Вы здесь

Психологічне вивчення та корекція образу Я у самотніх жінок

Автор: 
Сіляєва Вікторія Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U002632
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ II МЕТОДИ І ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ОБРАЗУ Я І ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ САМОТНІХ ЖІНОК

2.1. Організація емпіричного дослідження: етапи, підходи, характеристика вибірки

Емпіричне дослідження проводилося на протязі 5 років. Воно містило наступні етапи:
1. Підготовчий, на якому вибирались методики, що відповідають цілям і задачам дослідження, обґрунтовувалась вибірка і її характеристика.
2. Діагностичний етап. Основним завданням його була діагностика всіх досліджуваних показників, їх математична обробка й інтерпретація отриманих даних (кількісний і якісний аналіз).
3. Психокорекційний етап, що складався з двох частин: по-перше, розробка психокорекційної програми з обліком індивідуальних особливостей образу Я та особливостей особистості самотніх жінок, а також типології жіночої самітності; по-друге, проведення психокорекції образу Я і особливостей особистості самотніх жінок.
4. Оцінювальний етап. На даному етапі досліджувалися зміни, що були здійснені в корекційній роботі і розроблялась логіка подальшого дослідження.
У цілому, з метою психологічного вивчення і корекції образу Я у самотніх жінок нами було досліджено 169 самотніх жінок. Критерієм добору виступило суб'єктивне переживання самітності, оскільки важливим моментом є той факт, що жінки можуть бути формально самотніми (ніколи не були замужем, розлучені) і не почувати і не відносити себе до самотніх, а можуть бути формально не самотніми (мати родину) і відчувати постійну самітність. Для нас, насамперед, значимий суб'єктивний стан людини, оскільки статус замужньої жінки не дає особистості гарантії сприймати себе потрібною для значимих людей.
Необхідно відзначити, що говорячи про самітність, ми враховуємо часовий період її переживання. У даному випадку жінки відчували себе самотніми протягом декількох років (менше року ми не розглядаємо, тому що це, можливо, є тимчасовим явищем). Вибірка самотніх жінок формувалася на основі звертань за психологічною допомогою в зв'язку з невпорядкованістю особистого життя і постійним почуттям самітності. Ці жінки відвідували психологічну майстерню по даній проблематиці, що постійно діє на факультеті психології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Процедура тестування проходила в комфортних умовах, зберігалась анонімність опитуваних. Жінки могли обирати або комп'ютерний варіант, або просто заповнювати бланк для відповідей.
Досліджувані жінки мають різний рівень освіти (від викладачів університету до домогосподарок), матеріальний (від керівників комерційних фірм із високим річним доходом до співробітників держустанов з мінімальною зарплатою). Вік самотніх жінок також варіюється від 20 до 60 років. Незважаючи на такий розкид, для всіх досліджуваних жінок характерно важке переживання свого стану самітності і бажання змінити сформовану ситуацію. Важливим моментом є той факт, що в молодих жінок до 30 років стан самітності визначається своєрідними особливостями особистості. Ці жінки в основному порівняно недовго його випробовують (від 1 року до 5 років). Жінки ж більш старшого віку (40-45 років), що перебувають на самоті більш 5 років, знаходяться в іншій ситуації. Стан самітності детермінував особистість і вже особливості їхнього образа Я є результатом перебування в даному стані.
Проте слід зазначити, що віковий показник грає важливу роль при вивченні особистості й, оскільки розвиток особистості не можливий без криз, то ми опишемо вікові особливості жінок через кризи, що вони переживають. Відмітимо, що для жінок 20-30 років характерна, як вказує Т.М. Титаренко [94], криза вибору між "Я" - реальним і "Я"- ідеальним. Потяг до досягнень у життєвих сферах, які інколи суперечать одна одній (наприклад, народження декількох дітей і службова кар'єра) призводить до витіснення розбіжностей і протиріч реального та ідеального Я. Водночас ідентифікація з аспектами ідеального Я набуває істотної сили. Для самотніх жінок даного віку вибір на користь "Я" реального не відбувається. Складність полягає у тому, що інтимність і ворожість жінка відчуває стосовно до тих й самих людей. "Негативним новоутворенням, що може сформуватися після виходу людини з кризового стану і залишитися на довгі роки, є уникнення контактів, котрі зобов'язували б до близькості". Саме так найчастіше і будується спілкування у самотніх жінок.
Наступний віковий етап пов'язаний з переживанням кризи приблизно 33 років. У цей період відбувається корекція тих планів, яких було безліч під час переживання попередньої кризи. Це ситуація переоцінки усього свого життя в основних її сферах.
У віці приблизно 37-40 років починається нова криза - криза середини життя. Особистість знову переоцінює своє життя, й у жінки починається переоцінка привабливості. Якщо криза розвертається негативно, то спостерігається регресія, що у жінок виражається в гострому переживанні збіднення особистого життя, як це часто представлено в самотніх жінок даного віку.
Приблизно у віці 65 років починається нова криза - "Я-інтеграції". Вважається, що "відсутність такої інтеграції переживається як депресія, туга, сум, падіння самоприйняття, самоповаги. Зростає хронічна тривожність, загострюється страх смерті, збільшується соціальна ізоляція, гостро відчувається самотність"[94]. Необхідно відзначити, що жінки, які переживають самітність, у такому віці відмовлялися від тестування, через страх, що вони довідаються про себе деяку інформацію, з якою, за їхніми словами, не зможуть спокійно жити далі.
Описавши вікові кризи, що переживають досліджувані нами жінки, ми перейдемо до подальшої характеристики вибірки. Основні характеристики даної вибірки представлені в таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Демографічні зведення самотніх жінок.
Сімейний стан Кількість досліджуваних Незаміжня 82 Замужем 30 Розлучені 45 Вдови 12 Мають дітей 54 Не мають дітей 96 Втратили дітей 19 Усього 169
У