Вы здесь

Математичне моделювання задач маркетингу у підприємництві.

Автор: 
Дацко Мирослав Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U001930
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПІДПРИЄМНИЦТВІ
2.1. Основні завдання, проблеми та доцільність застосування
економіко-математичного моделювання для маркетингових досліджень
Аналізуючи поняття "маркетинг" можемо прийти до висновку маркетингова діяльність базується на оптимальному управлінні системою. Однозначна відповідність між об'єктом управління і системою маркетингу відображається через конкретні кількісні залежності, у математичні вирази у математичні моделі та їх системи, що поєднують у собі досвід планування, кількісного аналіз з використанням прогресивних комп'ютерних технологій.
Покращення наукової обґрунтованості маркетингових досліджень досягається за допомогою дослідження математичних моделей, які відображають суть економічних об'єктів та економічні процеси, що в них відбуваються.
Математичне моделювання, як універсальний інструмент аналізу, дає можливість врахувати особливості виробничих та фінансово-господарських процесів. Як засіб пізнання, воно знаходиться між логічним мисленням та реальним економічним об'єктом чи процесом і пов'язує мислення та реальну дійсність.
Математична модель завжди є певним наближенням до реального об'єкта чи процесу, яка забезпечує спостережність та формалізацію інформації, яка його характеризує .
Можна застосовувати математичні моделі не тільки до одного модельованого процесу, але і для інших процесів яким властивий певний діапазон аналогічних умов. Тому економіко-математичні моделі створені для одних економічних об'єктів чи процесів, можуть успішно використовуватися для інших.
На основі відображення попереднього досвіду, математична модель дозволяє знаходити оптимальний варіант управлінського рішення, яке дає можливість забезпечити розвиток ситуації (функціонування виробничого процесу чи розвитку підприємства) для ефективного досягнення мети.
Розроблені грамотно і на професійному рівні економіко-математичні моделі дозволяють:
- розв'язувати задачі оптимізації планування та управління, відображаючи специфіку виробничих процесів;
- своєчасно реагувати на зміни цілей, обмежень на ресурси, залежностей між параметрами та адекватно коректувати плани і управлінські рішення;
- для забезпечення потрібної точності та своєчасності необхідних розрахунків використовувати прогресивні комп'ютерні технології.
У явному вигляді математичні моделі враховують фактори, які піддаються формальному опису та кількісній оцінці. Але існують та вдосконалюються способи врахування кількісних характеристик на основі попередніх результатів діяльності. Порівняно прості економічні процеси, відображаються у вигляді аналітичних моделей. У випадку потреби враховувати великого числа факторів серед яких є такі, що носять випадковий характер, використовуються стохастичні моделі.
Економіко-математичні моделі дозволяють здійснювати експеримент з метою вибору значень параметрів впливу на процес з метою скерування його розвитку у потрібному напрямку.
Цільова функція, як складова частина моделі дозволяє у кількісному виразі порівнювати варіанти рішень, оцінювати їх та відбирати кращі серед них.
Допустимі варіанти розв'язків поставленої задачі визначаються умовами і обмеженнями, що виражають специфіку об'єкта чи процесу.
Найвідповідальнішим моментом процесу створення моделі є постановка задачі, від якої у значній мірі залежить успіх моделювання і як наслідок цінність отриманих розв'язків.
В умовах зростаючої складності та інтенсифікації виробничих та управлінських процесів економіко-математичне моделювання стало ефективним інструментом вироблення управлінських рішень.
Але інструментарій математичного моделювання може бути ефективнішим лише за умови безпосередньої участі у процесі його створенні та використанні керівників та спеціалістів, у чиїх руках успішне вирішення поставлених задач управління. Задачі які характеризуються високим рівнем невизначеності, відносяться до невизначених, або інакше неструктурованих. Вирішальним для вирішення таких проблем є досвід, інтуїція і кваліфікація спеціалістів.
В наслідок дії досягнень науково технічного прогресу зростає детермінованість проблем, вдосконалюється інструментарій пошуку їх розв'язку.
Пошук розв'язків добре структурованих проблем ґрунтується на застосуванні математичних моделей оптимального програмування. У найбільш загальному вигляді модель пошуку оптимального розв'язку є загальна задача математичного програмування математична модель якої представляється таким чином:
Fi(x1,x2,...,xn)?bi , ; (i = 1,2, . . . ,m);
xj ? 0; (j=1,2, . . . , n)
max L = f(x1,x2,...,xn).
Стосовно до проблем вибору найкращих планів економічної поведінки елементи даної задачі інтерпретується таким чином:
f (x1,x2 ,...,xn)- цільова функція діяльності економічної системи;
x1,x2 ,...,xn - показники рівня використання засобів досягнення мети;
Fi(x1,x2 ,...,xn) - функція сумарних затрат засобів і-ої групи, що використовується для досягнення мети;
bi - граничні запаси засобів і-ої групи, що є обмеженням для Fi(x) зверху.
У загальному випадку може бути ї обмеження з низу якщо мова йде про обов'язкове досягнення результату, безпосередньо пов'язаним з бажаним рівнем досягнення мети.
Відображення економічної задачі у вигляді моделі оптимізації розв'язків ґрунтується на певних передумовах про характер економічних процесів і про відбір найкращих розв'язків серед можливих. Ці передумови отримали назву теоретичних передумов побудови оптимального функціонування економічної системи.
Серед цих передумов ключовими є:
- наявність єдиного критерію оптимізації якості економічних рішень, які можуть бути кількісно виміряні;
- визнання обмеженості засобів досягнення мети;
- наявність багатоваріантності використання засобів досягнення мети та можливість їх взаємозаміни при досягненні однієї і тієї ж мети;
- усвідомлення повної раціональності, тобто мета діяльності представлен