднаметових рослинних угруповань шляхом реінтродукції в
паркові фітоценози лісових видів із високими естетичними якостями.
Застосовувалися загальноприйняті лісівничі, геоботанічні, фотометричні,
екологічні, експериментальні й агротехнічні методи досліджень.
Вивчення структурних, територіально-просторових, екологічних, едафічних і
ценотичних особливостей піднаметового трав’яного вкриття здійснювали методами
статистично-флористичних геоботанічних досліджень [118, 250]. Описи фітоценозів
здійснювались в ході маршрутних досліджень – методів, які реалізуються шляхом
одноразового обліку та візульної оцінки фітоценозу шляхом закладання тимчасових
пробних площ [43, 118, 138, 178, 247, 250, 253, 258, 261, 266]. При цьому для
деревних культурфітоценозів, шляхом напів-інструментальної таксації
встановлювали їх склад і біометричні показники (середню висоту та діаметр
стовбурів, зімкненість крон, відносне освітлення). Прокладали взаємно
перпендикулярні, орієнтовані на північ, схід, південь і захід
маршрути–трансекти. Вздовж трансект у різних умовах освітлення закладали
квадратні облікові ділянки 1ґ1 м, на яких здійснювали повний облік трав'яного
вкриття, реєстрували флористичний склад, проективне покриття видів, що його
складають та встановлювали життєві форми рослин за класифікацією
І.Г.Сєрєбрякова­ [194].
В цілому було обстежено 1480 облікових ділянок.
В межах зеленої зони міста Львова (всього 940 облікових ділянок) обстеженими
були парки – Стрийський, ім.Івана Франка, культури та відпочинку
ім.Б.Хмельницького, “Високий Замок”, Шевченківський гай в межах ландшафтного
регіонального парку “Знесіння” (393 ділянки), лісопарки – Лапаївський,
Винниківський, Брюховичі, Білогорща (364 ділянки) і як контрольні – лісові
угіддя Шклівського лісництва Рава-Руського держлісгоспу та ліси заповідника
Розточчя (70 ділянок). В межах приміської зони вивчалась рослинність захисних
лісонасаджень смуг відведення Львівської залізниці на лінії Львів–Мостиська-2,
станції Рудно та Цунів та Львів–Моршин станції Скнилів та Оброшино (53
ділянки). Для вивчення сезонної динаміки трав’яного вкриття були проведені
стаціонарні обстеження фітоценозів лісопарку Білогорща (60 контрольних ділянок)
в ранньовесняний період під час масового розвитку ефемероїдів, в літньо-зелений
період інтенсивного нагромадження основної фітомаси трав та в осінній період
під час листопаду. В межах міста Хмельницького обстежено міський парк
ім.500-річчя м.Хмельницького, дендропарк “Поділля” та лісопаркові угіддя
Михайлівського лісництва Ярмолинецького держлісгоспу (126 облікових ділянок). В
межах міста Кам’янця-Подільського обстеженими були Центральний парк відпочинку,
Дендрологічний парк та державний ботанічний заказник місцевого значення “На
Валу” Кам’янець-Подільського держлісгоспу (всього 106 облікових ділянок). В
межах міста Чернівців обстежено парк ім. Тараса Шевченка та лісопарк
Кіцманського держлісгоспу (всього 92 ділянки). В межах Шацького національного
природного парку обстежено лісові насадження зони активної рекреації довкола
озера Пісочне та паркове насадження санаторію “Лісова пісня” (всього 216
ділянок).
На підставі зібраних фактичних матеріалів була створена спецалізована база
даних у середовищі СУБД Access-2000. Тематичний відбір матеріалів здійснювали
шляхом спеціалізованих запитів, статистичну обробку – підрахунок кількості
спостережень, середні, мінімальні, максимальні показники, довірчий інтервал (s)
тощо, виконували з використанням стандартних функцій [157, 221]. Систематичний,
географічний та екологічний аналіз геоботанічних матеріалів здійснювали за
допомогою комп’ютерних технологій – аналітичні засоби інформаційно-пошукової
системи “Еколог” та “Ботанік” [126]. Українські та латинські назви рослин в
роботі вказані згідно вітчизняної номенклатури.
Результати обробки та узагальнення матеріалів представлено у вигляді
фітоценонів – узагальнених фітоценозів, представлених у вигляді таблиць
переліку складових видів із статистичними характеристиками ценопопуляцій
[147—148].
На підставі апроксимації дисперсії множи