Вы здесь

Корекція статевого циклу та розвиток вагітності у сук

Автор: 
Ковальов Павло Вікторович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003051
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2

ВИБІР НАПРЯМКІВ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проведені в період з 1999 - 2003 років на безпритульних суках.
Експериментальні дослідження виконувались в декілька етапів, схема проведення дослідів представлена на рис. 2.1.
З метою визначення клінічного статусу та контролю за перебігом стадій статевого циклу було сформовано одну групу 10 собак. Періодизацію статевого циклу проводили за А.П. Студенцовим [180]. Зміну стадій статевого циклу та феноменів стадії збудження визначали візуальним спостереженням (зміна поведінки тварини), а також за коливанням вмісту в крові прогестерону та естрадіолу. Для визначення морфологічних змін у статевих органах на різних стадіях статевого циклу проводили екстирпацію матки з яєчниками за схемою, описаною А.Д. Бєловим зі співавт. [25] та В.Б. Борисевичем [26], а анестезію - за П.Р. Пульняшенко [158]. Для премедикації застосовували підшкірне введення 0,1 %-го розчину атропіна сульфату з розрахунку 0,2-0,5 мл залежно від маси тіла собаки, внутрішньом'язово - 1 % - й розчин димедролу у дозі 1-2 мл та 2 %-й розчин ацепромазину з розрахунку 0,5 мл на 10 кг маси тіла тварини. Для загальної анестезії використовували 2 %-й розчин ксилазіну з розрахунку 0,1-0,15 мл на 1 кг маси тіла тварини. Операційне поле звільняли від волосяного покриву, обробляли розчином G. Cutasept. Оперативний доступ проводили по білій лінії черева на рівні задньої пари молочних пакетів. Здійснювали надпіхвову екстирпацію матки разом з яєчниками. З метою штучного відтворення статевої охоти з подальшим осіменінням було сформовано другу групу сук масою 7 - 10 кг, яка поділялася на 3 підгрупи по 7 тварин в кожній, яким застосовували комбінації біологічно активних речовин (табл. 2.1).
Таблиця. 2.1
Схема штучного відтворення статевої охоти у сук 2 групи
Підгрупа
тваринКомбінація препаратів1Вітамін Е - 4 мл, один раз, внутрішньом'язово;
фолігон - 20 ОД, щоденно впродовж 10 діб, внутрішньом'язово;
хорулон - 500 ОД, один раз на 10 добу проведення досліду, внутрішньом'язово. 2Вітамін Е - 4 мл, один раз, внутрішньом'язово;
тканинний препарат - 5 мл, на 1 та 10 добу проведення досліду, підшкірно;
хорулон - 500 ОД, на 2 та 10 добу проведення досліду, внутрішньом'язово.
Вітамін Е - 4 мл, один раз, внутрішньом'язово;
тканинний препарат - 5 мл, на 1 та 10 добу проведення досліду, підшкірно;
фолікулін - 10 мл, на 1 та 10 добу проведення досліду, внутрішньом'язово.

Рис. 2.1. Схема проведення досліджень
При формуванні групи оцінювали гормональний статус за вмістом прогестерону та естрадіолу, а також проводили клінічне обстеження тварин.
Тканинний препарат готували з матки і її вмістимого, взятих від тільних корів за методикою В.П. Філатова [194].
Прояв стадії збудження статевого циклу та її феномени визначали візуально, спостерігаючи за поведінкою тварин і реакцією на самця. При появі ознак стадії збудження статевого циклу і феномену статевої охоти тварин парували і визначали особливості статевого акту. Термін вагітності визначали абдомінальною пальпацією і за кількістю діб після останнього парування.
Для визначення внутрішньоутробного онтогенезу і структури провізорних органів при терміні вагітності 25 діб (закінчення нідації зародка), 30 діб (завершення процесу органогенезу), 35 діб (початок періоду розвитку плода) , 45 діб (завершення плацентації), 55 діб (період перед родами), проводили екстирпацію матки з яєчниками за вищезазначеною методикою. Періодизацію вагітності визначали за В.Є. Алленом [5].
Інтенсивність онтогенезу матки та яєчників плодів 40-,45-,55- денного віку, а також цуценят одно-та тримісячного віку визначали шляхом морфометрії та морфологічного дослідження.
Для визначення рівня вмісту прогестерону та естрадіолу відбирали кров у всіх дослідних тварин.
Визначення рівня статевих гормонів, проводили у такі періоди:
- початок стадії збудження статевого циклу;
- початок статевої охоти (8 - 10 доба);
- середина статевої охоти ( 14 - 16 доба);
- початок стадії гальмування ( 20 - 23 доба);
- 30 доба стадії зрівноваження статевого циклу;
- 60 доба стадії зрівноваження статевого циклу;
- 80 доба стадії зрівноваження статевого циклу.
Оцінку вмісту статевих гормонів у крові вагітних сук проводили на 1-, 30- та 55-у добу.
Вміст гормонів визначали згідно з настанови після попереднього заморожування проб у полістиролових пробірках, застосовуючи набори реактивів Тироїд ИФА виробництва фірми ALKOR BIO м. Санкт-Петербург, використовуючи лічильники Multiskan MS фірми "Labsystem" виробництва Фінляндії.
Дослідження амніотичної та алантоїсної рідини. Матеріалом для дослідження були зразки амніотичної та алантоїсної рідини від тварин при терміні вагітності 35 діб (початок періоду розвитку плода) та 55 діб (період перед родами). Забір навколоплідних рідин здійснювали за допомогою стерильного шприца. Для дослідження використовували тільки чисті зразки навколоплодових рідин. Отриманні зразки відразу центрифугували впродовж 10 хв. при 3000 g, потім фільтрували і досліджували за допомогою діагностичних наборів за загальноприйнятими методами: визначали вміст білірубіну - за Єндрашиком; глюкози - глюкозооксидазним; креатинину - за Яффе; загального білка - біуретовим; сечовини - реакція із діацетилмонооксимом; кальцій та фосфор - за Дусе [82].
Визначення амінокислотного складу навколоплідних рідин проводили у лабораторії якості та безпеки сільськогосподарської продукції Національного аграрного університету (м. Київ).
Гістологічне і морфометричне дослідження тканин плаценти, матки і яєчника. Шматочки тканин, відібрані одразу ж після екстирпації матки і яєчників, розміром 1х1 см, фіксували в 10 %-му нейтральному розчині формаліну і заключали у парафін за загаль