Вы здесь

Удосконалення методологічних та методичних основ економічної оцінки природних ресурсів

Автор: 
Збагерська Наталія Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U004185
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ
МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
2.1. Обґрунтування необхідності проведення макроекономічної оцінки
Інформаційне та методичне забезпечення дослідження макроекономічної оцінки
природних ресурсів. Існує необхідність виділення оцінки природних ресурсів, що
дає їх кількісне вираження в загальнодержавних масштабах, в окремий вид. Така
оцінка повинна використовуватися в макроекономічних розрахунках ефективності
суспільного виробництва та визначення забезпечення держави природними ресурсами
та їх структури. Це дало б можливість більш оптимально сформулювати галузеву
структуру народного господарства країни або певного регіону чи області. Гостро
це питання постає і в той час, коли подібних натуральних показників оцінки
природних ресурсів стає недостатньо. Це відбувається у зв’язку з формуванням
ринкових методів управління, а також зі зміною форм власності на природні
ресурси, зокрема земельні.
Спроби дати оцінку природним ресурсам для розрахунку макроекономічних
показників розвитку суспільства були неодноразові. Історичний підхід у розгляді
цього питання дав змогу визначити, що подібні спроби пов’язувалися, в
основному, з оцінкою природних ресурсів, яка б дозволяла включати їх до складу
національного багатства країни [12, 14, 16, 45, 62, 127, 169]. Всі ці
дослідники розглядали таку оцінку природних ресурсів як часткову господарську.
Тобто зміст її не був предметом дослідження і відповідно методологічна основа і
принципи її визначення збігалися з господарською оцінкою. На погляд автора,
вони повинні різнитися не тільки показниками їх визначення. Необхідне детальне
дослідження оцінки природних ресурсів на макроекономічному рівні, створення
власної методологічної основи та виділення такої оцінки в окремий вид. Автором
дисертації пропонується цей вид оцінок назвати „макроекономічна оцінка
природних ресурсів”.
Для цього необхідно, по-перше, абстрагуватися від суб’єктивних властивостей
природних ресурсів, а розглядати об’єктивні їх сторони. Метод абстрагування з
виділенням і наступним аналізом об’єктивних складових дасть змогу віднайти суть
макроекономічної оцінки природних ресурсів.
Узагальненням теоретичних досліджень стане формулювання цілей економічної
оцінки природних ресурсів на макрорівні. На основі цілей методом узагальнення
буде сформоване коло задач, яке властиве тільки такій оцінці. Відповідно задачі
і визначатимуть її методологічні основи.
Формування методологічних принципів макроекономічної оцінки природних ресурсів
передбачає вибір критерію оцінки, який повинен відображати її суть, визначення
об’єкту і предмету оцінки. Після дослідження цих складових методології буде
запропоновано показники оцінки. Вони ляжуть в основу методичних підходів
визначення економічної оцінки природних ресурсів на макрорівні. Оскільки на
сьогоднішній день відсутні окремі розробки методик такої оцінки, то в даному
випадку необхідно описати декілька найбільш прийнятних. Кожний із можливих
методичних підходів буде містити певні методи і прийоми визначення показника
оцінки. Розгляд їх позитивних сторін та недоліків дасть можливість визначити
найбільш прийнятну методику на даний час. Критерієм оптимальності повинні бути,
по-перше, найбільш повне забезпечення статистичною інформацією та її
доступність, по-друге, негативні сторони методики не повинні суттєво впливати
на визначення змісту оцінки, тобто мають бути незначними, по-третє, методи і
прийоми, які використані в оптимальній методиці, мають бути простими для
розрахунку.
Основна увага приділяється інформаційній складовій у розрахунках показника
оцінки і формування методологічної основи. Всі дослідження базуються на
забезпеченні статистичною інформацією. Вона знаходиться у певних формах
статистичної звітності або зведених формах, які закріплені за різними
міністерствами, управліннями та комітатами України. Велика кількість інформації
є первинною, знаходиться безпосередньо на підприємствах і подальшій звітності
не підлягає. Перелік статистичних показників, які використовуються автором
дисертації при дослідженні даного питання наведений у додатку Б.
Весь статистичний матеріал збирався та оброблявся за період з 1991 року по 2000
рік. Такий період досліджень обґрунтовується тим, що по-перше, у 1991 році був
прийнятий Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” [46],
де закріплювався принцип платного спеціального використання природних ресурсів
для господарської діяльності та стягнення зборів за забруднення навколишнього
природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Крім того ст.
43-45 цього Закону визначали перелік екологічних зборів. По-друге, в цей період
змінами до Закону “Про охорону навколишнього природного середовища” [48]
закріплюється державна, колективна та приватна власність на землю. По-третє,
важливим фактором у виборі періоду дослідження є отримання у 1991 році Україною
статусу незалежної держави. У зв’язку з цим одним із пріоритетів політики
держави стає сталий розвиток, в основу якого покладений принцип зменшення
техногенного навантаження на навколишнє природне середовище та раціональне
використання природних ресурсів. Державою приймається ряд законопроектів, що
регламентують відносини в сфері природокористування. Серед основних напрямків
раціонального використання природних ресурсів акцент робиться на економічній
оцінці природних ресурсів.
З усіх природних ресурсів особливої уваги з боку дослідників заслуговують
земельні ресурси. Земля є просторовим базисом розміщення всіх інших природних
ресурсів та проживання й діяльності людей, вона у господарстві країни
використовується у в