Вы здесь

Суспільно-політична лексика у пресі 90-их років ХХ ст. (семантико-функціональний аналіз).

Автор: 
Холявко Ірина Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U002839
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ ПРОЦЕСИ СЕМАНТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ

2.1. Процеси перерозподілу структурних одиниць в окремих сферах суспільно-політичної лексики ("фронтальні" зміни)
У сучасному мовознавстві зростає актуальність проблеми вивчення природи і механізму семантичних перетворень лексичних одиниць. Здатність змінювати своє значення закладена в самій природі слова, в невизначеності його семантики як відображенні якості об'єктивного світу. Сфера масової комунікації, а саме газетно-журнальна публіцистика, "являє собою на сучасному етапі сферу найбільш інтенсивних семантико-стилістичних процесів, характерних для лексики різних стилістичних шарів" [171, 224].
Поповнення словникового складу є наслідком двох процесів: "процесів зростання", завдяки яким у мову входять нові слова, і "процесів змін", завдяки яким існуючі одиниці зазнають змін у значенні. Основними напрямками семантичної еволюції одиниць суспільно-політичної лексики є, по-перше, еволюція значення лексем досліджуваної підсистеми в рамках цього лексичного шару, по-друге, зміни в семантичній структурі слова при утворенні суспільно-політичного значення.
При дослідженні процесів семантико-функціонального розвитку лексем суспільно-політичної семантики виникає проблема диференціації нових слів і нових ЛСВ, тобто проблема омонімії - полісемії. Слушними з цього приводу є міркування тих дослідників, які розглядають семантичні відношення між значеннями полісемантичної одиниці як похідність [132; 187]. З приводу розрізнення омонімії та полісемії М.П.Кочерган, зокрема, зауважує, що на синхронному зрізі між ними немає відмінності, їх суть зводиться до закріплення за одним планом вираження знака різних значень [98, 18]. Поряд із набуттям нового значення, поширеними, але менш помітними явищами є утворення нових відтінків цього значення, нової конотації, розширення сфери функціонування лексичної одиниці, її комбінаторних можливостей тощо.
Як обов'язковий компонент у функціональному аспекті мови, починаючи з 60-их років ХХ ст., розглядається стилістична семантика [189, 601]. Вона входить у загальну семантику мовних одиниць, без неї уявлення про вживання суспільно-політичної лексики в умовах політичної комунікації, взагалі про мовну дійсність періоду 90-их років ХХ ст. є неповним. Аналізуючи тенденції в змінах суспільно-політичної лексики, які спостерігаються в синхронії, можна виділити як інтра- та інтерлексемні зміни, так й інтервокабулярні зміни, тобто такі, що змінюють загальний склад вокабулярів, а також співвіднесеність різних його ТГ, наприклад, усі види міжсписочних міграцій лексики. Тому аспектами семантико-функціонального аналізу є зміни у складі суспільно-політичної лексики внаслідок перерозподілу на часовому відрізку ("фронтальні" зміни) та запозичення з соціально-функціональних підсистем (інтервокабулярні зміни) в її складі, які супроводжуються певними семантичними та конотативними процесами. У виділенні цих напрямків вихідним положенням є те, що розвиток словникового складу мови включає не лише динамічні тенденції, які мають зовнішній прояв, - появу різних типів неологізмів, вилучення з активного вжитку лексики, яка більше не є комунікативно релевантною, кількісне зростання числа іншомовних запозичень, але й явища, що виникають у лексико-семантичній системі мови в результаті кількісних та якісних змін словника і функціональних змін його складників.
Мовну ситуацію звичайно розуміють як загальний суспільний стан, в якому мова знаходиться і розвивається у тій чи іншій країні в певному часовому проміжку за наявних політичних, соціальних і культурних умов [53, 104]. Під впливом суспільно-політичних і соціально-економічних змін, які відбулися в українському суспільстві в 90-их роках ХХ ст. (новітній період), стали можливими трансформації в лексичному складі української мови. Значною мірою вони торкнулися й суспільно-політичної лексики. Демократія, свобода, політичний плюралізм, послаблення цензури - всі ці чинники позначилися на складі українського суспільно-політичного словника новітньої доби. Одним з аспектів семантико-функціонального аналізу суспільно-політичної лексики 90-их років ХХ ст. є зміни в її складі внаслідок перерозподілу на часовому відрізку - "фронтальні" зміни та механізм їх утворення. Такі зміни, як, наприклад, розширене вживання та інтенсивне використання одних розрядів слів на фоні більш рідкого інших або перевага, що надається тим чи іншим лексичним одиницям у певних ситуаціях, помітити важче, ніж появу нових слів.
Лексичний склад мови є складноструктурованою системою, в якій виділяються окремі підсистеми, що об'єднуються за тими чи іншими ознаками. Щодо лексики, яка обслуговує суспільно-політичну сферу, то вона має ряд специфічних особливостей, її функціонування характеризується постійною динамікою складників, детермінованою комплексним впливом лінгвопрагматичних та політичних детермінантів, які значною мірою зумовлюють напрямки процесів перегрупування в її складі. Аналіз фактичного матеріалу дозволяє констатувати, що "фронтальні" зміни в українському суспільно-політичному словнику 90-их років ХХ ст. відбувалися внаслідок дії таких механізмів: архаїзації (пасивізації), переорієнтації, актуалізації (ревіталізації, відновлення, реактивації) певних лексичних одиниць. Як правило, ці процеси тісно взаємопов'язані, оскільки в кожному випадку вони зумовлені комплексною дією екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників.
2.1.1. С т и л і с т и ч н і ф у н к ц і ї х р о н о л о г і ч н о
м а р к о в а н о ї л е к с и к и с у с п і л ь н о - п о л і т и ч н о ї с е м а н т и к и. Аналіз джерельної бази дослідження дає підстави стверджувати, що українська суспільно-політична лексика новітнього періоду характеризується наявністю в її складі хронологічно маркованої лексики. Кінець минулого століття в Україні позначений переходом від одного суспільного ладу до іншого та переосмисленням багатьох суспільно-політичних цінностей. Беручи до ув