Вы здесь

Сільське розселення Львівської області: особливості формування, структура та тенденції розвитку.

Автор: 
Пандяк Ігор Григорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U004319
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК МЕРЕЖІ СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Сучасна мережа сільських поселень Львівської області складається з різних за часом виникнення, людністю, господарськими, адміністративними функціями, положенням на місцевості і за характером забудови населених пунктів. Формування і розвиток сільських поселень зумовлений багатьма постійними чинниками, серед яких найважливішу роль відігравало природно-географічне середовище, економічні, соціальні, демографічні, історичні та політичні чинники. Вплив кожного з них на елементи матеріальної культури на різних етапах розвитку регіону був неоднаковим. Сформувати повну картину процесу розселення, виявити складну систему процесів і явищ, інтенсивність прояву того або іншого чинника є можливим лише шляхом розгляду розселення в контексті загальносуспільного розвитку регіону, комплексного аналізу різних аспектів його суспільного розвитку на всіх історичних етапах.
2.1. Основні чинники формування сільського розселення
Природне середовище - один з провідних чинників формування сільського розселення Львівської області. Найбільш вагомий відбиток на параметри розвитку поселень та їхнє місце у територіальній системі розселення наклало природно-географічне середовище [9, С. 23; 24]. Серед географічних чинників це географічне положення, природні умови і ресурси території, ландшафтна структура, розвиток стихійних процесів і явищ тощо. Комплекс чинників природного середовища зумовлює значний вплив на розміщення поселень, їхню людність, характер господарства, соціальні процеси, забудову дворів. "Природні умови і розміщення природних ресурсів були і залишаються до теперішнього часу природною основою існування факту великої територіальної різноманітності розселення і господарства"- відмічав Ю.Г.Саушкін [76, С. 159] .
Одним з найважливіших природних чинників є фізико-географічне положення, яке включає придатність території для формування розселення в залежності від різних природних компонентів - рельєфу, гідромережі, родючості ґрунтів, мікроклімату тощо. Рельєф, як провідний чинник, впливає на роміщення, висоту, планування забудови поселень.
Розташування Львівської області в межах двох великих орографічних територій - Українських Карпат і Східно-Європейської рівнини, зумовило різний час виникнення сільських поселень. Гірські села виникли значно пізніше - у XV-XVI ст. ніж села рівнинної частини, основна мережа яких сформувалася у ХІІІ-ХІV ст. [25]. Поселення розташовані здебільшого вздовж річкових долин у широких нестрімких частинах з сприятливими мікрокліматичними умовами. У гірських районах аналіз розселення повинен враховувати висоту розташування поселень. Залежно від висотного поясу змінюється щільність населення і заселення території, знижується комунікаційна доступність. Дослідження, що проводились на Бойківщини у 30-х роках XX ст., в долині однієї з приток Бистриці Солотвинської, виявили, що 85,8% будинків розташовувались у добре прогрітих сонцем річкових долинах. Найбільше будинків розміщувалось до 50 м над рівнем води у річці, і тільки 3% будинків було розміщено на рівні понад 100 м; вище 300 м практично ніхто не будувався [26]. Розташування поселень в межах низовинного рельєфу з плоскою поверхнею зумовлює локалізацію поселень та окремих садиб на підвищеннях безпечних щодо затоплення і заболочення. Оптимальним місцем забудови поселень тут є близькі до вододілів території. Найсприятливішими для розселення є території з височинним погорбованим рельєфом і схилами від 0,5 до 5% крутизни [9, С. 26]. Такі території придатні для масового розселення без спеціальних інженерних заходів.
Суттєву роль у формуванні історичних типів сільських поселень відіграли гідрологічні умови, насамперед річкові долини. В області вздовж головних річкових систем Дністра і Західного Бугу проходив процес заселення території, тут були сформовані перші села. Річки розглядались єдиним джерелом питної води, більші виковували транспортні і частково оборонні функції. Сьогодні ці функції втратили своє значення - сучасний рівень розвитку продуктивних сил і гігієнічні вимоги визначають широке використання місцевих або віддалених підземних вод.
Заселення гірської частини області здійснювалося виключно річковими долинами. Конфігурація гірських долин позначалась на формі поселень, орієнтації будинків та комунікацій. У Карпатах необхідно враховувати можливість майже щорічних повеней, що завдають значних економічних збитків. Суттєві економічні наслідки має заболочення території та глибина залягання підземних вод, які впливають на інженерний стан споруд та соціально-гігієнічні умови проживання населення. Процеси заболочення і підтоплення необхідно враховувати у сільському розселенні Малого Полісся та долини Дністра.
Компоненти природного середовища, мають значні регіональні відмінності, що обумовлює особливості структури сільського розселення, тому доцільно проаналізувати їхній вплив на розселення диференційовано, а потім комплексно оцінити придатність території для розселення і господарського використання. Оцінку території за комплексом природних чинників з використанням показників фактичних витрат, необхідних для підготовки одиниці площі для селитебного освоєння, використовує В.І.Нудельман [77]. З позиції промислових витрат для розселення і освоєння в межах України, він виділяє три категорії територій - сприятливі (витрати для освоєння 1 га території перевищують 10% від базового рівня), обмежено сприятливі (10-35%), несприятливі ( понад 35%). На основі показника демографічної місткості території, тобто максимальної кількості жителів, яка може розселитись в межах певного району з необхідним забезпеченням повсякденних потреб, із збереженням екологічної рівноваги, В.В.Покшишевський пропонує виділити чотири категорії територій - придатні для масового розселення без спеціальних інженерних заходів; придатні для масового розселення але із застосуванням значних інженерно - меліоративних заходів; придатні для ма