Вы здесь

Формування і розвиток регіональних соціально-економічних систем (на матеріалах Західного регіону)

Автор: 
Кусяк Марія Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U001938
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ДОСЛІДЖУВАНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

2.1. Геополітичні особливості розвитку регіональної соціально-економічної системи

Особливість РСЕС полягає у тому, що це цілісний регіон з установленими історичними особливостями розвитку, сформованою ментальністю населення, спеціалізацією, визначеним місцем у внутрішніх і міжнародних інтеграційних зв'язках держави. На основі вищезазначених критеріїв в межах Західного соціально-економічного району доцільно виділити чотири РСЕС: Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську області; Закарпатську область; Волинську і Рівненську області; Чернівецьку область. Різною є роль цих підрайонів чи РСЕС у внутрішньодержавному і міждержавному поділі праці. О.Шаблій, пропонуючи соціально-економічне районування країни і виділяючи у ньому Західний соціально-економічний район, відзначає надзвичайну самобутність і складність його території наявність у межах даного району "історико-географічних відмінностей Галичини, Волині, Буковини і Закарпаття" [143, с.468-469].
У роботі проаналізовано на прикладі РСЕС, яка у своїх територіальних межах об'єднує Львівську, Івано-Франківську і Тернопільську області, історичні передумови і особливості формування РСЕС, трансформаційні ознаки соціально-економічних процесів, основні тенденції сучасного розвитку та визначено місце та роль РСЕС у національній системі господарювання, окреслено вплив її зовнішнього середовища. Досліджувана РСЕС має історичну назву Галичина, яка збереглась у літературі та побуті. Для зручності дану РСЕС називатимемо Галицьким регіоном або Галицькою РСЕС.
Геополітичний чинник формування регіональної соціально-економічної системи. Вплив геополітичних чинників на формування і розвиток Галицької РСЕС слід розглядати в історичному аспекті і у таких напрямах - виявлення генезису формування території регіону, аналіз зовнішніх геополітичних впливів на внутрішні процеси розвитку, зміни політичного статусу регіону, адміністративно-територіального поділу.
Геополітичне положення Галицької РСЕС визначило процес її історичного розвитку. Вона лежить практично в центрі Європи, по геополітичній осі, яка з'єднує Балтійське і Чорне моря. Територія регіону була об'єктом столітньої боротьби за володіння ним різними імперіями. Втративши у 1349 р державну незалежність дана територія як адміністративна одиниця - Галичина перебувала під владою інших іноземних держав з різним суспільно-політичним устроєм, культурою, традиціями. Мешканці регіону у столітній боротьбі відстоювали свою культуру і національну приналежність. Ідеї, що формують націю, зазвичай приймаються "під тиском загального нещастя або ж при загальній необхідності не підкорятися зовнішній силі" вважає відомий геополітик Маккіндер [21, с.20]. Ця теза безпосередньо стосуються формування досліджуваного нами регіону.
На основі об'єднання окремих земель формується Галицьке князівство. Спершу воно перебуває у залежності від Київської держави, а з 40-х років XII ст., в результаті розпаду Київської Русі, стає незалежною державою. Приналежність прикарпатських земель до Київської держави мала велике значення для подальшого економічного і культурного розвитку цієї території (у цей час назва Русь поширюється і на західні землі). Галицькі землі інтенсивно інтегрувались у економічне і політичне життя Київської держави.
Розпад Київської Русі призвів до політичної кризи і на галицьких землях, які в кінці XI ст. і на початку XII ст. поділились на чотири окремі князівства. Процес роздрібнення вдалося припинити шляхом об'єднання земель у 1141 р. в одне Галицьке князівство з столицею у місті Галичі. У цей період Галицький регіон займав визначне становище серед руських земель і здобув виразне політичне обличчя у Європі. Внаслідок об'єднання у 1199 р. Галицького князівства з Волинським виникла Галицько-Волинська держава, яка з'єднала у своїх межах більшість українських етнічних земель і була наймогутнішою у Європі. Таким чином, у кінці XII ст. в середньовічній Європі постав міцний політичний організм, що успадкував національно-культурні традиції Київської Русі. У цей час територія сучасної Галицької РСЕС займала вигідне геополітичне і геоекономічне положення. У складі Київської Русі це була периферія і сюди не заходили орди кочовиків. Захищена густими лісовими пущами із заходу і Карпатськими горами з півдня дана територія стала епіцентром розвитку українства, тереном, де плекалися і зберігалися народні традиції. Сюди стікалось українське населення із східних територій, що сприяло розвитку економічної могутності регіону. Одночасно Галицькі землі були у центрі Європи, на перехресті західної і східної культур. Через регіон проходив шлях, що з'єднував країни Заходу з країнами Сходу, тому на її території стикались і органічно поєднувались культурні багатства західної і східної цивілізацій, що сприяло формуванню на їх основі багатої, своєрідної і неповторної слов'янської культури. Зв'язаний Дністром з Візантією Галицький регіон тривалий час перебував під її впливом. Хрещення Русі і поширення православ'я до західних етнічних меж українців спричинило культурне тяжіння цієї території на Схід, тоді, як на Заході великий вплив на суспільний розвиток мала Римська католицька церква.
З посиленням татарської експансії у XIII ст. галицький князь Данило звернувся до Римської католицької церкви по допомогу, поставивши вперше питання, що "згодом стане важливою і постійною темою галицької історії, а саме - питання про відносини між західними українцями та римською церквою. ...Намагаючись відгородитись від впливів зі Сходу, Данило звернувся на Захід, тим самим подавши західним українцям приклад, який вони наслідуватимуть в усі наступні покоління" [151, с. 66-67].
Водночас галицькі правителі мали значний політичний вплив у Центральній та Східній Європі. Серед інших слов'янських земель Галицька земля у цей період була найбільш економічно і культурно розвинутою і поширювала на них свій вплив. Через територі