Вы здесь

Функціональний розвиток малих міст в регіональній системі розселення (на прикладі Подільської регіональної системи розселення)

Автор: 
Мозговий Артем Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U001282
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Сучасний функціональний розвиток малих міст Подільської
регіональної системи розселення: чинники та основні тенденції

2.1. Подільська регіональна система розселення, місце та роль у ній малих міст

Складне ціле може вдало функціонувати тільки у випадку, якщо воно має системний устрій. А місто за своєю сутністю не може не бути системою. Воно складається з різних за організацією та призначенням елементів, котрі доповнюють один одного, знаходяться у постійному взаємозв'язку та взаємозалежності. Складовим частинам міста притаманні домірність, ієрархічність, що визначена їх функціями, обсяг охопленості зв'язками. Всі функціональні частини міста об'єднані спільністю ресурсної бази, яку має міська територія, спільністю міста. Всі вони формують міське середовище. Зміна одного елемента викликає зміну інших.
З позицій географії, місто являє собою сукупність трьох основних підсистем: населення; економічної бази; сфери життєзабезпечення. Своєрідність міста як складної системи полягає як раз у тому, що воно вміщує в собі елементи соціальні, технічні і природні.
Будь-якій складній системі є властивим саморозвиток і динамізм в існуванні. Трансформацію галузевої й планувальної структур, просторову диференціацію міського середовища, формування кілець поселень-супутників - все це можна розглядати як процеси саморозвитку міста, одну з основ його безперервної еволюції як складної системи.
Динамізм функціонування міста зумовлюється великою концентрацією об'єктів, що взаємодіють на обмеженій території. Він проявляється у рухах потоків населення з приміської зони до місць роботи вранці, і відтоці населення ввечері (маятникова міграція), в активному переміщенні власне міських жителів протягом робочого дня, у пов'язаних з цим піках транспортної напруженості, у режимі роботи виробництв та установ, або у безперервності їх роботи, у цілодобовості життєзабезпечення міста (водо- та енергопостачання, сміттєвивезення та ін.). Бурхливі процеси життя, що ні на мить не припиняються у містах, спричинюють безперервну трансформацію функціональної структури, тому що активне розмаїття спонукає розвиток. Розвиток міста, як наслідок динамізму функціонування, проявляється також у постійному будівництві, переплануванні вулиць, прокладанні нових маґістралей та адаптації планіровачної структури до нових умов в цілому.
Одначе зауважимо, що саморозвиток на рівні міста, який проявляється об'єктивно через динамічність функціонування, не можна розглядати як самоініціюючий. Хиба такого погляду на це питання була б у тому, що місто є не просто складною системою, а є "системою в системі", в системі поселень. Саморозвиток конкретного міста в першу чергу зумовлюється зовнішніми впливами, котрі можна розглядати як прояви саморозвитку систем поселень, чи вірніше, систем розселення більш високого рівня (обласних, реґіональних, національних). Тому дуже важко вірно зрозуміти процеси і визначити напрямки розвитку міста, чи навіть категорії міст, не врахувавши системності їх існування.
Системи розселення як "територіально цілісні поєднання поселень різної величини і народно-господарського профілю, об'єднані стійкими виробничими та соціально-економічними зв'язками" [46, с. 186] формуються на основі і відповідно до економічної розвинутості території. Чим більше диверсифікована економічна база - тим розвинітішою є система функціонально складнопідпорядкованих поселень певної території.
Сутнісно економіка є системою виробничих, технологічних, фінансових зв'язків між суб'єктами господарської діяльності. Інтенсивність і насиченість зв'язків є основними показниками, що характеризують також розвиненість даної системи розселення та визначають її межі. Тобто пряма залежність територіальної організації розселення від суспільно-економічного розвитку є очевидною і беззаперечною. Зміни в економіці країни неодмінно викличуть певні зрушення в системі розселення. Особливістю таких змін у системах розселення є те, що найсильніше вони проявляються на локальному рівні (міжрайонні, районні, місцеві системи розселення), де економічне життя найчастіше визначається кількома провідними галузями народного господарства або, навіть, кількома підприємствами. З огляду на це, найбільш стабільними щодо економічних зрушень є загальнодержавні (національні) системи розселення, що формуються на базі територіальної організації продуктивних сил країни в цілому і за центри мають економічно найпотужніші багатофункціональні міста. Особливе значення багатофункціональності в умовах трансформації суспільства полягає в тому, що вона сприяє гнучкості в умовах ринкової економіки, конкурентної боротьби, мінливої кон'юнктури, тобто дає містові, як центру системи, можливість економічного маневру, переміщення акцентів на нові напрями розвитку - це і слугує запорукою більшої стабільноті систем розселення вищого рівня.
Еволюційні або революційні суспільно-економічні зміни активують неоднорідність географічної оболонки, відбуваються просторові зрушення її суспільно-географічних елементів та інтенсивності їх взаємодії. Наслідком цього є природне кореґування процесів економічного районоутворення.
Впливу подібних зрушень зазнала територія України. Під час суспільної трансформації та глибокої економічної кризи стала очевидною потреба перегляду застарілого економічного районування. Виявлення об'єктивно існуючих економічних районів, чим власне є економічне районування, ускладнюється в сучасних умовах тим, що суспільні перетворення в Україні ще не завершено, не закінчились структурні зміни в промисловості і реформування сільського господарства, якщо можна сказати, що економічна криза минає, то демографічна продовжує поглиблюватись.
Складність процесу економічного районування в перехідних умовах зумовила велику варіативність поглядів і суперечливість думок щодо кількості та меж економічних районів України. Певний період спостерігався навіть відхід від економічної реґіоналізації території України і ан