Вы здесь

Ефективність визначення фекальної еластази 1 в діагностиці зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози

Автор: 
Парунян Луіза Маісовна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U002022
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2.
МАТЕРIАЛ I МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ

2.1.Загальна клінiчна характеристика хворих.
Для рішення задач, що були поставлені, обстежено і проліковано 512 хворих (254 чоловіків, 258 жінок) у віці від 6 до 66 років з різними гастроентерологічними захворюваннями, а також у якості контрольної групи - 45 практично здорових людей (23 чоловіки, 22 жінки).
Обстеження, лікування та послідуючий нагляд за хворими проводились у клініці кафедри факультетськоі терапії №1 Національного медичного університету.
Розподіл хворих за віком, статтю та патологією подано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Розподіл хворих в залежності від статі, віку та захворювання
ЗахворюванняСтатьВікЧол.Жін.До 2020-3030-4040-5050-6060 і більшеХП без ЗСНПЗ (латентна форма), n=24
ХП з ЗСНПЗ, n=140
Легка форма, n=38
10
78
20
14
62
18

25
43
47
11
10
10

Продовження таблиці 2.1
Середньо важка форма, n=72
Тяжка форма, n=30
ЗСНПЗ без ХП, n=77
Муковісцидоз, n=10
Пухлини ПЗ, n=22
Стани після операцій на ПЗ, n=11
Стани після операцій на шлунку, n=34
Діарейний синдром, n=161
СРК, n=75
Целіакія, n=17
Лактазна недостатність, n=36
Лямбліоз, n=18
41
17
51
16
22
70
25
19
31
13
26

12
91
50
17
10

-
22
12
10
-

35
25
22
13
15

11
32
26
30
29

13
30
11
2
14

22

20

Продовження таблиці 2.1
Хвороба Уіппла, n=3
Ентерит, n=12
Цукровий діабет
n=110
Контрольна група
n=451
45
232
65
22-
12
8-
22
9-
35
92
26

10

Усього, n=557 27728044771071225344
Рис.2.1. Відсотковий розподіл обстежених хворих в залежності від нозології
Відсоткове співвідношення обстежених хворих з різною гастроентерологічною патологією представлено на рис.2.1.
Як видно з цифрового матеріалу, найбільшу группу обстежених склали хворі на ХП (164 пацієнти), цукровий діабет (110 хворих), синдром подразненої кишки (75 пацієнтів), постгастрорезекційні синдроми (45 хворих), лактазну недостатність (36 хворих). Серед обстежених були також хворі з такими захворюваннями як муковісцидоз (10 хворих), целіакія (17 хворих), хвороба Уіппла (3 хворих).
Серед хворих на ХП переважали чоловіки (53,7%) з середньоважкою формою захворювання (72 пацієнти, 43,9%). Серед хворих на непанкреатичні захворювання переважали жінки (91 з 161 пацієнта, 56,5%) з синдромом подразненої кишки (45 пацієнток, 30%). Серед хворих з ЗСНПЗ без хронічного панкреатиту переважали чоловіки (51 з 77 пацієнтів, 66,2%) зі станами після оперативних втручань на шлунку або підшлунковій залозі (45 пацієнтів, 58,4%) у віці 40-50 років (29 пацієнтів, 37,7%). Серед хворих на цукровий діабет також переважали жінки (65 пацієнток, 59,1%).
Загальний стан у 160 хворих (31,3%) характеризувався як стан середньої важкості, у решти - як задовільний.
Усім хворим після загального клініко-анамнестичного осбтеження проводились інструментальні та лабораторні дослідження.

2.2.Інструментальні та лабораторні засоби дослідження.
Діагноз ХП встанавлювався на підставі анамнезу, характерної клінічної картини (рецидивуючий больовий синдром з ірадіацією у спину або ліве підребір'я, синдром мальабсорбції різного ступеня важкості), даних копрологічного дослідження (наявність креатореї, амілореї, стеатореї), даних інструментального дослідження: УЗД - у всіх хворих, комп'ютерної томографії - у частини хворих (116 хворих) та ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії у частини хворих (78 хворих).
Усім обстеженим на ультразвуковому сканері ALOKA SSD 5000 з кольоровим доплером за загальноприйнятою методикою виконувалось УЗД органів черевної порожнини. УЗД проводилось натще, у більшості випадків без спеціальної попередньої підготовки. Добра візуалізація ПЗ була досягнута у 448 хворих (87,5%), задовільна - у 64 (12,5%) пацієнтів. У якості ультразвукових критеріїв ХП вважали підвищення ехогенності та нерівномірність розподілу ехо-сигналу у тканині ПЗ, наявність кальцифікатів або кіст, розширення панкреатичного протоку, збільшення ПЖ або ії відділів у розмірах, нерівність зовнішніх контурів ПЖ.
У 116 хворих для підтвердження діагнозу ХП за загальноприйнятою методикою виконувалась комп'ютерна томографія з підсиленням (комп'ютерний томограф General Electric, Київський міський діагностичний центр). Діагноз ХП ставили на підставі збільшення розмірів або деформації ПЗ, наявності кальцифікатів або псевдокіст, навіть невеличкого розширення панкреатичної протоки та графічно встановленого підвищення щільності ПЗ у різних її відділах.
У 78 хворих з метою верифікації діагнозу ХП проводилась ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (Київський НДІ хірургії та трансплантології, Київський окружний госпіталь №408, Клінічна лікарня №18 м.Києва). Діагностичними критеріями ХП вважали будь-які структурні зміни головного панкреатичного або дрібних проток, наявність обструкції, інтрадуктулярних кальцинатів, чи псевдокіст.
У тих хворих, в яких були проведені усі інструментальні методи обстеження, для систематизації застосовувалась переглянута Марсельско-Кембриджська класифікація ХП (таблиця 2.2.) [241].

Таблиц