Вы здесь

Стратегічне фінансове управління у банку.

Автор: 
Волошко Іван Васильович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
3403U004242
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2 
Науково-методичні підходи до впровадження
фінансового стратегічного управління у банку
2.1. Загальні принципи фінансового стратегічного управління
Проведений у першому розділі аналіз підходів до стратегічного фінансового
управління у банку дозволяє стверджувати, що в цілому існуючі підходи
відрізняються відсутністю комплексної методології, яка б охоплювала усі функції
управління та дозволяла б стверджувати про існування стратегічного фінан­сового
управління у сучасних банках як ефективної цілісної системи.
На основі вивчення досліджень, що проведені по відношенню до даної проблеми, а
також практичного досвіду роботи банків, зокрема АППБ „Аваль”, пропонується
наступна схема фінансового стратегічного управління у банку, яка тісно
взаємопов’язана з іншими напрямками стратегічного менеджменту, зокрема
маркетинговою стратегією та стратегією управління персоналом банку (рис. 2.1).
В основу запропонованої методології покладено орієнтування на фінансову
стратегію як на процес управління в довгостроковому періоді, що складається з
взаємопов’язаних функцій [22].
В даному разі пропонуються наступні функції: аналіз, планування,
організовування, мотивація, контроль, контролінг.
У більшості випадків на практиці проблему однозначного відокремлення конкретних
напрямків фінансової діяльності, що відносяться лише до стратегічних завдань,
чи лише до тактичних, вирішити занадто складно.
У даному разі під фінансовою стратегією банку, як зазначалося в підрозділі 1.3,
слід розуміти ту частину фінансової діяльності банку, що розрахована на строк
понад одного року, і задача якої, в цілому, зводиться до генерування
позитивного фінансового гепу (тобто, позитивної різниці між чуттєвими до зміни
відсотка активами і чуттєвими до такої ж зміни пасивами).
Рис. 2.1. Схема фінансового стратегічного управління у банку
Функція фінансового аналізу, що є першим кроком стратегічного фінансового
управління, полягає, насамперед, у якомога найглибшій і адекватній оцінці
зовнішнього і внутрішнього стану банку, його сильних і слабких сторін, що можна
здійснити за допомогою відповідного інструментарію.
По відношенню до визначення фінансової стратегії необхідно орієнтуватися на
відповідний фінансовий аналіз, який включає: оцінку стану і результатів
діяльності банку за звітний період; порівняння фінансового стану і результатів
діяльності банку з результатами діяльності інших банків; узагальнення
результатів аналізу і підготовку рекомендацій для прийняття управлінських
рішень, спрямованих як на поліпшення діяльності окремого банку, так і на
досягнення безпеки функціонування банківської системи в цілому.
Така функція управління, як планування, розкривається через фінансове
планування (зокрема, фінансове планування в рамках створення бізнес-планів) та
бюджетування.
Як зазначалось раніше, система фінансового планування у сучасному банку –
складний ієрархічний механізм, що складається, які мінімум, з трьох рівнів –
стратегічного, тактичного і оперативного.
Об’єктами фінансового планування в комерційних банках є активи і пасиви,
портфель банківських послуг і пов’язані з ними доходи і витрати.
Роль фінансового стратегічного планування неоднозначна в різному середовищі.
Якщо умови мало змінюються, то його роль незначна і зводиться до невеликих
коректив.
Вважається, що роль стратегічного планування зростає в наступних ситуаціях:
* Якщо зовнішнє середовище швидко змінюється, особливо після тривалого періоду
стабільності;
* якщо банки повинні змінити конкурентну позицію і фінансовий профіль,
намагаючись диверсифікувати операції по традиційному бізнесу і впровадити
операції по новому бізнесу;
* якщо банк реконструювався і має намір змінити характер своїх ринків, операцій
і управління [51].
Необхідно зазначити, що сутність стратегічного фінансового планування полягає
у:
* прогнозуванні і формальному описові основних зовнішніх і внут­рішніх
факторів, що впливають на виконання банком своїх функцій;
* визначенні заходів у фінансовій сфері, необхідних для досягнення глобальних
цілей банку;
* формуванні бажаної (оптимальної) структури активів і пасивів, прог­нозуванні
фінансових показників на майбутні періоди та ін. [76].
Перший рівень – це рівень стратегічного фінансового планування. Виконується на
строк понад одного року, являє собою, фактично, процес моделювання банківської
діяльності на основі обмежень портфеля банку. Оптимальний термін стратегічного
фінансового планування складає 3-5 років.
Результати стратегічного фінансового планування  відбиваються в ідеях,
концепціях, задачах, підходах. Стратегічне планування формулює ідеї і цілі,
розвиває стратегії (визначає шляхи і засоби досягнення цілей). Завдяки
стратегічному плануванню визначається перспектива розвитку, розробляється
концептуальна основа для прийняття кардинальних рішень по відношенню до
майбутніх ринків, продукції, структури, прибутковості і профілю ризику банку.
Результати даного рівня фінансового планування практично цілком орієнтовані на
вищу ланку керівництва банку і повинні відповідати програмним цілям у частині
залучення і розміщення ресурсів з врахуванням заданих обмежень. На даному рівні
вирішуються задачі управління активами і пасивами (формування оптимального
портфеля фінансових ресурсів) шляхом побудови об’ємних показників діяльності
лінійно-функціональних підрозділів банку.
Орієнтири і показники, розроблені на цьому рівні планування, конкретизуються в
задачі фінансової діяльності продуктових підрозділів банку, у планові параметри
основних позицій банківського портфеля і затверджуються вищим керівництвом
банку. Вони також використовуються як узагальнені