Вы здесь

Функціональний стан природної резистентності бугайців м`ясних порід залежно від генотипу, факторів навколишнього середовища та рівня живлення

Автор: 
Цвігун Олег Анатолієвич.
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U000358
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал та загальна методика
Експериментальні дослідження щодо вивчення процесів функціонального стану природної резистентності бугайців м`ясних порід залежно від генотипу, факторів навколишнього середовища та рівня живлення проводились в умовах CГК імені Лесі Українки Славутського району Хмельницької області протягом 1997-2000 рр. Відповідно до завдань досліджень були проведені 4 науково-господарські досліди.
Перший дослід: особливості функціонування організму чистопородної м'ясної худоби проводився спільно з працівниками Подільської державної аграрно-технічної академії М.Г. Повозніковим та С.М. Блюсюком. Для проведення цього досліду з стада молодняку великої рогатої худоби, народження 1998 року було відібрано п'ять груп бичків по 16 тварин у кожній. Перша група - чистопородний молодняк чорно-рябої породи, друга - чистопородні абердин-ангуси, третя - лімузин, четверта - герефордська і п'ята - м'ясний симентал (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Схема першого науково-господарського досліду
ГрупаКількість тварин n=Порода1-а контрольна16чорно-ряба2-а дослідна16абердин-ангуська3-я дослідна16лімузинська4-а дослідна16герефордська5-а дослідна16симентальська м'ясна Усі тварини м'ясних порід одержані шляхом трансплантації ембріонів канадського походження, яких виношували корови чорно-рябої породи в умовах господарства. Групи формувались відразу після відлучення молодняку у 8-місячному віці. При доборі аналогів враховувались походження, вік, маса тіла, загальний розвиток. Поголів'я тварин дослідних груп утримували безприв'язно: взимку - в клітках групами по 8-10 тварин, а влітку - на пасовищах. Годівля тварин проводилась за нормами ВАСГНІЛ (1985).
Протягом досліду вивчали морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові.
Другий дослід: особливості функціонування організму напівкровних помісей м`ясної худоби проводився спільно з кандидатом сільськогосподарських наук В. Г. Курашем. Для проведення другого досліду було сформовано за принципом аналогів п'ять груп, по 20 тварин у кожній. При доборі аналогів враховували походження, вік, живу масу та загальний розвиток. При цьому контрольною групою були телята чорно-рябої породи, а в другу-п'яту групу ввійшли напівкровні помісі, одержані від схрещування чорно-рябої породи з бугаями-плідниками кіанської, абердин-ангуської, герефордської і шаролезської порід зарубіжної селекції (табл. 2.2)

Таблиця 2.2
Схема другого науково-господарського досліду
ГрупаКількість тварин, n=1-а контрольна10чорно-ряба2-а дослідна101/2 чорно-ряба ? 1/2 кіанська3-я дослідна101/2 чорно-ряба ? 1/2 абердин- ангуська4-а дослідна101/2 чорно-ряба ? 1/2 шароле5-а дослідна101/2 чорно-ряба ? 1/2 герефордська
Режим годівлі, система догляду та утримання були однаковими для тварин усіх груп. Слід відзначити, що утримання тварин у цьому досліді було стійловим, взимку - в клітках групами по 10 тварин, а влітку - на прив'язі під навісом.
Третій науково-господарський дослід щодо вивчення особливостей функціонування організму абердин-ангуської худоби у різних умовах утримання проводився спільно з працівником Подільської державної аграрно-технічної академії М. Г. Повозніковим на трьох групах бичків абердин-ангуської породи протягом зимово-стійлового періоду у 1998-1999 р.р.. Для досліду був відібраний молодняк вітчизняної селекції, одержаний в умовах господарства, за принципом аналогів. При доборі аналогів враховували генотип, вік, масу тіла. Тривалість підготовчого періоду дорівнювала 28 діб, а основного періоду 120 діб. У зрівняльний період тварини усіх груп знаходилися у типовому приміщенні безприв'язно у клітках групами по 10 тварин. В основний період досліду бички контрольної групи залишалися у цьому ж приміщенні, а тварини другої і третьої груп, відповідно, у приміщенні, захищеному лише від вітру, та на вигульному майданчику (табл. 2.3)

Таблиця 2.3
Схема третього науково-господарського досліду
ГрупаКількість тварин, n=Період дослідузрівняльнийосновний1-а контрольна10утримання в типовому приміщенніутримання в типовому приміщенні2-а дослідна10утримання в приміщенні, захищеному лише від вітру3-а дослідна10утримання на вигульному майданчику
При утриманні худоби на відкритому повітрі великий вплив на їх організм мають кліматичні умови навколишнього середовища. Характеристика факторів природного середовища наведена у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4
Природні фактори за періодами досліду щодо вивчення особливостей функціонування організму абердин-ангуської худоби
Місяць дослідуГрупаФакториСередня температура повітря, °ССередня вологість повітря, відносна (%)Кількість днів з вітромБарометричний тиск, мм. рт. ст. Середня швидкість вітру, м/с. ЛистопадІ+13,390-735,8-ІІ86--ІІІ86--ГруденьІ+12,288-740,6-ІІ-6,184206ІІІ-6,484--СіченьІ+10,992-738,8-ІІ-1,990276ІІІ-2,290--ЛютийІ+11,888-731,6-ІІ-2,282287ІІІ-2,482--БерезеньІ+16,583-736,8-ІІ+2,178215ІІІ+2,078--
Четвертий науково-господарський дослід: вплив факторів годівлі і різного рівня енергетичного живлення на показники природної резистентності і імунобіологічної реактивності організму бичків абердин-ангуської породи проводився разом з аспірантом С. М. Блюсюком. Для четвертого досліду було відібрано 54 тварини молодняку абердин-ангуської породи після відлучення у 8-місячному віці, розділених за принципом аналогів на шість груп - контрольну і п'ять дослідних, по 18 тварин у кожній. При доборі аналогів враховувались: генотип, вік, маса тіла, загальний розвиток. Тривалість зрівняльного періоду дорівнювала 29 діб, а основного - 277діб. В основний період досліду тваринам контрольної групи згодовували основний раціон, а в раціонах молодняку другої-п'ятої груп збільшували вміст обмінної енергії відповідно на 5%, 10%, 15% та 20%, а у тварин шостої