Вы здесь

Використання корму та продуктивність японських перепелів за різних рівнів кальцію і фосфору у комбікормі

Автор: 
Зламанюк Людмила Михайлівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U002064
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Матеріал та загальна методика
Дослідження проводились в умовах експериментальної бази проблемної науково-дослідної лабораторії кормових добавок кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технологій кормів ім. П.Д.Пшеничного Національного аграрного університету на японських перепелах. Відповідно до завдань досліджень було проведено два науково-господарські досліди: перший - з липня по листопад 2001р., другий - з січня по травень 2002р.
Для першого та другого дослідів було відібрано по 240 голів японських перепелів, яких розділили за принципом аналогів на 6 груп - контрольну та 5 дослідних, по 40 голів у кожній (30 самок та 10 самців). При доборі аналогів враховувались: порода, вік, жива маса. Основний період тривалістю 120 днів був поділений на 4 підперіоди тривалістю по 30 днів.
Піддослідне поголів'я перепелів утримувалось у шестиярусній клітковій батареї; у кожній клітці розміром 60 х 40 х 20 см розміщували по 20 голів (15 самок і 5 самців). При цьому площа на одну голову становила 120 см2, фронт годівлі - 2 см, напування - 1 см.
Параметри мікроклімату приміщення, де утримувалася птиця, відповідали прийнятим зоогігієнічним нормам.
Перепели всіх груп отримували повнораціонний комбікорм. Кратність годівлі - двічі на день (вранці та ввечері). Рівень кальцію в раціонах перепелів 4-, 5- і 6-ї дослідних груп регулювали за рахунок додаткового введення до комбікорму черепашки, а рівень фосфору у раціонах несучок 2-, 3-, 5- і 6-ї груп - за рахунок додавання мононатрійфосфату.
Вік птиці на початку основного періоду в обох науково-господарських дослідах був однаковий і становив 60 діб.
Схему науково-господарських дослідів наведено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Схема науково-господарських дослідів
ГрупаПеріоди дослідузрівняльний (14 днів)основний (120 днів)вміст у 100 г комбікорму, %кальціюфосфорукальціюфосфоруПерший науково-господарський дослід1-контрольна2,50,82,50,82-дослідна2,50,82,51,13-дослідна2,50,82,51,44-дослідна2,50,83,00,85-дослідна2,50,83,01,16-дослідна2,50,83,01,4Другий науково-господарський дослід1-контрольна3,50,83,50,82-дослідна3,50,83,51,13-дослідна3,50,83,51,44-дослідна3,50,84,00,85-дослідна3,50,84,01,16-дослідна3,50,84,01,4
У дослідах здійснювали облік: несучості, збереженості поголів'я, маси яєць, живої маси перепелів, витрати комбікормів, а також визначали хімічний і морфологічний склад яєць та їх інкубаційні якості.
У середині основного періоду першого та другого науково-господарських дослідів (вік птиці 122 доби) були проведені фізіологічні досліди з вивчення перетравності поживних речовин, балансу азоту та мінеральних елементів (кальцію, фосфору, магнію, марганцю, цинку, міді, заліза, натрію, калію), для яких з кожної групи за принципом аналогів було відібрано по 3 перепілки-несучки.
Досліди з вивчення перетравності поживних речовин та балансу азоту, кальцію, фосфору і магнію проводили індивідуальним методом. Підготовчий період становив 3 дні, обліковий - 6 днів.
Протягом підготовчого періоду, який тривав 3 доби, перепілки звикали до зміни умов утримання.
В обліковий період досліду враховували кількість спожитого комбікорму, виділеного посліду та знесених яєць. Послід збирали один раз на добу - ввечері. Зібраний індивідуально послід зважували і консервували 20%-м розчином соляної кислоти з розрахунку 1 мл на масу посліду. Зразки комбікорму запаювали у поліетиленові пакети. До проведення зоотехнічного аналізу всі зразки зберігались у холодильнику у щільно закритій тарі.
У кінці балансового досліду проводився забій перепілок з метою одержання зразків крові для біохімічних та гематологічних досліджень.
Другий науково-господарський дослід проводився за аналогічних умов.
Годівлю піддослідних перепелів в обліковий період здійснювали розсипними повнораціонним комбікормами відповідно до схеми досліду (табл. 2.1).
Протягом досліду було проведено облік несучості, маси яєць, збереженості поголів'я, живої маси перепелів і витрати комбікормів, а також визначався хімічний та морфологічний склад яєць.
На початку, в середині та в кінці досліду проводили хімічний аналіз скелету перепілок.

2.2 Методи досліджень
Несучість перепілок оцінювали з розрахунку на середню та початкову несучку, а також за показником інтенсивності несучості за кожний місяць яйцекладки та за весь період досліду. Щоденно за кількістю знесених яєць проводився облік несучості від перепілок кожної групи.
Живу масу перепелів визначали шляхом індивідуального зважування на початку і в кінці досліду на вагах ВЛКТ - 500 з точністю до 1 г.
Збереженість поголів'я визначали за кількістю загиблої птиці.
Споживання комбікорму по групах проводили щоденно за кожен місяць яйцекладки та за весь період досліду. У кінці досліду розраховували витрати комбікорму на одиницю продукції (на 10 яєць та на 1 кг яєчної маси).
Масу яєць визначали індивідуальним зважуванням їх протягом п'яти днів у кінці кожного півперіоду досліду.
Оцінку морфологічних показників якості яєць здійснювали за рекомендаціями ВНДТІП [18]. Добір яєць для оцінки проводили за принципом вибірки в кінці досліду.
Індекс форми визначали за відсотковим відношенням його поперечного діаметра до поздовжнього. Для вимірювання діаметра користувались штангенциркулем.
Товщину шкаралупи вимірювали мікрометром з точністю до
0,01 мм на трьох ділянках: екваторіальній частині, тупому та гострому кінцях. Пружну деформацію шкаралупи яєць визначали за допомогою ПУД-3. Міцність шкаралупи визначали на основі опору проколу голкою з плоским кінцем діаметром до 1 мм (модернізованим офтальмодинамометром) [179].
Відносний вміст білка, жовтка та шкаралупи виражали у відсотках від маси яйця.
Діленням маси білка на масу жовтка обчислювали співвідношення білка до жовтка.
Оцінку ін