Вы здесь

Моделювання маркетингових стратегій інформаційного бізнесу.

Автор: 
Баран Ростислав Ярославович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U004250
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА І ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ ТА
НАДАННЯ ПОСЛУГ
2.1. Обґрунтування і вибір напрямів моделювання інформаційних продуктів
Сучасні потреби розвитку країни, успіхи та досягнення в різних областях науки і
техніки обумовлюють необхідність корінної перебудови організаційно-економічних
характеристик виробничої діяльності в напрямку створення динамічних та
інтенсивних форм виробництва.
Сьогодні треба володіти системним підходом у пошуку оптимальних розв’язків
багатоваріантних завдань автоматизації різних процесів. Одним з
най­ефективніших засобів для досягнення поставлених цілей, на наш погляд, є
ви­користання сучасних інформаційних систем, які дозволили б підвищити якість
та ефективність прийняття управлінських рішень у виробничих системах.
Створення нового продукту – це суто творча діяльність, і фінансові ресурси в
ній не завжди відіграють вирішальну роль. Тут, крім достатніх ресурсів,
потрібні засоби ефективного маркетингового забезпечення та підтримки
інноваційної діяльності що поєднує в собі мистецтво маркетингу з науковим
пошуком. Товар має багато властивостей, але споживач звертає увагу лише не ті з
них, які можуть бути для нього ефективними. Він оцінює товар в залежності не
лише від його об’єктивних технічних, конструктивних, фізико-хімічних
характеристик, а й від психологічного процесу сприйняття та обробки інформації
про товар.
При виведенні нового товару на ринок необхідно з’ясувати низку питань: коло
споживачів, які спроможні придбати товар, перспективні потреби в даному товарі
та альтернативи їх задоволення, а також готовність ринку до сприйняття даного
товару, створеного на засадах нової ідеї.
Концепція нового товару базується на комплексному оцінюванні таких чинників:
адресність споживацького сегмента, для якого створюється товар;
відповідність якісних параметрів товару вимогам сегмента;
сумісність майбутнього товару із середовищем його функціонування;
головні переваги нового товару над можливими товарами конкурентів;
передбачувані зміни і розвиток системи збуту нового товару;
можливі негативні наслідки виробництва, збуту та використання товару
(економічні, соціальні тощо);
загальні витрати на розробку, виробництво і збут товару;
прогнозовані ціни, доходи та прибутки.
Таким чином, зміст концепції нового товару органічно поєднує елементи
універсального алгоритму оцінки ринку нового продукту та показники його
конкурентоспроможності.
За рахунок виведення нових товарів на ринок підприємство отримує можливість:
збільшити обсяги продажу, завоювати певну частку ринку, збільшити прибуток,
зменшити залежність від процесу реалізації одного товару або асортиментної
групи.
Виведення на ринок нового товару та оцінювання ринкових і виробничих
результатів базується на детальному вивченні потреб споживача, для забезпечення
гнучкості фірми на ринку.
Виявлено, що на ринку існує споживча потреба в інформаційних продуктах для
управління дискретним виробництвом, яким властива низка якісно нових
характеристик, зокрема, наочність, прозорість схем управління виробничими
процесами, що давало б змогу відслідковувати структурні проблеми виробництва та
оперативно вносити зміни, враховувати контрольовані ендогенні збурення, які
проявляються у простої (чи тимчасовій відсутності) виробничих елементів
(несправність обладнання, ремонт, відсутність працівників).
Крім того важливими є такі споживчі переваги нового ІП як його легка
адап­тованість до змінних умов виробництва, що дає можливість швидкого
ав­томатичного переналагоджування для виготовлення виробів довільної
но­мен­клатури в заданих межах значень їх характеристик; невисокі вимоги до
апа­ратного забезпечення; відсутність потреби у висококваліфікованих фахівцях з
експлуатації технічних засобів та технічного обслуговування; доступна ціна.
Тому в даному розділі ми пропонуємо розглядати розробку математичної моделі
створення якісно нового інформаційного продукту, який відповідав би викладеним
вище вимогам та сприяв задоволенню потреб споживачів.
Тенденції розвитку сучасних інформаційних технологій приводять до постійного
зростання складності ІП, створюваних у різних областях економіки. Сучасні
великі проекти ІП характеризуються, як правило, такими особливостями:
- складністю опису, що вимагає детального моделювання й аналізу даних і
процесів;
- наявністю взаємодіючих компонентів (підсистем), що мають свої локальні задачі
і цілі;
- необхідністю інтеграції існуючих і створюваних додатків;
- істотною тривалістю проекту.
Представниками такого класу можна вважати наступні системи виробництва:
- великі холдингові промислові підприємства, фінансово-промислові групи,
керуючі компанії, великі організації;
- середні і малі виробничі підприємства;
- підприємства, організації і компанії, що мають складну розподілену структуру;
- підприємства, що розвиваються, організації і компанії.
Процес функціонування системи керування складається з двох частин –
технологічного (виробничого) процесу і процесу керування підприєм­ством. Перший
вид досить специфічний (у залежності від підприємства), а другий вид піддається
формалізації, придатній для моделювання.
Для успішної реалізації проекту об'єкт проектування повинен бути насамперед
адекватно описаний, повинні бути побудовані повні і несуперечливі функціональні
й інформаційні моделі ІП. Нагромаджений до нинішнього часу досвід проектування
ІП показує, що це логічно складна, трудомістка і тривала за часом робота, що
вимагає високої кваліфікації фахівців, що беруть у ній участь. Однак донедавна
проектування ІП виконувалося в основному на інтуїтивному рівні з застосуванням
неформалізова