Вы здесь

Продуктивні якості та біологічні особливості овець одеського типу асканійської мясо-вовнової породи з кросбредною вовною.

Автор: 
Лівинський Анатолій Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U002567
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Природно-кліматичні та господарські умови
проведення експерименту
Експериментальна робота щодо вивчення продуктивних якостей та біологічних особливостей овець одеського типу нової асканійської м'ясо-вовнової породи в умовах степового поясу півдня України проводилась з 1996 по 2003 роки в держплемзаводі "Надежда" та сільськогосподарському виробничому кооперативі "Україна" Саратського району Одеської області. Обидва господарства до 1988 року були складовими частинами одного цілого господарства з єдиною тваринницькою базою як рівні тваринницькі бригади.
Основні галузі господарств, утворених в процесі реформування, - рослинництво та тваринництво. Господарства розташовані в Дунайсько-Дністровському степовому краю причорноморської низини. Грунтово-кліматичні умови є типовими для даної зони. Територія краю рівнинна. Клімат Саратського району помірний із засушним літом та відносно холодною зимою. Середня річна температура повітря становить 10,1 є С. Середня температура в липні - 21-23 є С, а в січні коливається в межах від + 2 є до - 4 є С. Абсолютний максимум температури + 41,3 є С, абсолютний мінімум - 30,2 є С. Переважний напрям вітру - південний та південно-східний. В умовах спекотного літа при мінімальній відносній вологості повітря вітри мають характер суховіїв.
Вегетаційний період в середньому продовжується 220-240 днів. Атмосферний тиск коливається в межах від 720,1 до 745,5 мм рт. ст. Кількість річних опадів становить 340-380 мм. Найбільша кількість опадів спостерігається в липні та жовтні.
Про розмір та структуру земельних угідь господарств "Надежда" та "Україна" можна зробити висновок за даними, що наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Структура земельних угідь господарств

Види угідьДПЗ "Надежда"СВК "Україна"га%га %Загальна земельна площа,
у т.ч. сільськогосподарських угідь, з них: ріллі;
пасовиська;
довголітні насадження;
сінокоси 7234
6848
5320
1040
212
276100
94,6
77,7
15,2
3,1
4,04483
4261
3015
1099
51
96100
95,0
70,7
25,8
1,2
2,3
З даних таблиці видно, що держплемзавод "Надежда" має значно більше земельної площі та сільськогосподарських угідь в порівнянні з СВК "Україна", а саме на 60,7%. Вигідне місцезнаходження земель господарств "Надія" та "Україна" у плавнях річки Сарата дозволяє розвивати тваринництво, зокрема вівчарство, раціонально використовуючи пасовиська, що навкруги.
Кормова база - найважливіша й визначальна умова розвитку тваринництва. Основу кормової бази у господарствах становить виробництво зернових і кормових культур, зокрема кукурудзи на силос та зелений корм, а довголітні й однолітні трави - на сіно та сінаж.
Витрати корму для всього поголів'я овець в обох господарствах становили на рік 340-400 кормових одиниць на одну голову.
У зимовий період та ранньої весни вівці за сприятливої погоди знаходяться на базах, а влітку та восени - на пасовиськах. У стійловий період раціони для овець складаються з урахуванням живої маси, віку та фізіологічного стану.
Господарства є благополучними щодо інфекційних, інвазійних захворювань, а піддослідні тварини - клінічно здорові.

2.2. Характеристика піддослідних тварин

На сьогодні в країнах СНД накопичено чималий досвід, що підтверджує ефективність розведення кросбредних овець, які створені на основі схрещування низькопродуктивних тонкорунних та тонкорунно-грубововнових маток з баранами скоростиглих м'ясо-вовнових порід [59].
Однією з груп овець, що поліпшують основні показники продуктивності, є вівці м'ясо-вовнового типу асканійської селекції - асканійські кросбреди. Вівці цієї популяції завдяки високим показникам м'ясної та вовнової продуктивності позитивно впливають на аборигенні породи. Це великі тварини з міцним кістяком і добрими м'ясними формами будови тіла. Жива маса баранів, що використовувались в експерименті, в середньому становила 113 кг (табл. 2.2, рис. 2.1).
Таблиця 2.2
Продуктивність баранів-плідників
(за результатами досліджень 1996 року)
Групи nЖива маса, кгНастриг немитої вовни, кгНастриг митої вовни, кгДовжина вовни, смX ± Sxу % до циг.X ± Sxу % до циг.X ± Sxу % до циг.X ± Sxу % до циг.Асканійський кросбред10113,0 ±2,11489,2 ±0,131576,7 ±0,1619617,05 ± 0,73117,6Цигайські чистопородні1076,0 ±1,81005,85 ±0,241003,42 ±0,2810014,5 ± 0,63100
Характерною особливістю асканійських кросбредних баранів є густота вовни, середній настриг немитої вовни дорівнює 9,2 кг, у митому волокні - 6,69 кг, вихід митої вовни становить 72,8 %. Тонина вовни - в межах від 25,1 мкм до 37 мкм. Вовна у баранів довга, середня довжина дорівнює 17 см, звивистість рівна, чітко простежується, жиропіт світлий, блиск люстровий.

Рис.2.1. Баран асканійської м'ясо-вовнової породи № 235

Руна баранів штапельної та штапельно-косичної будови. Тварини мають пропорційну будову тіла, лінія верху рівна, індекс перерослості дорівнює 100 %.
За будовою тіла кросбредні барани м'ясо-вовнового типу, що чітко простежується: грудна клітка широка та глибока (табл. 2.3; 2.4).
Таблиця 2.3
Проміри будови тіла баранів-плідників, см
Найменування Асканійські кросбреди
n-10Чистопородні цигайські n-10 X ± Sx± уCv%X ± Sx± уCv% Висота у холці76,5 ± 0,41,211,569,0 ± 0,320,951,4 Висота у крижах76,6 ± 0,722,152,869,1 ± 0,61,812,6 Ширина грудей за
лопатками32,0 ± 0,250,752,326,0 ± 0,371,104,2 Глибина грудей41,3 ± 0,190,581,436,0 ± 0,240,732,0 Коса довжина тулуба107,5 ± 1,44,13,898,0 ± 1,33,83,8 Обхват грудей за
лопатками130,5 ± 0,230,700,54114,0 ±0,140,410,3 Обхват п'ястка11,5 ± 0,61,815,611,0 ± 0,531,614,5 Ширина у маклоках26,7 ± 0,30,93,420,5 ± 0,230,713,4
З наведених таблиць видно, що аскан