Вы здесь

Статистична оцінка забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом

Автор: 
Колесник Світлана Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U002145
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
МЕтодологічні основи формування системи Статистичних показників забруднення
атмосферного повітря автотранспортом
2.1. Теоретичні аспекти формування системи статистичних показників викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту
Викиди шкідливих домішок в атмосферу характеризуються кількістю речовин, які
надходять у повітря, а також їх хімічним складом, обсягами викинутих газів
тощо. Існує декілька узагальнених підходів до розрахунку викидів шкідливих
речовин в атмосферне повітря від автотранспорту.
Всі підходи до розрахунку можна узагальнити і звести до однієї загальної схеми,
яка засновується на даних про витрати пального, або річний пробіг, на
транспортну роботу автомобіля, які повинні бути помножені на питомі коефіцієнти
викидів. У цьому випадку використовується така формула:
Ві = М х Ктсі ,
(2.1)
де Ві – маса викиду і-ї забруднюючої речовини за певний період, кг;
М – витрата пального на пробіг і транспортну роботу (тонн), або пробіг (км)
автомобіля протягом цього періоду;
Ктсі – середній питомий викид і-ї забруднюючої речовини з одиниці використаного
пального (кг/тонни пального), або пробігу (кг/км).
Така схема не може забезпечити розрахунки в повному обсязі, оскільки вона
усереднює дані про категорії транспортних засобів, типи двигунів, у яких
використовуються різні види пального. Тому, розрахунки необхідно засновувати на
такій мінімальній кількості вихідних умов:
- загальні витрати пального на пробіг і транспортну роботу автомобілів;
- характеристика парку транспортних засобів;
- умови руху;
- коефіцієнти питомих викидів шкідливих речовин;
- інші параметри.
Інші підходи до розрахунку показників викидів шкідливих речовин в атмосферне
повітря від автомобільного транспорту включають детальний розгляд та певні
способи визначення складових компонентів, що входять до складу формули (2.1).
Кожна з наведених вихідних умов може мати у своєму складі один або декілька
параметрів. Їх схема приведена на рис. 2.1.
Проаналізуємо кожний із наведених параметрів.
Витрати пального на пробіг та транспортну роботу автомобілів. Крім бензину,
дизельного пального, зрідженого нафтового газу та стисненого природного газу
сучасний автомобільний транспорт використовує й інші види пального, наприклад,
електричну енергію тощо. Однак, вони не мають такого широкого застосування, як
традиційні види. Наприклад, у Німеччині з 42 млн. автомобілів лише 3 тис. машин
працюють на електричній енергії, в Швейцарії з 3,5 млн. – лише одна тисяча
[37]. Вітчизняна статистика досі не зареєструвала жодного електромобіля.
Найпоширенішим у нашій країні є бензин, на якому працює переважна більшість
двигунів легкових машин і велика частина вантажних автомобілів та автобусів.
Стиснений природний газ у нашій країні використовує приблизно 2,5 %
автотранспортного парку [128]. Тому при розробці методик розрахунку обсягів
забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом будемо спиратися на
дані про витрати на пробіг і транспортну роботу автомобілів саме цих чотирьох
традиційних видів пального.

Рис. 2.1. Схема параметрів впливу на обсяги викидів забруднюючих речовин у
повітря від автотранспорту
Крім того, для розрахунку необхідно враховувати не лише обсяги використання
певного виду пального, але й обсяги його споживання автомашинами за різними
категоріями парку транспортних засобів, спрощений поділ якого включає легкові,
вантажні автомобілі та автобуси. Згідно з існуючою статистичною звітністю (ф. №
1-тр “Звіт про наявність автотранспорту на кінець року”,) в нашій країні
прийнято такий поділ автотранспорту за категоріями:
- вантажні автомобілі;
- пасажирські автобуси;
- пасажирські легкові автомобілі;
- спеціальні легкові та нелегкові автомобілі.
Транспортний парк має найбільше особливостей при застосуванні у даних
розрахунках. Це групування автомобілів за категоріями, що мають однакові
конструктивні особливості з ідентичним впливом на атмосферне повітря,
групуванням за строком перебування в експлуатації, а також за технологічними
особливостями двигунів внутрішнього згоряння, які використовують певний вид
пального тощо.
У країнах ЄС детальну класифікацію транспортних засобів, яка враховує велику
кількість аспектів щодо викидів в атмосферу, розроблено “Робочою групою
CORINAІR по визначенню коефіцієнтів викидів для розрахунку викидів від
дорожнього транспорту ЄС” на основі класифікації CORINAІR 1990 р. та методичних
рекомендацій по статистичному визначенню обсягів викидів шкідливих речовин
[149]. Така класифікація транспортних засобів представлена в табл. 2.1.
В даній класифікації найбільш повно відображено технологічні зміни в легкових
автомобілях (введення триступеневих каталітичних конверторів). Автомобілі за
цією класифікацією поділяються на працюючі на бензині, дизельному пальному чи
зрідженому нафтовому газі, а ті, в свою чергу, на автомобілі з каталізатором та
двотактні транспортні засоби. Наукові дослідження по визначенню екологічних
показників роботи двигунів автомобілів довели, що такі конструктивні
вдосконалення двигунів автомобілів дозволяють знизити викиди забруднюючих
речовин в декілька разів [46, с. 102 – 106].
Таблиця 2.1
Класифікація транспортних засобів за CORINAІR
Код
Групи автомобілів
0701
ЛЕГКОВІ АВТОМОБІЛІ
070101
Звичайні легкові автомобілі на бензині
070102
Легкові автомобілі на бензині з каталізатором
070103
Дизельні легкові автомобілі
070104
Легкові автомобілі на зрідженому нафтовому газі
070105
Двотактні транспортні засоби на бензині
0702
ТРАНСПОРТ МАЛОЇ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ
070201
Транспорт малої вантажопідйомності на бензині
070202
Дизельний транспорт мало