Вы здесь

Моніторингцентральної гемодинаміки та нервово-мязової провідності під час анестезіологічного забезпечення лапароскопічних оперативних втручань у хворих на жовчнокамяну хворобу

Автор: 
Руснак Ярослав Олексійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U000162
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Характеристика власного матеріалу та методики дослідження
2.1.Клінічна характеристика хворих
За період з вересня 1998 року по травень 2000 року в клініці госпітальної
хірургії на базі хірургічного відділення № 1 обласної клінічної лікарні
м.Ужгород було обстежено та проведено анестезіологічне забезпечення 500
пацієнтів, яким була виконана лапароскопічна холецистектомія (ЛХЕ). Пацієнтів
було розділено на дві групи: 1 група – 375 планових (ЛХЕ) і 2 група – 125
ургентних (ЛХЕ). Для визначення пери операційних змін з боку дихальної системи
окремо обстежено 15 хворих, яким проведена холецистектомія відкритим способом
та визначено динаміку змін слідуючих параметрів: насиченість периферичної крові
киснем (SaО2), статистичний легеневий комплекс (СКЛ), тиск плато вдиху (ТПВ),
напруження СО2 в кінці видиху (РЕТСО2). З них у 7 пацієнтів операція виконана в
плановому порядку, а у 8 – в ургентному. Жоден з цих пацієнтів не мав
ускладнений перебіг жовчо-кам’яної хвороби. За статевою ознакою та віком хворі
розділились таким чином (табл.2.1.1.).
Таблиця 2.1.1
Антропометрична таблиця
СТАТЬ
ВІК
Чоловіки
Жінки
Чоловіки
Жінки
38 (7,6%)
462 (92,4%)
17 - 56 років
середній вік
(34 роки)
13 – 78 років
середній вік
(45 років)
Частина хворих мала супутню патологію, яка проявлялася різною ступінню
легеневої недостатності, ІХС, кардіосклероз атеросклеротичний, жовтяниця
(механічного генезу), ураження відділів шлунково-кишкового тракту
(табл.2.1.2.)
Таблиця 2.1.2
Види супутньої патології у хворих
Супутня патологія
1 група
планові
n = 375
2 група
ургентні
n = 125
Ішемічна хвороба серця
25%
22%
Кардіосклероз атеросклеротичний
17%
17%
Гіпертонічна хвороба: 1ст.
2 ст.
3 ст.
12%
8%
18%
8%
5%
1%
Порушення ритму (МА, екстрасистолія та ін.)
9%
4%
Хронічний обструктивний бронхіт
(фаза ремісії)
15%
6%
Бронхіальна астма
1,3%
0,8%
Полівалентна медикаментозна алергія
1,6%
Цукровий діабет: 1 тип
2 тип
1,6%
1,6%
2,3%
1,9%
Цироз печінки
0,4%
У клініці розроблено алгоритм передопераційного обстеження хворих з
жовчнокам’яною хворобою для лапароскопічних холецистектомій. Останній включає в
себе: загальні аналізи крові та сечі, визначення кількості тромбоцитів,
коагулограма, азот, аміак у сироватці крові, визначення загального рівня білку
та білкових фракцій (рефрактометрія), рівня білірубіну по Ендрашику, активності
глутаміново-аспарагінової та глутаміно-аланінової (АлТ та АсТ) трансаміназ по
методиці Рейтман і Френкель, електрокардіографія, спірометрія, ендоскопічне
дослідження, ультразвукове дослідження, при необхідності – комп’ютерне
обстеження гепато-біліарної системи.
З метою покращення відбору хворих з супутньою патологією серцево- судинної
системи проводилося ретельне обстеження перед оперативним втручанням: ЕКГ,
ехокардіоскопія, визначалися основні параметри центральної гемодинаміки, які
харктеризують систолу (СІ, ФВ, УО, СВ, ШВ, ЧВ) і діастолу (ШН, ЧН) лівого
шлуночка серця.
2.2. Ехокардіоскопія для визначення деяких параметрів центральної гемодинаміки
Даний метод дозволяє визначити ряд основних показників центральної
гемодинаміки, а саме: ударний об’єм (УО), серцевий викид (СВ), серцевий індекс
(СІ), фракцію викиду лівого шлуночка (ФВ).
Обстеження проводиться у положенні хворого на спині за допомогою апарату “СS
9100” фірми “PICKER” (Німеччина) за допомогою датчика з частотою 3 Мгц у М- та
В- режимах. Датчик розміщували у третьому – п’ятому міжреберних проміжках на
1-3 см зліва від грудини.
Для визначення основних показників центральної гемодинаміки необхідно визначити
ряд анатомічних особливостей серця, а власне, лівого шлуночку. Відомо, що форму
лівого шлуночка в нормі можна уявити у вигляді продовгуватого, правильної форми
еліпса з двома приблизно рівними короткими осями та довгою віссю, рівною по
довжині двом коротким осям. Таким чином, об’єм лівого шлуночка дорівнюватиме
об’єму еліпсоїда: V = 4/3 *А В С, де А, В, С – внутрішні осі еліпсоїда, тобто,
V = 1,047 D3, де D – діаметр лівого шлуночка в систолу чи діастолу. Однак ця
формула вірна лише при нормальних розмірах лівого шлуночка.
При ряді захворювань серця форма лівого шлуночка набирає форму відмінну від
еліпсоїдної і тому в таких випадках треба проводити В-сканування і вираховувати
об’єм за формулою D. King (1972): V = (8A2) / (3 L), V – об’єм лівого шлуночка,
А – площа лівого шлуночка, що обчислюється планіметрично, L – довга вісь, що
вимірюється від верхівки до кореня аорти. Виходячи з цих формул, вираховується
кінцевий систолічний (КСО) та кінцевий діастолічний (КДО) об’єми лівого
шлуночку.
Серцевий викид (СВ) або хвилинний об’єм (ХО) – кількість крові, яка викидається
серцем на хвилину і дорівнює ударному об’єму, помноженому на кількість серцевих
скорочень. Наступною похідною є серцевий індекс (СІ).
Серцевий індекс (СІ) – це відношення хвилинного об’єму кровообігу (ХО) або
серцевого викиду (СВ) до площі поверхні тіла в метрах квадратних (м2).
Серцевий індекс вираховують за формулою: СІ = СВ/Tn л/(хв * м2) , де Tn –
поверхня тіла, визначена за діаграмою Дюбуа, м2. Серцевий індекс в умовах
основного обміну дорівнює у здорової людини в середньому 3,2 + 0,3 л/(хв *м2).
Відношення ударного об’єму до діастолічного об’єму лівого шлуночка носить назву
“фракції викиду” або “фракції ежекції” (ФВ, од., або %): ФВ = УО/ДОЛШ од., або
%, де УО – ударний об’єм, ДОЛШ – діастолічний об’єм лівого шлуночка серця.
Норма в середньому становить 50 – 75 %.
Фракція викиду (ФВ) вважається досить чутливим показником насосної функції
серця і широк