Вы здесь

Організаційно-економічний механізм управління екологічними ризиками

Автор: 
Дєєва Наталія Едуардівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U001983
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ НА СОЦІАЛЬНІ, ЕКОЛОГІЧНІ Й ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

2.1. Багатомірний факторний аналіз основних макроекономічних, соціальних та екологічних показників і чинників екологічного ризику

На даному етапі розвитку економіки України для досягнення головної мети - стабільного соціально-економічного розвитку - потрібне масштабне нарощування обсягів виробництва. При існуючих технологіях і засобах виробництва, що не передбачають збереження навколишнього середовища, а також недостатньому фінансуванні природоохоронних заходів цей процес неминуче пов'язаний з нанесенням непоправного збитку навколишньому середовищу, який виявляється як з точки зору швидкого збільшення антропогенних навантажень, так і з позиції утворення відходів, що отруюють середу проживання. У зв'язку з цим перед виробниками виникає проблема максимізації виробництва при мінімізації шкоди навколишньому середовищу. Основною метою економічних перетворень, що проводяться в Україні, є відродження промислового виробництва як бази розвитку суспільства. Однак необхідно враховувати еконебезпечну структуру економіки, що склалася, яка характеризується застарілою матеріально-технічною базою, що визначає надмірні обсяги природокористування, використовує марнотратні методи і способи видобутку, переробки, споживання природних ресурсів при низьких показниках їх раціонального використання.
Після тривалої економічної кризи економіка України має постійну тенденцію до зростання виробництва, у зв'язку з чим надзвичайно важливо проаналізувати екологічну обстановку і виявити критичні проблеми, витікаючі з основних взаємозв'язків і залежності між природними і соціально-економічними підсистемами, з особливостей ситуації, що склалася.
В основі цього аналізу лежить інформація про екологічні ризики.
Для ефективного управління екологічними ризиками на рівні підприємства доцільно застосувати дедуктивний метод - перейти від загального до окремого, тобто дослідити взаємовплив економічних показників на макроекономічному рівні і отримані результати застосувати на мікроекономічному рівні.
При дослідженні господарських явищ і процесів в економічному аналізі використовується діалектичний підхід, який означає, що, по-перше, всі явища вивчаються у взаємозв'язку і взаємообумовленості, по-друге, явища вивчаються в русі, вимірюванні і розвитку.
У зв'язку з припущенням про цілісність об'єктів, що вивчаються, слід вважати, що всі характеристики економічних об'єктів взаємопов'язані, і тому апріорі на будь-який економічний показник впливає звичайно набагато більше чинників, ніж може бути враховано в математичних моделях. Таким чином, виникає необхідність розділення повної безлічі чинників на "істотні", що прямо враховуються в моделі, і "неістотні", "інші" - вплив яких доводиться ігнорувати [64, с.18-19].
Вивчення стану і закономірностей розвитку об'єктів, що досліджуються, здійснюється за допомогою статистичних методів аналізу показників рядів динаміки. З метою визначення впливу чинників на результати діяльності підприємства використовується безліч прийомів і способів, що складають зміст факторного аналізу. Необхідно розглянути взаємодію основних соціо-еколого-економічних чинників на рівні держави (макрорівень) і виявити тенденції їх розвитку в умовах збільшення промислового виробництва і можливості реалізації різних компенсаційних і попереджувальних заходів щодо охорони навколишнього середовища. Кінцевою метою прикладного дослідження є отримання нової інформації, корисної для управління об'єктом, що аналізується, або його аналогом. Така постановка питання вимагає комплексного системного підходу до розв'язання висуненої проблеми. З позицій системного аналізу, що є методологією розв'язання складних проблем в умовах невизначеності, вирішення задач оцінки зв'язку між змінними з використанням статистичних методів можна умовно розбити на етапи [64, с.18-19]:
1. Визначення мети дослідження і вибір типу задачі.
2. Формалізація задачі.
3. Збір інформації і приведення її до вигляду, зручного для вирішення задачі.
4. Рішення задачі (формальне).
5. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів.
Вибір чинників, що впливають на показник, який досліджується, проводиться виходячи із змістовного економічного аналізу. Спочатку складається перелік показників, які передбачається включити в модель. Потім проводиться відбір статистичної інформації і попередній аналіз даних [107, с.94-95]. Часто виникає необхідність дослідити зв'язок якісних ознак соціально-економічного характеру, що мають лише неявну кількісну міру. Ця міра може відчуватися інтуїтивно і виявлятися в порівняльній інтенсивності ознаки. У такому випадку можна розташувати безліч об'єктів, що аналізуються, в певному порядку, тобто побудувати ранжований ряд відповідно до вибраного критерію. При аналізі таких ознак застосувати звичайну кореляцію не можна, оскільки вона має справу лише з кількісними ознаками. Для дослідження взаємозв'язку можна застосувати кореляцію рангів. Мірою ознаки в цьому випадку є відносна інтенсивність у одного об'єкта в порівнянні з інтенсивністю у іншого об'єкта спостереження.
Для вивчення залежності між випадковими величинами, частіше за все між ознаками, що залежать від сукупного впливу чинників неясної фізичної природи, - для виявлення залежності між значеннями характеристик, що спостерігаються, і розділення безлічі ознак за характером їх внутрішніх зв'язків, у роботі доцільно використати багатомірний кореляційний аналіз.
У даній роботі для дослідження міри зв'язку між різними показниками, крім традиційного коефіцієнта кореляції Пірсона, використовуються також коефіцієнти рангової кореляції Спірмена і Кендалла. Їх використання є доцільним, оскільки вони характеризують дані, які представлені в порядкових шкалах. В економічних дослідженнях, особливо на макрорівні, показники, хоч і виражені в кількісній шкалі, взаємозв'язки між ними досить складні і часто непрямі. Тому доціл