Вы здесь

Значення генетичних факторів у виникненні та клінічному перебігу колоректального раку

Автор: 
Олійніченко Геннадій Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U002249
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика клінічних спостережень
Матеріали, що були використані у дослідженні, складаються з аналізу динаміки
захворюваності та смертності населення м. Києва на КРР, у терміни з 1991 по
2000 рік включно, а також клінічних, клініко-морфологічних, в тому числі
імуногістохімічних, та генеалогічних досліджень щодо визначення внеску
спадкової компоненти у розвиток КРР та ризику його виникнення у нащадків хворих
з урахуванням обтяженості родоводів на рак і впливу цих факторів на перебіг
захворювання і результати лікування.
Використані в роботі методичні підходи та відповідний розподіл матеріалу
досліджень наведені у наступній таблиці.
Таблиця 2.1.
Методичні підходи та матеріал дослідження
Методичні підходи
Матеріал дослідження
Епідеміологічний – аналіз динаміки захворюваності на колоректальний рак у
м.Києві за період з 1991-по 2000 р.р.
9706 хворих (5503 – на рак ободової кишки, 4203 – на рак прямої кишки).
Клінічні, морфологічний, клініко-генеалогічний методи
450 хворих на колоректальний рак
Визначення внеску генетичної компоненти у розвиток колоректального раку
328 хворих на колоректальний рак
Молекулярно-біологічні дослідження :
1. визначення рівня експресії білка р53;
2. визначення проліферативного потенціалу епітеліальних клітин за рівнем
експресії PCNA
12 аденоматозних та аденопапілярних поліпів, 35 аденокарцином товстої кишки,
18 аденоматозних та аденопапілярних поліпів та 35 аденокарцином товстої кишки
Продовження таблиці 2.1.
Оцінка мітотичного режиму новоутворень: визначення мітотичного індексу (МІ),
метафазно-профазного індексу, кількості та спектру патологічних мітозів
18 аденоматозних та аденопапілярних поліпів, 35 аденокарцином товстої кишки
Ретроспективна оцінка ступеня злоякісності пухлин хворих на колоректальний рак
за показниками експресії білка р53 та PCNA з урахуванням обтяженості родоводів
онкопатологією
26 аденокарцином хворих, померлих внаслідок колоректального раку
1.Порівняльна оцінка клінічного перебігу колоректального раку з урахуванням
генеалогічного фактору.
2. Оцінка виживаності хворих з урахуванням генеалогічного фактору та
диференційованого підходу до вибору методу лікування.
260 хворих на колоректальний рак з обтяженими онкологічними захворюваннями
родоводами та 190 хворих без обтяженого родинного анамнезу
147 хворих на колоректальний рак з обтяженими онкологічними захворюваннями
родоводами та 128 хворих без обтяженого родинного анамнезу
Предметом наукового дослідження в роботі були клінічні спостереження, а також
генеалогічні дані, які вивчені у 450 хворих на РТК, мешканців м. Києва, що
лікувались з 1996 по 2000 рік включно у відділенні абдомінальної хірургії
Київської міської онкологічної лікарні. Згідно даних клінічного обстеження, із
загальної кількості пролікованих хворих I стадія пухлинного процесу виявлена у
49 (10,9±4,5%) випадках, II стадія у 233 (51,8±3,2%), III стадія у 101
(22,4±4,1%) і IV стадія у 67 (14,9±4,4%) хворих (табл. 2.2).
Хворі на РТК були у віці від 23 до 85 років. Середній вік захворівших склав
54,0 ± 0,2 року. Серед 450 хворих, що знаходились на лікуванні було 217
(48,2±3,3%) чоловіків і 233 (51,8±3,3%) жінки, їх розподіл за віком і статтю
наведено у табл. 2.3.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на РТК за стадією пухлинного процесу
Стадія пухлинного процесу
Кількість хворих (М±m)
кількість (n)
49
10,9±4,5
II
233
51,8±3,2
III
101
22,4±4,1
IV
67
14,9±4,4
Всього
450
100
Таблиця 2.3
Розподіл хворих на РТК за віком та статтю
Вік
Чоловіки
Жінки
кількість (n)
кількість (n)
23-30
0,92
0,86
31-40
4,15
0,86
41-50
23
10,6
37
15,88
51-60
67
30,88
70
30,04
61-70
74
34,10
78
33,48
71-80
40
18,43
43
18,46
81-85
0,92
0,42
Разом
217
100
233
100
Клінічне обстеження хворих передбачало аналіз анамнестичних даних та виконання
загальних, обов’язкових та додаткових спеціальних методів обстеження. Загальні
методи обстеження передбачали виконання звичайного аналізу крові і сечі,
біохімічного аналізу крові, визначення показників імунного статусу організму
хворого, стану дихальної, серцево-судинної та видільної систем, обстеження
органів травлення. Із спеціальних методів обстеження обов'язково виконувалась
ірігоскопія, ректороманоскопія та фіброгастро- і фіброколоноскопія.
Ректоромано- та фіброколоноскопія завершувалися взяттям біопсії пухлин для
морфологічного дослідження. Крім того, обов’язковим було проведення
ультразвукового дослідження печінки та комп’ютерної рентгенівської томографії
органів грудної та черевної порожнин, УЗД прямої кишки та органів тазу. Жінок
обов’язково оглядав гінеколог, чоловіків-уролог. Обов’язковим вважали огляд
хворого терапевтом, схема лікування погоджувалась з лікарем хіміотерапевтом та
спеціалістом з променевої терапії.
Всіх хворих оглядав лікар анастезіолог, а в разі показань лікар ендокринолог та
невропатолог.
Передопераційна підготовка та післяопераційне ведення хворих здійснювалось за
схемами, що прийняті у хірургічних відділеннях онкологічних лікарень в нашій
країні та за її межами, які займаються наданням спеціалізованої допомоги хворим
на РТК. Обсяг хірургічних втручань також відповідав вимогам, що склалися в
останній час щодо обсягу радикальних операцій в залежності від розташування
злоякісної пухлини у товстій кишки, стадії захворювання, віку та загального
стану хворого. Відповідно цим вимогам при розташуванні злоякісної пухлини у
сліпій, висхідній ободовій та правій половині поперечної ободової кишки і
печінковому куті товстої кишки виконувалась правобічна геміколектомія. При
розташуванні пухлини у лівому