Вы здесь

Лісові ресурси Карпат у системі еколого-економічної безпеки

Автор: 
Лицур Ігор Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U004093
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ ЯК ФАКТОРА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
2.1. Лісові системи Карпат як основний фактор забезпечення еколого-економічної безпеки регіону
Протягом всього розвитку цивілізації ліс відігравав важливу роль у житті людей. З розвитком суспільства він на кожному етапі виконував свої певні функції, забезпечував людей сировиною (деревина, живиця та недеревна продукція лісу), сприяв покращанню умов життєдіяльності людей (санітарно-гігієнічні та оздоровчо-бальнеологічні функції лісу), покращанню стану навколишнього природного середовища (ґрунтозахисні та водорегулюючі функції лісу). В даний час ліс як СЕЕС продовжує виконувати всі наведені вище функції, а також виконує ряд нових, які є притаманні сучасному рівню розвитку продуктивних сил - це вуглецево-поглинаюча функція (боротьба з парниковим ефектом клімату), збереження біорізноманітності, а також збалансованості клімату. Сьогодні, у зв'язку із загостренням екологічної та економічної ситуації особливої уваги набирає значення лісу як фактора забезпечення еколого-економічної безпеки.
Що ж являє собою лісова СЕЕС із точки зору класичної економічної теорії? Суспільне виробництво завжди передбачає функціонування двох факторів: особистого й речового. Особистим фактором при розгляді СЕЕС виступає соціальна підсистема. Соціальна підсистема є представлена трудовими колективами, людьми, які зайняті суспільно корисною працею в галузях матеріального й нематеріального виробництва, тобто всі категорії трудящих, результатом праці яких є матеріальний продукт або послуга. Соціальна підсистема СЕЕС виступає особистим фактором виробництва, оскільки кожний робітник є носієм робочої сили, використовуючи яку, людина має можливість створювати життєві блага, удосконалювати техніку виробництва. Робоча сила - це здатність людини до праці або сукупність її фізичних і розумових здібностей, які використовуються в процесі створення матеріальних і духовних благ [107, с.28]. Праця - це людська діяльність, яка спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей [105, с.29]. У процесі своєї діяльності людина перетворює природні предмети відповідно до своїх потреб. "...Кене каже справедливо, що праця не витворює реальних товарів, тому що праця взагалі не може створити матерії. Але правильно каже й Адам Сміт, тому що все те, чого ми прагнемо в товарах, що заспокоює наші потреби, може бути здобуте лише при допомозі праці" [113, с.146]. Оскільки праця - це властивість лише людини, то саме трудові колективи з їх, творчими здібностями є головною продуктивною силою суспільства [107, с.30]. Соціальна підсистема СЕЕС, включаючи в себе трудові колективи та людей, які зайняті суспільно корисною працею, виступає головною продуктивною силою суспільства та основним особистим фактором суспільного виробництва.
Речовим фактором суспільного виробництва є засоби виробництва, тобто предмети й засоби праці. В СЕЕС засобом праці виступає економічна підсистема, яка представлена знаряддями праці (машини, верстати, автомати тощо), технологією виробництва, виробничою інфраструктурою, землею та лісовими насадженнями, тобто тими засобами, за допомогою яких людина впливає на предмет праці. Земля та лісові насадження нарівні із знаряддями праці та технологією виробництва виступають як засоби виробництва деревного запасу, недеревної продукції лісу та соціальних і екологічних функцій лісу. Створення цих продуктів відбувається без посередньої участі людини, однак праця в цьому випадку не зникає, вона переходить у сферу регулювання та управління (регулювання повноти, лісистості, проведення меліоративних робіт та інше). Крім цього, в результаті впливу штучних засобів на лісові насадження змінюється їхня форма, продуктивність, природно-захисні функції, як засіб виробництва набуває властивості "природної виробничої сили праці". В даній якості лісові насадження використовуються як засоби праці для продукування деревної маси, технічної сировини та інших продуктів [6, с.14].
Праця й виробництво поняття не тотожні. Виробництво - це процес праці, який має завершальний результативний характер. Така праця є продуктивною, а засоби її здійснення - засобами виробництва [105, с.29]. Якщо процес праці розглядати з точки зору його результату - продукту, то він виступає як процес виробництва, а засоби й предмети праці - як засоби виробництва [103, с.16]. З точки зору створеної продукції (деревний запас, недеревна продукція, екологічні та соціальні функції лісу), ліс буде виступати як засіб виробництва, в процесі ж лісовирощування він буде виступати як засіб праці.
Предметом праці в СЕЕС виступає екологічна підсистема, яка як предмет праці представлена предметами природи, на які спрямована праця людини: лісові насадження, недеревна продукція, окремо взяті екземпляри дерев, ресурси деревного походження, вторинні ресурси. Отже, екологічна підсистема, виступає як предмет праці, являє собою предмети, дані самою природою, та умови навколишнього середовища, які в процесі праці переробляються або обробляються з метою одержання готової продукції для особистого або виробничого використання.
Предмети (екологічна підсистема) і засоби (економічна підсистема) праці в сукупності складають засоби виробництва. Вони приводяться в рух працівниками виробництва. Засоби виробництва й трудові ресурси становлять продуктивні сили. Отже, СЕЕС виступає важливою продуктивною силою суспільства та основним фактором суспільного виробництва. Кількісна характеристика взаємозв'язку між підсистемами - це поєднання факторів виробництва, тобто виробничі відносини. Дана сукупність виробничих відносин представлена техніко-економічними, організаційно-економічними та соціально-економічними відносинами.
За своєю природою трудові ресурси (соціальна підсистема) та предмети праці (екологічна підсистема) є первинними продуктивними силами. Оскільки все надбання людства є перетворення чи пристосування елементів навколишнього середовища до певних людських пот