Вы здесь

Міфологічний компонентр ментальності особистості (культурно-історичний підхід)

Автор: 
Яремчук Оксана Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U002834
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
МІФОЛОГІЧНОГО КОМПОНЕНТУ
В СТРУКТУРІ МЕНТАЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
В ГЛОБАЛІЗАЦІЙНУ ЕПОХУ

2.1. Глобальність та етнічність як полюсні тенденції прояву
міфологічного компоненту ментальності особистості

Ми вважаємо за необхідне розглянути трансформацію ментальності особистості в умовах глобалізації в контексті глобальності та етнічності як полюсних тенденцій прояву міфологічного компоненту ментальності особистості, причому ця полюсність вивчається як в позитивному, так і в негативному сенсах, що дає змогу системно оцінити психологічні наслідки глобалізації, її вплив на ментальність особистості. Серед найбільш значущих проявів останнього слід назвати зміну просторово-часового континууму, віртуалізацію людської життєдіяльності. Розгляд цієї проблематики крізь призму міфологічного компоненту ментальності буде запроваджено в данному розділу.
Звертаючись до аналізу зміни ментальності особистості в сучасному глобалізаційному процесі, ми залучаємо до даного культурно-психологічного дослідження положення стосовно явища глобалізації у сфері культури, політики, економіки, інформації, громадського життя тощо. Ми простежуємо основні суспільні тенденції в царині глобалізаційного процесу, їхнє відбиття у психіці індивіда, його світогляді та ментальності. Нас цікавлять, насамперед, частково або повністю не усвідомлювані особистістю трансформації її світовідчуття, що спричиняють кардинальну зміну картини світу й, у зв'язку з цим, ставлять на порядок денний необхідність усвідомлення структурних механізмів ментальності, взаємозв'язку її компонентів.
Ключовим поняттям, що характеризує процеси світового розвитку початку ХХI століття, є глобалізація. Цей термін походить від лат. "globus" - земна куля, його попередником був іменник глобалізм, який вперше з'явився в англомовних словниках у 1960-х роках, дещо пізніше "глобалізм" почали вживати у значенні "постінтернаціоналізм". У 1980-х роках ХХ сторіччя термін "глобалізація" набув значного поширення у суспільних і гуманітарних науках і активно використовується у значенні надання чомусь глобальних масштабів або глобального характеру.
Сутність глобалізації - у різкому розширенні й ускладненні взаємозв'язку та взаємозалежності як людей, так і держав, що виражається в процесах формування планетарного інформаційного простору, світового ринку капіталів, товарів і робочої сили, у глобалізації фінансових ринків, в інтернаціоналізації проблем техногенного впливу на довкілля, міжетнічних і міжконфесійних конфліктів і безпеки, надшвидкому розвиткові електронної комерції, "екуменічному менеджменті" тощо.
Розглянемо явище глобалізації як чинник колективного несвідомого, оскільки ментальність індивіда зумовлена культурно-психологічними, інформаційними, політичними та економічними аспектами глобалізаційного процесу. На наш погляд, необхідне осмислення психологічного виміру глобалізаційних процесів крізь призму ментальності, спираючись на праці авторитетних експертів з культурологічної, філософської та суспільно-політичної сфер: Е.Гідденса, Ж.-Ф.Ліотара, С.Кастлза, А.Турена, А.Тоффлера, Ф.Фітера, А.Печчеї, В.І.Вернадського, П.-Т. де Шардена, Д.Радьяра, М.М.Мойсеєва, Т.Фрідмена, М.Маклюена, М.Хайдеггера, Е.Гуссерля, М.К.Мамардашвілі, Г.Д.Гачева, В.В.Степанова, В.Н.Сусоколова, К.С.Гаджиєва, О.С.Панаріна, М.О.Бердяєва, В.Л.Іноземцева, М.Г.Делягіна та наших вітчизняних вчених: Е.Кіш, В.Масштабей, О.Зінченка, В.О.Дергачова, І.О.Василенко, З.В.Балабаєвої, О.Г.Білоруса, О.К.Скаленка, О.В.Зернецької, О.А.Донченко та багатьох інших. Співзвучні теоретичні ідеї ми знаходимо також у психологічних дослідженнях вчених холістичного напрямку А.Маслоу [178], К.Роджерса [234], Р.Ассаджолі [8], С.Грофа [74], Ч.Тойча [269] та ін.
За Е.Гідденсом, глобалізація являє собою інтенсифікацію процесів універсалізації та експансії, що характеризують усю модерністську епоху [Цит. за: 292, 129]. А за М.Делягіним, глобалізація - це процес формування єдиного (світового, але водночас - чітко обмеженого) військово-політичного, фінансово-економічного й інформаційного простору, що функціонує майже винятково на основі високих і комп'ютерних технологій [931].
На нашу думку, одним з найадекватніших є визначення М.Вотерса: глобалізація - це соціальний процес, у якому обмеження, що накладаються географією на соціально-культурний уклад, слабшають, і в якому люди це ослаблення все більш усвідомлюють [Цит. за: 292, 129-130]. Саме завдяки глобалізації територіальність перестає бути визначальним принципом соціального і культурного життя; соціальні практики звільняються від локальних прив'язок та вільно перетинають кордони. Феномен глобалізації виходить за суто економічні рамки, у яких її схильні подекуди трактувати дослідники даної проблеми, і охоплює практично всі основні сфери суспільної діяльності, включаючи психологію, політику, ідеологію, культуру, спосіб життя, а також самі умови існування людини.
Проблеми глобалізаційного розвитку в цілому розглядає глобалістика - науковий напрямок, предметом дослідження якого є походження, прояви, шляхи вирішення глобальних проблем, а також у самому загальному вигляді макросоціоприродні системи та їхня динаміка [Див.: 216]. Глобалізація спричиняє глибоку трансформацію всієї системи соціальних зв'язків індивіда. Вона розкріпачує особистість, звільняє її від жорсткої прив'язки до певного середовища, відкриває безпрецедентні можливості вибору життєвих стратегій. У той самий час світовий соціум, що формується, об'єктивно ставить індивіда перед проблемою внутрішнього самовизначення, побудови власної ієрархії ідентичностей. При цьому людина багато здобуває і чимало втрачає; її завдання водночас просте та складне: знайти своє місце в новому світі, не втративши себе.
Можна констатувати безпрецедентну динаміку навколишнього світу. За кілька останніх десятиліть світовий соціум - досить хаотичний набір глобальних зв'язків, норм, настанов, цінностей, моделей поведінк