Вы здесь

Інженерно-геологічні умови правобережного схилу долини Дніпра в районі м. Києва

Автор: 
Самойленко Людмила Веніамінівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U000669
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Інженерно-геологічні умови схилу визначають напрямок господарського використання та види техногенного навантаження, і є інтегральною величиною, що складається із багатьох факторів, які визначаються станом двох підсистем природної та техногенної.
В процесі досліджень "схил" розглядається як динамічна природно-техногенна система, що постійно змінюється під впливом техногенних і природних факторів. Тому головним принципом досліджень інженерно-геологічних умов є поєднання загального інженерно-геологічного, техногенного, історичного та математичного напрямів. Метод загального інженерно-геологічного аналізу застосовувався для вивчення фізико-географічних, геоморфологічних, геологічних, гідрогеологічних та геодинамічних факторів формування інженерно-геологічних умов. Техногенний - для аналізу впливу техногенних чинників на їх зміну; історичний - для встановлення часових аспектів взаємодії природних умов і техногенного навантаження в процесі урбанізації території; математичний - для узагальнення і систематизації даних про розвиток екзогенних процесів на схилі за період 1939 - 2000 рр., встановлення основних техногенних і природних їх чинників, виявлення залежності режиму екзогенних процесів від природних умов і техногенного навантаження.
Ця схема об`єднує методи якісного і кількісного аналізу, що дозволяє всебічно проаналізувати статичну, динамічну і історичну, природну і техногенну складові у їх генетичних проявах. Підбір методів оцінки інженерно-геологічних умов та факторів їх формування проводився із врахуванням природно-техногенних особливостей об`єкта досліджень (рис. 2.1). При цьому виконувались:
аналіз матеріалів інженерно-геологічних вишукувань на території схилу за період 1945-2002 рр.;
регулярні польові обстеження впродовж 1999-2002 рр.;
дослідження стану підземних виробок (ДШС, печер, ходів, тощо) на території схилу;
експериментальні дослідження впливу підземних виробок на стан схилу;
лабораторні випробування грунтів;
статистичний аналіз розвитку екзогенних процесів на схилі;
вивчення просторових і часових закономірностей розвитку і інтенсивності схилових процесів;
виявлення просторової і часової організації домінуючих чинників сучасних екзогеодинамічних процесів;
порівняльний аналіз картографічного матеріалу різних часів;
картування необхідних елементів інженерно-геологічних умов, складання спеціальних тематичних карт.
Застосування вищезгаданих методів забезпечує можливість всебічного аналізу стану інженерно-геологічних умов схилу та факторів їх формування, оцінки їх часової і просторової зміни; встановлення критеріїв стабільності схилу, закономірностей розвитку і інтенсивності схилових процесів, просторової і часової організації домінуючих їх чинників з метою швидкого встановлення стану стійкості схилу, прогнозу можливості зміни інженерно-геологічних умов, розвитку екзогенних процесів та розробки рекомендацій для забезпечення довгострокової стабільності схилу і споруд на ньому.
Дослідження виконувались за схемою:
1. Створення бази даних інженерно-геологічних показників розвитку екзогеодинамічних процесів на основі вивчення фондових матеріалів інженерно-геологічних вишукувань, режимних спостережень, лабораторних досліджень.
2. Виявлення закономірностей розвитку екзогенних геологічних процесів та встановлення дестабілізуючих чинників.
3. Виділення типів ділянок за геолого-геоморфологічними та екзогеодинамічними ознаками.
4. Визначення стану стійкості схилу на основі розрахунку коефіцієнта стабільності. запропонованого автором.
5. Прогноз можливості зміни інженерно-геологічних умов.
При цьому застосовувались:
1. Ретроспективний поетапний аналіз еволюції території на основі вивчення історії заселення і освоєння. Включає аналіз двох головних етапів: формування природного середовища і формування природно-техногенного середовища у зв`язку із урбанізацією території. Грунтується на вивченні геологічної будови, клімату, геоморфологічних особливостей рельєфу, гідрографічної мережі, гідрогеології, тенденції розвитку екзогенних процесів і спрямований на виявлення:
* основних етапів урбанізації в історичному перерізі;
* характеру і інтенсивності техногенного впливу;
* часової і просторової зміни інженерно-геологічних умов;
* оцінки інтенсивності техногенного перетворення.
Порівняльний аналіз картографічного матеріалу різних років, археологічних і палеогеоморфологічних даних дозволив визначити динаміку освоєння території і трансформації у зв`язку із цим інженерно-геологічних умов. Це дає можливість виявити перетворення гідрографічної мережі, рослинного покриву, рельєфу, які відбулися під впливом техногенного навантаження, визначити час максимального розвитку техногенного морфогенезу, площі поширення і характеру залягання техногенних відкладів. На основі історичного інженерно-геологічного аналізу відтворена загальна картина використання території, виділено чотири етапи урбанізації, що відповідали різним рівням і напрямкам техногенного навантаження на схил.
2. Оцінка співвідношення природної і техногенної складової інженерно-геологічних умов схилу виконувалась на основі комплексної оцінки інженерно-геологічних умов території (фізико-географічних, геоморфологічних, геолого-тектонічних, гідрогеологічних, геодинамічних) з урахуванням техногенного навантаження. При цьому особлива увага приділялася виявленню дестабілізуючих факторів стійкості схилу, встановленню залежності особливостей інженерно-геологічних умов ділянок схилу від їх функціонального використання, що визначає основні напрямки техногенного впливу. Дослідження здійснювалось на основі використання історичних та літературних даних про зміну інженерно-геологічних умов схилу, даних про розвиток екзогенних процесів на схилі за період 1939 - 2000 рр., експериментальних досліджень впливу підземних виробок (ДШС) на стан схилу.
3. Визначення типів ділянок схилу за особливостями інженерно-геологіч