Вы здесь

Суб'єктивна семантика колористичної стратегії в образотворчій діяльності

Автор: 
Вовнянко Тетяна Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U000770
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕННЯ СУБ'ЄКТИВНОЇ СЕМАНТИКИ КОЛОРИСТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВ'ЯЗАННЯ ТВОРЧИХ ЗАДАЧ
2.1. Умови організації та етапи проведення дослідження

З метою отримання більш повного уявлення про особливості опосередкованого впливу Образу світу на колористичну стратегію рішення творчих задач процедура експерименту була розподілена на три етапи.
На першому етапі дослідження ставилися такі завдання:
1) виділити в кожній з експериментальних груп досліджуваних з колористичною, формо-графічною і синтетичною стратегією;
2) виявити досліджуваних з творчим, продуктивним і репродуктивним рівнем художньо-творчих здібностей.
Другий етап було спрямовано на вивчення індивідуальних особливостей семантики кольору як складової змісту Образу світу суб'єкта образотворчої діяльності. Розроблена у співавторстві зі С.М. Симоненко методика кольорового семантичного диференціала (КСД) дозволила реконструювати експериментальну модель суб'єктивної семантики кольору у вигляді суб'єктивно-семантичного простору кольору (опис методики представлено в п. 2.2.1.).
На даному етапі нами вирішувалися такі завдання:
1) побудувати індивідуальні суб'єктивно-семантичні простори (ССП) кольору;
2) виявити відмінності ССП кольору в кожній групі, відібраній за (1) віковим і професійним критеріями (учні художньої школи, студенти художньо-графічного факультету, професійні художники); (2) за критерієм домінуючого виражального засобу (колористи, формалісти, синтетики); (3) за рівнем художньо-творчих здібностей (репродуктивний, продуктивний, творчий);
3) визначити закономірності організації суб'єктивної семантики кольору на підставі аналізу результатів методу КСД.
На третьому етапі експериментального дослідження необхідно було провести порівняльно-якісний аналіз особливостей суб'єктивної семантики кольору зі стратегією розв'язання творчих задач.
Дослідження проводилося на базі художніх шкіл м. Одеси і м. Умані, а також художньо-графічного факультету Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (м. Одеса).
Експериментальна вибірка включала 110 осіб, з яких 40 учнів художньої школи (12-16 років), 65 студентів художньо-графічного факультету (17-20 років), 5 професійних художників.
Проаналізовано 1164 малюнка досліджуваних, здійснено психолого-мистецький аналіз окремих творів сучасного образотворчого мистецтва, проаналізовано твори художників, які брали безпосередню участь в експерименті.

2.2. Опис методики експериментального дослідження суб'єктивної семантики колористичної стратегії

З метою реалізації поставлених у роботі мети і завдань були використані такі методи дослідження: спостереження, самоспостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності, методика трансформації візуального образу (С.М. Симоненко, 1990), метод експертних оцінок, методика кольорового семантичного диференціала.
У процесі вибору і розробки методів дослідження ми виходили з ряду чинників: по-перше, обрані методи мали бути валідними і надійними; по-друге, відповідали специфіці образотворчої діяльності; по-третє, давали змогу досліджувати суб'єктивну семантику колористичної стратегії на якісному і кількісному рівні.
Для обробки первинних даних використовувалися методи математичної статистики: визначення середнього арифметичного, знаходження вірогідності розрізнення за критерієм Стьюдента, кореляційний і факторний аналіз.
Дослідження особливостей колористичної стратегії досліджуваних на першому етапі здійснювалося за допомогою методики трансформації візуального образу (ТВО). Спрямована на вивчення індивідуальних способів і прийомів створення візуального образу, дана методика дозволяє виявляти особливості стратегії суб'єкта образотворчої діяльності (С.М.Симоненко, 1990).
Безпосереднім результатом її застосування стало виявлення в кожній з експериментальних груп колористів, формалістів і синтетиків. Основна відмінність між ними полягає в домінуючому використанні виразного потенціалу кольору чи форми під час розв'язання творчих задач.
Основу методики ТВО склала серія творчих задач, які передбачали різноманітність індивідуальних рішень у межах образотворчої діяльності. Перед досліджуваними стояло завдання в живописно-графічній формі передати зміст таких абстрактних понять, як "радість", "сум", "добро", "зло" і "страх".
З метою отримання більш широких уявлень про суб'єктивну семантику кольору досліджуваних, крім основного набору вербальних стимулів методики, нами використовувалися такі поняття, як "безстрашність", "активність", "пасивність", "надія" і "відчай".
Візуальними стимулами стали: квадрат, прямокутник, круг і трикутник. Згідно з поглядами автора методики, дані форми забезпечують створення зображень не лише реальних предметів, але й необмеженої кількості нових образів, виявляючи у такий спосіб творчі здібності досліджуваних [171].
В оперуванні кольором надавалася більша свобода. Це пов'язано з різноманітністю можливостей його семантичної інтерпретації і втіленням у такий спосіб авторського бачення поставленої задачі. Одне з обмежень стосувалося лише використання зображувального матеріалу: для роботи пропонувався стандартний набір акварельних фарб "Нева" (вир-во м. С. - Петербург, 24 кольори).
Експериментальна інструкція до виконання завдань методики була такою:
Завдання №1. Перед Вами знаходяться чотири геометричні фігури і набір акварельних фарб. Вам необхідно передати зміст поняття "радість". Кожну з фігур дозволяється використовувати неодноразово, змінювати розміри і вільно розташовувати на поверхні аркуша. Час виконання завдання не обмежується.
Завдання №2. Передати зміст поняття "печаль" (під час виконання запроваджується часове обмеження в 5 хв.).
Завдання №3. Передати зміст поняття "добро" (пропонується обмеження у виборі сюжету: під