Вы здесь

Гострий апендицит: вузлові питання діагностики та лікування хворих

Автор: 
Белявська Берта Михайлівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U001972
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПАЦІЄНТИ, МАТЕРІАЛ, ПРЕДМЕТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1.Загальна клінічна характеристика хворих

Ми провели обстеження п'яти груп хворих.
Перша група - 1177 пацієнтів, яких протягом 1984 року за ургентними показаннями з діагнозом ГА у приймальне відділення Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (ЛМКЛШМД) у дні ургентних чергувань другого хірургічного відділення скерували лікарі поліклінік, бригади "швидкої допомоги", або вони звернулися самі у зв'язку з наявністю гострого болю в животі. Серед пацієнтів першої групи було 426 (36,2%) чоловіків, і 751 (63,8%) жінка.
Серед першої групи проаналізовано підгрупу пацієнтів, яким відмовлено у госпіталізації у хірургічне відділення внаслідок того, що черговий лікар приймального відділення заперечив діагноз ГА. Пацієнтів цієї групи було 533 (45,3%), серед них жінок - 372 (69,8%), чоловіків - 161 (30,2%).
Серед 644 госпіталізованих пацієнтів (379 жінок і 265 чоловіків) у стаціонарі діагноз ГА заперечили у 74 (11,5%), із них - 48 (12,7%) жінок і 26 (9,8%) чоловіків. Аналіз провели й у цій підгрупі пацієнтів.
Вивченню підлягали 14 (2,4%) хворих, із них - 8 (2,4%) жінок і 6 (2,5%) чоловіків - серед 569 пацієнтів (331 жінка і 238 чоловіків), прооперованих з передопераційним діагнозом ГА, у яких хірург відмовився від апендектомії у зв'язку зі зміною діагнозу під час операції. Одного пацієнта з апендикулярним інфільтратом не оперували.
Друга група - це 3154 хворих - 1442 (45,7%) чоловіків і 1712 (54,3%) жінок, яких прооперували протягом 1985 - 1991рр. і 612 пацієнтів - 283 (46,2%) чоловіки і 329 (53,8%) жінок, яких прооперували протягом 1999 - 2001 років у першому хірургічному відділенні ЛШМД м.Львова з причини клінічно встановленого діагнозу ГА.
Третя група - це 209 пацієнтів, обстежених у клініці протягом 1998 - 2003 років із підозрінням на ГА, або з клінічно безсумнівним ГА. Їм проведено ультразвукове дослідження з метою діагностики, а також вивчення ефективності цього методу у діагностуванні ГА. Серед обстежуваних було 66 (31,6%) чоловіків і 143 (68,4%) жінки.
Четверта група - 347 хворих - 184 (53%) чоловіки і 163 (47%) жінки, клінічне обстеження яких покладено у підставу вивчення ефективності шкали Alvarado для діагностування гострого апендициту.
У п'яту групу ввійшло 113 пацієнтів (67 жінок і 46 чоловіків), які у минулому перенесли апендектомію і протягом 1999-2000 років звернулися у клініку з гострою спайковою кишковою непрохідністю.
Крім того, вивчено матеріали санепідстанції м. Львова за періоди 1985-91 і 1999-2001років, які стосувалися захворюваності на вірусний гепатит А, дизентерію, сальмонельоз, гострий гастроентероколіт, грип, гострі респіраційні захворювання.
2.2. Матеріал дослідження

За підставу вивчення ми прийняли висновки патогістологічного дослідження видалених червоподібних відростків. Для зручності аналізу усі виявлені знахідки патогістологів ми об'єднали у декілька однорідних груп. Представлений наш перелік морфологічних змін у червоподібному відростку не є класифікацією гострого апендициту.
ПАТОГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У ЧЕРВОПОДІБНОМУ ВІДРОСТКУ
І. Наявний гострий запальний або інший патологічний процес
1. Гострі недеструкційні зміни:
первинний запальний процес
а) катаральне запалення;
б) катарально-десквамаційне запалення;
в) просте запалення;
г) поверхневе запалення;
ґ) загострення хронічного запального процесу;
д) крововилив у стінку або просвіт відростка (не є запальним процесом, але може провокувати гостру клінічну картину);
вторинний запальний процес
а) вторинне запалення;
б) периапендицит;
в) повнокрів'я судин серозної оболонки відростка (відповідь на патологічний процес інших оганів черевної порожнини без запальної реакції).
2. Гострі деструкційні зміни:
А. Гнійний процес (без перфорації):
* флегмонозне запалення;
* флегмонозно-виразкове запалення;
* емпієма червоподібного відростка.
Б. Гангренозні зміни (без перфорації):
* флегмонозно-гангренозне запалення;
* гангренозні зміни.
В. Перфорація червоподібного відростка:
* флегмонозне запалення з перфорацією;
* гангренозні зміни з перфорацією.
Г. Периапендикулярний абсцес.
Ґ. Особлива форма:
апендикулярний інфільтрат.
ІІ. Без наявного гострого запального процесу
1. Хронічні зміни без загострення:
первинні
хронічний запальний процес у червоподібному відростку;
вторинні
хронічне запалення довколишніх тканин.
2. Копростаз.
3. Гельмінтоз.
4. Доброякісна гіперплазія лімфоїдних елементів.
5. Склероз стінки червоподібного відростка з облітерацією просвіту
6. Атрофія слизової оболонки червоподібного відростка.
7. Карциноїд червоподібного відростка.
8. Червоподібний відросток без патоморфологічних змін.
Ми вважаємо, що виділення апендикулярного інфільтрату, як особливої форми запалення червоподібного відростка, доцільно на підставі наступних міркувань: у більшості випадків не здійснюється хірургічне лікування апендикулярного інфільтрату. Відносно невелику кількість операцій виконують тоді, коли виникає діагностична помилка на передопераційному етапі і хірург встановлює діагноз ГА. Проте, після верифікації діагнозу під час операції, хірург обмежується дренуванням черевної порожнини без виділення і видалення червоподібного відростка, за винятком тих випадків, коли останній можна легко видалити. Це не дає можливості встановити ступінь морфологічних змін у червоподібному відросткові, рівно ж, як й у випадку, коли хворого лікують консервативно. Під час апендектомій, виконаних пацієнтам цієї групи у віддаленому періоді, ми знаходили зміни у відростках від незначно вираженого перипроцесу у вигляді площинних зростів, або й без них до повної або часткової відсутності червоподібного відростка внаслідок перенесеного деструкційного процесу. Тому ми не можемо впевнено від