Вы здесь

Кокомікоз вишні і черешні та заходи по його обмеженню його шкодочинності у Східному Лісостепу України

Автор: 
Плєтнікова Ніна Яківна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U001130
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Характеристика погодно-кліматичних умов
Для вирішення поставлених задач у 1983-2002 рр. проводилися спостереження та польові досліди у плодоносних вишнево-черешневих садах 1976, 1982 і 1984 рр. насадження та в розсаднику навчально-дослідного господарства Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Вивчення сортименту вишні та черешні на стійкість до кокомікозу здійснювали у виробничих садах радгоспів ім. газети "Комсомольськая правда" Первомайського району та "Люботинський" Харківського району Харківської області. Лабораторні експерименти проводили на кафедрі фітопатології ХНАУ.
За агрокліматичним районуванням Харківська область розташована у Східному Лісостепу України, який характеризується помірно континенталь- ним кліматом. Кількість випаровуваня вологи переважає над кількістю опадів, що утворює дефіцит вологи [207 ].
Навчально-дослідне господарство ХНАУ, де проведені основні спостереження та експерименти, за агрономічним районуванням розташоване в підзоні Східного Лісостепу України на відносно рівному плато четвертої комплексної тераси річки Уди. Загальний характер рельєфу рівнинно-хвилястий. Земельний масив господарства характеризується чорноземним типом ґрунтового покриву, сформованого на важкосуглинному, карбонатному, незасоленому лесі. За структурою ґрунти зернисто-грудкуваті з гарними фізико-хімічними властивостями, мають високий вміст гумусу, характеризуються інтенсивною біологічною активністю. Ґрунтові води залягають на глибині до 15 м.
Клімат Харківської області помірно-континентальний, причому континентальність зростає з північного заходу на південний схід. Формується в результаті взаємодії трьох факторів: сонячної радіації, циркуляції атмосфери, підстилаючої поверхні [208]. Повітряні маси приходять з Арктики, Атлантичного океану, Середземного та Чорного морів. Погода, особливо взимку, відрізняється значною мінливістю. Найхолоднішим місяцем є січень. Середньомісячна температура повітря січня на півночі області -8,2 0С, на півдні -6,6 0С. Абсолютний мінімум -40 0С. Зима починається із середини листопада й триває в середньому 120-130 днів. З кінця грудня, звичайно, встановлюється сніжний покрив, 15-20 см завтовшки. Стійкий сніжний покрив зберігається 100-110 днів. Погода в зимовий період визначається частою зміною повітряних мас, чергуванням циклонів і антициклонів, тому вона мінлива: морози змінюються відлигами, сніг - дощем. Під час відлиг температура повітря може підвищуватися від 0 до +4 0С. Це приводить до часткового чи повного танення снігу. При різких зниженнях температури можливе утворення крижаної кірки. У зимовий час спостерігається шість - сім відлиг. Переважає хмарна погода.
Весна настає 20-21 березня в південних районах і 24-25 березня в північних районах. Характер весни мінливий, іноді навіть у травні спостерігаються різкі похолодання.
У середині травня починається літо. У південних районах воно настає 13-14 травня, у північних - 16-18 травня. Літо помірно тепле, іноді пекуче. Найтепліший місяць року - липень, його середньомісячна температура повітря досягає +20,2 0С на півночі області та +21,2 0С на півдні. Максимальна температура повітря лежить у межах +37 - +39°С. У першій половині вересня літо закінчується й настає осінь. Вона характеризується зниженням середньодобової температури від +15 до 0°С й продовжується до першої половини листопада. Перша половина осені тепла й відносно суха. Це дає можливість визрівати теплолюбним культурам. Друга половина характеризується різким зниженням температури, частими туманами та обложними дощами [209].
За кліматичними показниками помітно виділяється південно-східна частина області, що характеризується підвищеною температурою повітря і меншою кількістю опадів. У цілому східна частина області холодніше західної [206].
Середньорічні суми опадів по Харківській області коливаються від 457 мм у східних районах до 568 мм у північно-західній частині. По сезонах року опади розподіляються таким чином: узимку 16-20 %, навесні 22-25 %, улітку 35-40 %, восени 24-29 % річної кількості. Самий дощовий місяць - червень, а найпосушливіший - лютий. Літні дощі випадають у вигляді злив, які характеризуються великою інтенсивністю. Такі опади мало ефективні, тому що велика їх частина стікає, спричинюючи ерозію ґрунту. Таким чином, накопичення вологи в ґрунті в умовах господарства відбувається, головним чином, за рахунок осінньо-зимових опадів.
Узимку, майже по всій території області, переважають східні, південно-східні та західні вітри, навесні - східні й південно-східні, влітку - західні й північно-західні вітри, а восени західні й південно-західні. Здебільшого швидкість вітру до 6 м/сек., але іноді бувають дуже сильні вітри, сягаючі 15 м/сек. й більш.
У південно-східній частині області кожний другий-третій рік, через вторгнення сухих повітряних мас, спостерігаються посухи й суховії, що негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур. Особливо пагубні травневі посухи. Середня річна відносна вологість повітря по області складає 75-78 % [210].
У табл. 2.1 приведена характеристика кліматичних показників навчально-дослідного господарства ХНАУ. У додатку А, представлені погодні умови в роки проведення експериментальних робіт.
Таблиця 2.1
Середні багаторічні дані температури повітря, відносної вологості і
суми опадів (метеопункт Рогань, Харківської області)

МісяціТемпература
повітря, 0СВідносна вологість повітря, %Сума опадів,
мм Січень -7,4 33 80 Лютий -7,3 22 80 Березень -2,3 32 81 Квітень 6,6 38 66 Травень 15,0 48 60 Червень 18,0 69 62 Липень 20,0 59 63 Серпень 19,3 55 63 Вересень 13,6 34 67 Жовтень 6,6 42 76 Листопад 0,0 41