Вы здесь

Непряме оподаткування сільськогосподарських товаровиробників

Автор: 
Осадчий Сергій Олександрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U002718
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕХАНІЗМ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ
2. 1. Вплив непрямого оподаткування на економіку сільськогосподарських товаровиробників

На економіку сільськогосподарських товаровиробників прямо чи опосередковано впливають усі податки, що згідно класифікації відносяться до непрямих. Вплив цей різний, у залежності від його частки в податковому навантаженні на економіку галузі та особливостей їх адміністрування. Сільськогосподарські товаровиробники в Україні у непрямому оподаткуванні отримали окремий статус. Специфіка галузі, яка полягає у використанні землі для виробництва продуктів харчування і сировини для промисловості, зумовили оподаткування їх результатів роботи в основному одним із непрямих податків - податком на додану вартість.
Для оцінки впливу непрямого оподаткування на економіку сільськогосподарських товаровиробників, проаналізуємо структуру надходжень від цієї категорії платників до зведеного бюджету Чернігівської області та Ніжинського району Чернігівської області ( табл.2.1, додатки В, Д).

Таблиця 2.1
Обсяги і структура надходжень до зведеного бюджету Чернігівської області

Показник2000 р.2001 р.2002 р.Тис. грн.%Тис. грн.%Тис. грн.%Надходження від усіх категорій платників741907100,0922639100,0999888100,0 в т.ч. непрямі податки33473345,244841248,748015248,1Надходження від сільськогосподарських товаровиробників4101,9100,021640100,030110100,0 в т.ч. непрямі податки-1238,2-301828,28,41973,06,6 Наведені дані засвідчують, що непряме оподаткування для цієї категорії платників податків має слабо виражену фіскальну функцію, а сплачуються в основному прямі податки. Так, у 2000 р. відшкодовано з бюджету 1,3 млн. грн. податку на додану вартість, у 2001 - 2002 рр. сплачено, відповідно, 1,8 млн. грн. і 2,0 млн. грн. Акцизний збір і мито сільськогосподарські товаровиробники Чернігівської області за цей період практично не сплачували.
Надходження податкових платежів до зведеного бюджету сільськогосподарських товаровиробників Ніжинського району підтверджує аналогічний висновок. За 2000 - 2002 рр. акцизний збір і мито ними не сплачувались, а податок на додану вартість їм повертався, відповідно по роках, у сумі 390, 173 і 53 тис. грн. Як бачимо, сільськогосподарські товаровиробники із непрямих податків нараховують, в основному, тільки податок на додану вартість.
Як зазначалось, порядок оподаткування податком на додану вартість регулює Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. і введений у дію з 01.10.1997 р., яким визначено основні терміни. Існуючий порядок дозволяє при незначних обсягах операцій не бути платником податку на додану вартість. Таке право втрачають особи, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) яких протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виключення із числа платників податку дрібних суб'єктів підприємницької діяльності підвищує зручність і знижує вартість організації податку на додану вартість. Разом з тим, передбачено, що платник з меншим обсягом продаж за власним бажанням може зареєструватись як платник податку на додану вартість за його заявою. Такою нормою усунена дискримінація платників податку з невеликими обсягами реалізованої продукції.
На практиці платники податку, що мають виробничі відносини з іншими платниками податку, незалежно від обсягів реалізації, прагнуть стати платниками податку на додану вартість. Причиною цього є різні режими
відображення в обліку "вхідного" податку на додану вартість. Крім того, більшість пільг з цього податку надаються платнику, тому в агропромисловому виробництві таке обмеження обсягу операцій суттєвого значення не має і всі сільськогосподарські товаровиробники реєструються платниками податку на додану вартість.
Для реєстрації платників податку на додану вартість створений реєстр платників. Реєстр платників податку на додану вартість - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про осіб, які, згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" та Указом Президента України від 7 серпня 1998 р. №857 "Про деякі зміни в оподаткуванні" [168], зобов'язані здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. При реєстрації платнику податку на додану вартість присвоюється індивідуальний податковий номер. Це дає можливість більш повно здійснювати контроль за справлянням податку і забезпечує єдиний принцип ідентифікації платників податку на додану вартість.
Зважаючи на спосіб визначення суми податку на додану вартість до сплати, коли враховується сума податку, що сплачена на попередніх стадіях виробництва чи обігу, такий спосіб контролю ми вважаємо за доцільний. Податок на додану вартість - особливий податок і його відмінність від інших податків полягає в способі його обрахунку. Непрямий метод оцінки доданої вартості поряд із позитивною його стороною, що полягає в простоті обрахування, має негативну сторону в складнощах контролю за повнотою надходжень коштів до бюджету. Остання дає змогу отримувати відшкодування з бюджету або вирахувати при визначенні суми податку до сплати податок, що не був сплачений до бюджету на попередніх етапах виробництва чи обігу.
Така обставина послаблює фіскальні властивості податку на додану вартість. Особливо це може проявлятись при існуванні пільгового сектору оподаткування податком на додану вартість та оподаткування за звичайними правилами, коли виробничі чи технологічні ланцюги пов'язані, адже визначення суми податку на додану вартість до сплати враховує сплату (нарахування) податку на кожному з них. Тому посилення можливості контролю за проплатою його на всіх етапах виробництва чи обігу є виправданим.
Розглядаючи оподаткування податком на додану вартість і, зокрема, в агропромисловому виробництві, слід підкреслити застосування двох