Вы здесь

Проблема відчуження в соціальній філософії Франкфуртської школи (спроба осмислення в контексті глобалістики). - Рукопис.

Автор: 
Льовкіна Олена Геннадіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U000403
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПРОБЛЕМА ВІДЧУЖЕННЯ У СВІТЛІ СУЧАСНИХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Г.Маркузе, на наш погляд, створив цілісну та змістовну концепцію, що адекватно відображає прояви відчуження у сучасному світі. Крім того, він висунув проект подолання відчуження, який мав реальний резонанс у соціумі, зокрема, частково був реалізований під час суспільних заворушень 60-х років минулого століття. Не треба також забувати, що саме Г.Маркізе був одним з ідеологів лівих екстремістів.
Новизна дослідження феномену відчуження проведеного Г.Маркузе полягає у тому, що він розглядає його і як об'єктивний феномен, піддаючи аналізу соціально-економічні фактори та процеси притаманні індустріальному суспільству, і як суб'єктивний феномен (внутрішній психологічний конфлікт сучасного індивіда). Відчуження на суб'єктивному рівні у значній мірі обумовлюється об'єктивними факторами (історичним розвитком цивілізації, буржуазною соціальною організацією, процесами раціоналізації). Філософ також намагається віднайти шляхи подолання відчуження як на індивідуальному так і на суспільному рівнях.
2.1. Відчуження: особистісний вимір
2.1.1. Соціокультурні аспекти глобалізації. Однією із складових системної кризи сьогодення є духовна криза, що виявляється, насамперед, у домінуванні споживацьких цінностей над загальнолюдськими. Культ грошей, насильства як запоруки успіху та гедонізму стають основою споживацького світогляду, що розповсюджується й активно нав'язується світовими гегемонами на чолі із США. Перехід від біполярного до монополярного світу актуалізує проблему цивілізаційного диктату. Спрощення мислиннєвих звичок, агресивність, індивідуалізм, егоїзм і прагнення матеріального збагачення поступово стають провідними характеристиками пересічного громадянина й у незахідних країнах. Споживацький світогляд є нічим іншим як одним із варіантів одномірної свідомості, джерела формування і наслідки якої вдало проаналізував Г.Маркузе.
Сучасна глобалізація являє собою побудову Нового Світового Порядку. Західна культура поширюється на весь світ, а інші культури фактично самоізолюються. Модернізація світу постає як агресивна вестернізація, що несе небезпеку незахідному світу. Цивілізаційний тиск, культурні деформації обертаються втратою традиційних цінностей, національної ідентичності та солідарності, руйнацією культурного середовища, звичних етичних імперативів і господарських традицій. Негативним наслідком цього процесу є також нехтування суверенністю держав. Тому деякі вчені схиляються до оцінки глобалізаційних процесів як ідеологічної і політичної експансії атлантизму, і роблять висновок, що "європоцентричний процес призвів до зниження культурного розмаїття людства" [125, c.165].
У ході глобальних трансформацій нівелюються розбіжності між країнами, народами, етнічними групами, що призводить до зниження розмаїття світового співтовариства як системи (тут варто зауважити, що спрощення системи часто призводить до її деградації) і, відповідно, знижує її життєздатність. Оскільки етнос є складною культурною, історичною, антропологічною конструкцією, то будь-яке втручання у неї, а тим більше нехтування і уніфікація культурної мозаїчності антропосфери приховує загрозу для життя всього людства. Спільність природно-кліматичних умов проживання, перебіг головних подій історичного шляху, характер виробничої діяльності, взаємоспілкування формують особливості психології ("національний характер"), етнічну мораль, сукупність традиційних цінностей, норм, правил, вимог, покликаних регулювати вчинки, діяльність як окремих індивідів так і суспільства у цілому. Засвоєння цих норм сприяє формуванню у окремих індивідів адекватних уявлень про світ.
Дискредитація духовних і культурних принципів та святинь по суті є технологією духовного розпаду. Підгрунтям духовної кризи сьогодення є домінування споживацької моралі. Саме гонитва за матеріальними цінностями призвела до втрати моральних орієнтирів і справжнього сенсу життя. Духовні виміри буття: любов, релігія, краса, добро набувають кількісних характеристик і перетворюються на продукти споживання. Цінності прагматизму, індивідуалізму, гедонізму відбиваються у системі освіти і науки.
У ході інформаційної глобалізації здійснюється формування вестернізованих ціннісних орієнтацій в особистостей, соціальних груп і суспільства у цілому. Населення периферійних країн послідовно відмежується від місцевих інтересів, норм та традицій. У сучасну добу глобалізації розповсюдження вказаних відчужених форм життєдіяльності відбувається і в Україні завдяки впливу масової культури через тотальність масової комунікації. Під інформаційним тиском заглиблюється аксіологічна криза - у протистоянні зходяться дві системи цінностей, з одного боку - це система цінностей ринкової економіки, бажання задовольнити потреби будь-якою ціною, а з другого боку - соціально зорієнтовані загальнолюдські цінності, де найвищою цінністю є добро для всього живого.
Культурно-етична глобалізація сприяє поступовому стиранню етнокультурних розрізнень всередині країни та між країнами. Місцеві традиції та національна ідентичність втрачають замкненість і залежать від ідеології та міжнародних інститутів. Відповідно, підвищується вразливість незахідного суспільства щодо зовнішньої інформаційної та інтелектуальної експансії. Очевидним стає нееквівалентний обмін інформацією між світовим центром та периферією. Оскільки будь-який нееквівалентний обмін є експлуатацією, то можна зробити висновок про інформаційно-інтелектуальну експлуатацію Заходом усього іншого світу.
Інформаційний колоніалізм виявляється у розповсюдженні інтелектуально спрощених, примітивних зразків масової культури. Остання розрахована на первинний рівень сприйняття і мислення, на примітивну, естетично не розвинену людину, формує специфічні зразки поведінки і стиль життя. Глобалізм атакує свідомість псевдокультурною продукцією західної відеоіндустрії та шоубізнесу. Некритичне сприйняття творів масової культури справляє деморалізу