Вы здесь

Вплив зернобобових попередників на продуктивність озимої пшениці в короткоротаційних сівозмінах південно-східного Лісостепу України

Автор: 
Кудря Надія Андріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003107
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агроекологічна характеристика регіону
До східної частини Лісостепу України відносяться території Харківської, Полтавської, Сумської та Черкаської областей. Частина Лісостепу, на якій знаходиться Харківська область, характеризується помірно-континентальним кліматом. На більшій частині території тривалість безморозного періоду в середньому складає 190-245 днів. Період активної вегетації з температурою повітря вище 10 оС знаходиться в межах 115-170 днів. Сума активних температур (вище 10 оС) за рік сягає 2500-2900; а середня багаторічна за весняний період складає 568 оС. Найтепліший місяць - липень, середньомісячна температура повітря у цьому місяці 20,5 оС, у найхолоднішому місяці року (січні) вона не перевищує мінус 7 оС.
Середня багаторічна сума опадів 529 мм, а за теплий період (квітень-жовтень) - 345 мм. Розподіл опадів на протязі року нерівномірний. Найбільша їх кількість випадає у літні місяці: 59 мм у червні, 71 мм у липні, 56 мм у серпні.
Осінь довга та помірно тепла. У третій декаді жовтня відбувається перехід середньодобової температури через плюс 5 оС. Забезпеченість ґрунту вологою по роках дуже різна. Часто на час сівби озимої пшениці запаси вологи у ґрунті після непарових попередників бувають недостатніми для проростання насіння.
Зима, як правило, холодна з нестійким температурним режимом, тривалими відлигами, що сприяє утворенню притертої льодяної кірки, яка викликає пошкодження і навіть загибель рослин озимої пшениці.
Кількість опадів у зимовий період становить 16-20 % від річної норми. Висота снігового покриву в північних районах сягає 18-20, а у південно-східних - 7-9 см. Тривалість періоду зі сніговим покривом знаходиться у межах 85 днів.
Період переходу середньодобової температури повітря через 0 оС (настання весни) припадає на другу декаду березня. Температурний режим нестійкий.
Літо дуже жарке та сухе. Опади, що випадають влітку, мають переважно зливовий характер і можуть спричиняти стікання вологи і інтенсивне її випаровування.
У зв'язку з цим в літні місяці спостерігається мінімальна відносна вологість повітря і найбільша кількість днів з атмосферною посухою, що також негативно позначається на продуктивності озимої пшениці. В окремі роки жарка погода супроводжується суховіями, які приносять шкоду під час цвітіння та наливу зерна.
Середня кількість днів з атмосферною посухою в районі Харкова за вегетаційний період становить 14,6, у тому числі інтенсивної і дуже інтенсивної 1,7 дня. Негативний вплив повітряної посухи більш різко проявляється за недостатньої зволоженості ґрунту, яка поступово знижується у напрямку від західних до східних районів.
Незважаючи на досить часті негативні погодні умови, вирощування озимої пшениці у східній частині зони лісостепу України при високій культурі землеробства забезпечує високі та сталі урожаї.
Ґрунти у Харківській області представлені в основному чорноземом типовим. Це родючі ґрунти, які мають великі запаси поживних речовин і сприятливі фізичні показники, насамперед водостійку структуру.
Земельний масив, на якому були проведені досліди, розміщений на південно-східній окраїні лісостепової зони у районі четвертої лівобережної тераси р. Уди. Ґрунт представлений чорноземом типовим малогумусним.
Обстеження ґрунтового покриву Н.В. Дубовською, О.А. Казаковим, М.І. Лактіоновим та ін. показало, що ґрунтотворною породою на всій території дослідного поля є темно-палевий важкосуглинковий карбонатний неоглеєний і незасолений лес. Сформований на лесі чорнозем типовий характеризується агрономічно цінною зернисто-грудочкуватою структурою, хорошими фізико-механічними властивостями, великими запасами доступних для рослин поживних речовин і високим вмістом гумусу [121].
За даними О.А. Казакова, М.І. Лактіонова, М.С. Литовченка та ін. [122], у шарі ґрунту 0-20 см містилося 6,1 % гумусу. Але інтенсивне використання ґрунту під сільськогосподарськими культурами призвело до зменшення вмісту гумусу [123] до 4,94-5,21 %. По цьому показнику ґрунт дослідного поля слід віднести до чорнозему типового малогумусного. Такий ґрунт добре забезпечений валовим азотом та фосфором. Вміст цих елементів в орному шарі становить 0,29 і 0,20%, насиченість обмінним кальцієм сягає 90-95% [124].
Висока насиченість грунтово-колоїдного комплексу кальцієм захищає ґрунт від вилуговування, що сприяє закріпленню поживних речовин і збереженню зернистої структури. Тому ці ґрунти структурні і мають сприятливі фізичні та фізико-хімічні властивості [122].
В орному шарі (0-30 см) ґрунту міститься лужногідролізуємого азоту (за Корнфільдом) - 8,1; рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) - відповідно 10 і 20 мг на 100 г ґрунту. За вмістом рухомих форм фосфору і калію ґрунт характеризується підвищеною забезпеченістю. Вміст обмінних катіонів: кальцію - 37,8 %, магнію - 6,6 %, натрію - 0,49 %, калію - 0,5 %, водню - 2,1 мг екв. на 100 г ґрунту. Ґрунт має нейтральну реакцію ґрунтового розчину (рН - водне - 7,0, сольове - 5,2-6,5). Ґрунтові води залягають на глибині 18 м.
2.2. Погодні умови в роки досліджень
Дослідження проводили на дослідному полі Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва, яке знаходиться на території ДП НДГ "Докучаєве". За тепло- та вологозабезпеченістю навчальне господарство належить до північного середньозволоженого району Харківської області. Клімат помірно-континентальний, відрізняється нерівномірністю розподілу опадів на протязі вегетаційного періоду і недостатньою їх кількістю в період вегетації сільськогосподарських культур. За даними метеостанції ХНАУ, середня багаторічна кількість опадів становить 529 мм (табл. 2.1) з коливанням в окремі роки від 342 до 767 мм. Середньорічне значення температури повітря - плюс 7,2 оС (табл. 2.2).
Для розрахунку зволоженості клімату та забезпеченості рослин вологою використовують гідротермічний коефіцієнт (ГТК) Селянинова. Він враховує
Таблиця 2.1
Кількість опадів за да