Вы здесь

Оцінка структурно-функціонального стану кісткової тканини у людей різного віку та статі.

Автор: 
Дмитренко Олег Павлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U001017
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ II
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Об’єкт дослідження
Всього обстежено 557 осіб віком 20-89 років (423 жінки та 134 чоловіки).
Критерієм виключення з дослідження були пацієнти, що мали хронічні захворювання
(захворювання печінки та нирок, ендокринні захворювання, захворювання сполучної
тканини, тощо), а також пацієнти з факторами ризику, які могли б вплинути на
структурно-функціональний стан кісткової тканини: прийом медикаментів протягом
трьох років (кортикостероїди, антиконвульсанти), патологічні деформації та ін.
Згідно даних ультразвукової денситометрії з остеопорозом – 111, остеопенією –
264, нормальною кістковою тканиною – 182. Для вирішення поставлених завдань
дослідження з загальної кількості обстежених виділено наступні групи:
1. Для створення референтної бази обстежено 396 практично здорових осіб віком
від 20 до 89 років, розподілених по десятиріччям (табл.2.1)
Таблиця 2.1
Характеристика обстежених осіб
Вік, роки
Кількість обстежених
Стать
Жінки
Чоловіки
20-29
21
12
30-39
17
10
40-49
30
13
50-59
59
11
60-69
75
25
70-79
73
21
80-89
19
10
Примітка. Групою порівняння були особи віком 20-29 років.
2. Для виявлення відмінностей в показниках РОДМ залежно від розподілу пацієнтів
стосовно структурно-функціонального стану кісткової тканини за даними
ультразвукової денситометрії (ВООЗ, 1993 р.) обстежено 284 пацієнти віком 50-69
та 70-89 років (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Характеристика обстежених осіб
Остеопороз
Остеопенія
Норма
Всього
Жінки
65
117
35
217
Чоловіки
31
36
67
Примітка. Групою порівняння були пацієнти віком 50-69 та 70-89 років, що за
даними ультразвукової денситометрії мали нормальні показники СФСКТ.
3. Для вивчення особливостей антропометричних показників у хворих з порушенням
структурно-функціонального стану кісткової тканини обстежено 255 пацієнтів
віком 50-69 та 70-89 років (табл.2.3).
Таблиця 2.3
Характеристика обстежених осіб
Остеопороз
Остеопенія
Норма
Всього
Жінки
45
95
47
187
Чоловіки
35
33
68
Примітка. Групою порівняння були пацієнти віком 50-69 та 70-89 років, що за
даними ультразвукової денситометрії мали нормальні показники СФСКТ.
4. При вивченні особливостей рентгеностеоденситометричних та антропометричних
показників у жінок в постменопаузальному періоді обстежено відповідно 104 та
123 жінки віком 45-69 років, розподілених по п’ятиріччям залежно від тривалості
постменопаузального періоду (табл.2.4).
Таблиця 2.4
Характеристика обстежених осіб
Тривалість постменопаузального періоду
Кількість обстежених
Середній вік
Кількість обстежених
Середній вік
Метод дослідження
Рентгенденситометрія
Антропометрія
до 5 років
52
53
5-9 років
14
59
17
60
10-14 років
13
64
20
62
15-19 років
20
67
24
68
20-24 роки
15
73
17
70
> 25 років
22
76
27
76
Контрольна група
11
45
10
51
Всього
104
64
123
65
Примітка. Групою порівняння були жінки старше 45 років, що не втратили
здатність до репродукції.
5. Стосовно вивчення впливу рентгеностеоденситометричних та антропометричних
показників на виникнення остеопоротичних переломів обстежено відповідно 105 та
116 жінок старше 50 років з остеопоротичними переломами та без остеопоротичних
переломів (табл.2.5).
Таблиця 2.5
Характеристика обстежених осіб
Метод дослідження
З переломами
Без переломів
Антропометрія
25
80
Рентгенденситометрія
41
77
Примітка. Групою порівняння були жінки постменопаузального періоду, що не мали
остеопоротичних переломів.
6. Для оцінки особливостей рентгеностеоденситометричних показників у жінок
старших вікових груп при довготривалому спостереженні обстежено 20 жінок віком
50-69 та старше 70 років з інтервалом в 1 рік від моменту першого обстеження.
2.2. Методи дослідження
Загальноклінічне обстеження (проводилося з метою виключення супутньої
патології).
Нейро-ортопедичне обстеження. Нейро-ортопедичне обстеження пацієнтів
проводилось ортопедом. При збиранні анамнезу вивчали скарги пацієнтів, початок
проявів дистрофічно-деструктивних змін кісткової тканини, наявність у минулому
переломів, їх кількість та особливості виникнення. Під час об'єктивного
дослідження враховувались зріст, маса тіла, постава, хода, наявність викривлень
хребта, наявність деформацій органів опори та руху, стан шкіри та жирової
клітковини, стан внутрішньошкіряних та підшкіряних судин, наявність больових
точок опорно-рухового апарату та ін.
Антропометрія. Антропометричні показники вимірювались по методиці В.В.Бунака з
модифікацією та доповненням П.Ф.Шапаренко. Вимірювання проводились в першій
половині дня на оголеній людині. Антропометрія включала визначення лінійних
(поздовжніх та поперечних), обхватніх, об’ємних та кутових розмірів, а також
маси тіла. При цьому використовувались так звані “антропометричні точки”, чітко
відчуваємі під шкірою ділянки кісток, а в окремих випадках характерні
особливості м'яких тканин (навколо соска, підсіднична складка і т.д.).
Поздовжні розміри визначали в положенні стоячи. Знаходили висоту
антропометричних точок над рівнем підлоги, потім відніманням одного
антропометричного розміру від іншого отримують відстань між точками, що
розглядаються. Визначалися наступні антропометричні показники:
1. Маса тіла;
2. Довжина тіла;
3. Довжина кисті;
4. Довжина передпліччя;
5. Довжина плеча;
6. Довжина лопатки;
7. Довжина таза;
8. Довжина стегна;
9. Довжина гомілки;
10. Довжина ступні (антропометрична) ;
11. Загальна довжина ступні;
12. Загальна довжина руки;
13. Довжина ноги (антропометрична);
14. Загальна довжина ноги;
15. Висота голови;
16. Довжина шиї;
17. Морфологічна висота лиця;
18. Довжина голови;
19. Ширина голови;
20. Плечовий діаметр;
21. Тазовий діаметр;