Вы здесь

Фізична підготовка веслувальниць на байдарках на етапі попередньої базової підготовки.

Автор: 
Чичкан Оксана Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U001863
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика методів дослідження
В роботі застосовувались такі методи:
1. Загальнонаукові методи теоретичного рівня: аналіз та узагальнення.
2. Методи емпіричного рівня: анкетування, педагогічне спостереження,
педагогічний експеримент.
3. Методи математико-статистичної обробки результатів.
2.2. Методи теоретичного рівня
Використання методів теоретичного рівня дозволило чітко визначити проблему
дослідження, конкретизувати об’єкт і предмет дослідження, сформулювати мету і
завдання.
Аналіз науково-методичної літератури дозволив визначити, що раціональна
побудова тренувального процесу на етапі попередньої базової підготовки сприяє
створенню міцної бази для досягнення в майбутньому високих спортивних
результатів [32, 89, 119, 126 та інші]. На думку більшості фахівців це
забезпечується шляхом: врахування закономірностей розвитку фізичних якостей в
онтогенезі людини [28, 111, 117, 215 та інші]; оптимізації співвідношення
засобів і методів у тренувальному процесі спортсменів у відповідності до етапу
багаторічної підготовки [68, 72, 95, 108, 127 та інші]; використання модельних
характеристик, для виявлення сильних і слабких сторін фізичної підготовленості
спортсмена та подальшої корекції тренувального процесу [2, 22, 40, 56, 90, 183]
та інші.
Проте аналіз та узагальнення науково-методичної літератури дозволяє
стверджувати, що у веслуванні існують суттєві розбіжності стосовно оптимальних
обсягів та спрямованості тренувальних впливів у процесі фізичної підготовки
юних спортсменок, а також відсутні практичні рекомендації стосовно
індивідуалізації тренувального процесу на основі врахування модельних
характеристик фізичної підготовленості провідних спортсменок.
2.3. Методи емпіричного рівня
2.3.1 Анкетне опитування
З метою вивчення проблеми структури і змісту фізичної підготовки у тренуванні
12–14-річних веслувальниць (навчально-тренувальні групи ДЮСШ, СДЮШОР) було
проведено анкетне опитування тренерів. В ньому взяли участь 35 фахівців, які
мають досвід роботи з юними веслувальницями, зі стажем роботи від 5 до 35
років, у тому числі 3 заслужених тренери України, 11 тренерів вищої категорії.
Анкета (див. додаток А) містила 6 запитань щодо структури і змісту фізичної
підготовки юних веслувальниць і 2 запитання щодо стажу роботи тренера і його
кваліфікації. Перші шість запитань були закритого типу, а два відкритого.
Анкета анонімна.
2.3.2 Педагогічне спостереження
З метою дослідження структури фізичної підготовленості веслувальниць різної
спортивної кваліфікації нами проводилось обстеження за такими тестами.
Антропометричні методи:
* довжина тіла, (см). Виміри проводились за методикою і у відповідності зі
стандартами, які прийняті в антропометрії за допомогою антропометра [109] з
точністю виміру до 0,5 (см);
* розмах рук, з точністю виміру до 0,5 (см);
* маса тіла, (кг) (вага фірми “Ровента” з точністю виміру ±0,2 кг);
* індекс Кетле визначався за формулою маса тіла / довжина тіла х 1000 [109].
Педагогічні методи. Для визначення впливу методів, які застосовуються у
тренуванні, на фізичний розвиток і підготовленість, були використані
педагогічні контрольні вправи (тести), при виборі яких ми виходили з того, що
вони повинні виконувати не тільки контрольні функції, а й органічно вливатися в
тренувальний процес. В свою чергу ці тести були поділені на дві підгрупи: 1)
визначення рівня загальної фізичної підготовленості – 10 тестів, 2) визначення
рівня спеціальної фізичної підготовленості - 5 тестів.
Загальна фізична підготовленість:
* максимальна сила – станова і кистьова динамометрія, (кг). Вимірювання
проводились кистьовим (ДРП – 90, ГОСТ 22224-83, точність виміру ±1 кг) та
становим (ДС – 200, точність виміру ± 2 кг) динамометрами [39, 55, 84];
* силова витривалість – тяга штанги до грудей з В.П.- лежачи на лаві обличчям
вниз, кількість повторень за 1 хв (20 кг – веслувальниці ІІ юнацького – І
спортивних розрядів і 30 кг – кваліфіковані веслувальниці) [23, 47]. В
подальшому визначалась сумарна величина опору, що подолала спортсменка шляхом
множення кількості повторень на величину обтяження.
* загальна витривалість – біг на 2000м, (с). Фіксувався час подолання дистанції
електронним хронометром (Golden, точність виміру ±0,01 с) [23, 47, 150, 166];
* гнучкість. 1. Нахил тулуба вперед, (см) (вимірювальний прилад, яким можна
реєструвати амплітуду рухів в кульшових суглобах, складався із рами з двома
направляючими шинами і рухомою рейкою, яка фіксувалася пружиною. Рама шурупами
прикріплювалася до лавки так, що нульова відмітка співпадала з верхньою її
площиною. Досліджуваний, стоячи на лаві, нахиляється вперед не згинаючи ноги в
колінних суглобах і пересуває пальцями рухому рейку якомога нижче. За
положенням переміщеної рейки визначається амплітуда руху в кульшових суглобах у
сантиметрах).
2. “Викрут” з палицею, (см) (вимірювальний прилад складався з палиці з двома
ручками, нерухливою та рухливою, яка з допомогою пружного механізму може
затримуватися. Досліджуваний береться за ручки (руки не згинаються в ліктьових
суглобах) і виконує коло назад (легко пересуваючи рухливу ручку в сторону).
Положення рухливої ручки, яка доведена до затримуючого механізму, визначає
відстань між руками в міліметрах [150];
* координаційні якості - човниковий біг 4х10м, (с) [166];
* швидкісно-силові якості – 1. Стрибок з місця в довжину, (см) [39, 55, 142,
143]; 2. Кидок набивного м'яча масою 1кг двома руками із-за голови, із
положення сидячи, ноги разом, (см). [39, 55, 150]; Відстань вимірювалась за
допомогою металічної рулетки з точністю виміру ±0,1 см.
Спеціал