Вы здесь

Ультразвукові критерії пренатальної діагностики обструктивних уропатій плода та оцінка його життєздатності.

Автор: 
Фащук Лілія Леонідівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U000636
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для вирішення поставлених задач здійснено наступне:
а) вивчена клінічна характеристика пренатально діагностованих ВВР СС у відділенні медицини плода ІПАГ АМНУ за період з 1987 року по 2000 рік;
б) проведений аналіз результатів пренатальної діагностики ОУ плода різного ступеня тяжкості у 150 вагітних.
Контрольну групу склали 40 жінок з фізіологічним розвитком плода, які народили здорових дітей.
Пренатальна діагностика ВВР СС здійснювалась комплексно з використанням неінвазивних та інвазивних методів.
Усім вагітним проводилося УЗ дослідження за допомогою апарату "Aloka SSD-630" (Японія), що працює у реальному масштабі часу з використанням трансабдомінального лінійного датчика 3,5 МГц в терміні 13-40 тижнів вагітності. Пренатальне УЗ дослідження проводилося за розробленою І. Ю. Гордієнко [21, 22] оригінальною схемою індивідуального обстеження плода і плаценти, яка включала не тільки визначення зовнішніх параметрів плода, а й ретельний огляд і вимірювання внутрішніх органів в декількох проекціях, зокрема, наявності нирок, їх довжини, ширини і товщини, відповідних розмірів мисок, ниркових індексів та паренхіми, сечоводів і сечового міхура.
При необхідності УЗ сканування проводилося в динаміці вагітності.
Довжина нирок вимірювалась в поздовжній проекції плода при зображенні аорти на сканограммі. Товщина, ширина і коло нирок визначалися при поперечному скануванні органа на рівні ниркової миски, якщо вона візуалізувалася, або в місці найбільшої товщини ниркової паренхіми. Аналогічно вимірювалися і відповідні розміри ниркових мисок.
З метою удосконалення критеріїв оцінки пренатального перебігу ОУ ми розробили власну методику оцінки її наявності і ступеня тяжкості. Зареєстровано деклараційний патент на винахід України №58167А, МПК7 А61В10/00 "Спосіб пренатальної ультразвукової діагностики ступеня тяжкості гідронефроза" І.Ю. Гордієнко, Л.Л. Фащук, В.Ф. Петербургський (заявка № 2002108187 від 15.10.2002. Опубліковано 15.07.2003, Промислова власність - 2003. - №7, книга 1. - С. 4.17). Суть метода полягала у визначенні мисково-ниркового індеска, тобто співвідношення довжини кола ЧМК до довжини кола нирки, яке виражалося у відсотках.
Другий нирковий індекс ("нирка-живіт") визначався, як процентне співвідношення довжини кола нирки до довжини кола живота плода. Обидва ниркових індекса обчислювалися шляхом вимірювання довжини кожного кола та визначення їх співвідношення за допомогою комп`ютерної програми апарату "Aloka SSD-630" (Японія) під час УЗ обстеження плода.
При вимірюванні товщини ниркової паренхіми визначалося максимальне її значення при поперечному скануванні органа на рівні миски.
Вимірювання поперечного розміру сечовода здійснювалося при розширенні, коли його діаметр досягав 0,5 см і більше [32].
Біометрія сечового міхура плода включала в себе визначення подовжнього та поперечного його розмірів і, в разі гіпертрофії, товщини стінок.
Усі антенатально виявленні ВВР СС були кодовані згідно Міжнародної Європейської програми EUROCAT із використанням загальної методології та 5-значного кодування ICD/BPA9.
Для визначення за показаннями каріотипу плода у ІІ триместрі вагітності застосовувалися інвазивні методи (біопсія плаценти і кордоцентез) з подальшим цитогенетичним дослідженням отриманого матеріалу.
Інвазивні методи проводилися в малій операційній, в умовах асептики, трансабдомінально під УЗ контролем, з урахуванням локалізації плаценти, за допомогою пункціонної голки 18-20 G з мандреном по бімануальній методиці І.Ю. Гордієнко [21].
Цитогенетичні дослідження плаценти виконували за модифікованим методом Е. Flori [132] і методом В.С. Баранова [5].
При тяжких ВВР СС, що несумісні із життям, проводилося переривання вагітності за медичними показаннями в терміні до 28 тижнів. Веріфікація пренатального діагнозу в таких випадках здійснювалася патанатомічним дослідженням абортних плодів.
В постнатальному періоді викориcтовували наступний алгоритм обстеження новонароджених: 1) УЗ дослідження сечової системи на 2-7 - му добу після народження дитини, потім через 3 місяці та в динаміці через 6 та 12 місяців; 2) рентгенологічне дослідження, яке включало в себе екскреторну урографію.
Пренатальні дослідження проводилися у відділенні медицини плода (завідуюча - д. мед. н., професор І.Ю. Гордієнко), лабораторії патоморфології (завідуюча - д. мед. н., професор Т.Д. Задорожна). Постнатальне урологічне обстеження дітей проводилося у відділенні дитячої урології Інституту урології АМНУ (завідуючий - д. мед. н., професор Д.А. Сеймівський).
Особлива увага була приділена статистичній обробці даних. Враховуючи той факт, що діючі комп'ютерні програми по статистичній обробці (Excel, STATGRAFICS, SPSS, STATISTICA та інш.), не наділені правилом вибору статистичних критеріїв для розв`язання медичних задач [74, 85, 128] ми використовували методику запропоновану Осиповим В.П. [55].
При статистичній обробці даних вирішувалися два типи задач. Перший тип - "Компактний статистичний опис отриманих даних" - дозволяє по обмеженому обсягу вихідних даних розповсюдити результати обробки із заданою довірительною імовірністю на велику сукупність даних.

?

Рисунок 2.1. Структурно-логічна схема рішення І типу задач: "компактний статистичний опис отриманих даних".
Другий тип - "Порівняння однойменних параметрів" - дозволяє виявити наявність або відсутність різниці між параметрами, що досліджуються (рис. 2.2).

Рисунок 2.2. Структурно-логічна схема рішення ІІ типу задач: "порівняння однойменних параметрів".
При статистичній обробці даних необхі