Вы здесь

Формування і підвищення економічної стійкості фермерських господарств

Автор: 
Плесняєва Світлана Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003261
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

2.1. Аналіз виробничої діяльності та орендних земельних відносин у фермерських господарствах

Процеси реформування та реорганізації аграрного сектору, які почали активно відбуватися наприкінці 90-х років, сприяли появі цілої низки нових організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств. 95% сільгосппідприємств утворилися саме в результаті реформування сектору колективних сільськогосподарських підприємств. Лише десята частина фермерських господарств були утворені в результаті реорганізації КСП [105]. Такі дані можуть вказувати на те, що фермерські господарства мають більший досвід роботи, ніж сектор реформованих підприємств.
Сільгоспвиробництво є основним видом діяльності для переважної більшості сільгоспвиробників: 88% фермерських господарств і 63% сільгосппідприємств зазначили, що вони не мають додаткових видів діяльності. Отже, сільгосппідприємства, які мають більш розвинені підсобні виробництва, мають більш диверсифіковану виробничу діяльність. Разом з основною діяльністю, 22% таких підприємств надають послуги з помелу зерна, 12%-з оренди сільгосптехніки, 11%-з випічки хлібобулочних виробів. Фермерські господарства отримують додаткові кошти, переважно, завдяки наданню власної сільгосптехніки в оренду. Це зазначають 7% опитаних фермерів.
Щодо загальних особливостей фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств, зазначимо, що окрім середніх розмірів та кількості працюючих ці підприємства різняться між особою і за рівнем забезпеченості спеціалістами. При відсутності мережі консалтингових служб, де сільгоспвиробники могли би отримувати необхідні консультації та поради, забезпеченість підприємств власними спеціалістами має велике значення у вирішенні багатьох виробничих питань.
В цілому по Україні кількість працюючих в розрахунку на одне господарство з кожним роком збільшується (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Чисельність працюючих в одному фермерському господарстві України, осіб
ПрацюючіРоки19971998199920002001Чисельність працюючих - усього2,11,71,81,83,4з них жінок-0,60,70,71,1Із загальної чисельності:
членів фермерського господарства1,51,41,41,42,3з них жінок-0,40,40,40,6працюючих за трудовою угодою0,20,20,20,20,4з них жінок-0,10,10,10,1залучених на сезонні роботи0,40,30,30,30,6з них жінок-0,20,20,20,4
В Херсонській області переважає склад членів фермерських господарств з 2 родин, що склало в 2002 р. 47% від їх загальної кількості (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Склад членів фермерських господарств Херсонської області в 2002р.
Склад членів селянського господарства%1 чоловік121 родина362 родини473 родини і більш5Усього100
Однак, за рівнем забезпеченості власними фахівцями фермерські господарства значно поступаються сільгосппідприємствам. Згідно отриманих даних, лише третина таких господарств мають власного бухгалтера та 28%-агронома. Частина фермерських господарств, які мають власного механізатора, становить 19%. Як показує практика, у багатьох випадках функції таких спеціалістів виконують або самі власники господарства або ж члени їх сімей.
Вирощування зернових і технічних культур виступає основною спеціалізацією більшості досліджуваних підприємств. Зернові культури представлені, як правило, озимою пшеницею, ярим ячменем та кукурудзою на зерно. Пшениця є основною культурою як для фермерських, так і сільськогосподарських підприємств (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Посівні площі і врожайність основних сільськогосподарських культур у фермерських господарствах Херсонської області в 2002р.
КультураПлощаВаловий
збір,
цВрожай-ність,
ц/гаВрожай-ність у кращих ФГ,
ц/гаВрожай-ність у сільсько-господар-ських підприєм-ствах,
ц/гага%Пшениця 4857138,7100715720,728,124,7Ячмінь2192517,534569215,818,618,1Кукуруза5190,444618,610,230,8Цукровий буряк2040,1623444114,9143,7171,0Соняшник2534320,21220104,89,46,0Однорічні трави-Картопля 1090,0911958109,9110,891Баштанні36502,920599656,495,453,3Овочі22461,7290696129,4245,9119,7Всього125447-2011414---
В той же час, виробництво озимої пшениці, як і інших зернових, у більшості фермерських господарств має дрібнотоварний характер, а, отже, й посівні площі під цією культурою є незначними.
Розміри середньої посівної площі під озимими культурами у фермерських господарствах становить 39,9 га. Значення цього показнику є максимальним у Донецькій і Херсонській областях - 59,8 та 42,3 га відповідно, і мінімальним-в Івано-Франківській області -14,6 га.
Технічні культури представлені соняшником, цукровим буряком та ріпаком. Перші дві культури є основною спеціалізацією багатьох опитаних господарств Херсонської, Донецької та Полтавської областей. Донецька область має спеціалізовані сільгосппідприємства, де площа під соняшником сягає 1200 га, при тому, що середня площа під цією культурою по загальному масиву даних становить 268,7 га. Висока прибутковість спонукає також багатьох фермерів відводити посівні площі під соняшник. Так, в Херсонській області під соняшник в 2002 р. було відведено 20,2% посівної площі.
Якщо основна частка у виробництві зернових та технічних культур припадає на сільгосппідприємства, то фермерські господарства є основними виробниками багатьох видів плодоовочевої продукції. На нашу думку, наявність більших можливостей щодо реалізації (у свіжому вигляді і на переробку) та можливості використання ручної праці замість спеціального устаткування, можуть виступати серед основних пояснень спеціалізації багатьох фермерських господарств у вирощуванні овочевої продукції.
Урожайність є одним із показників продуктивності сільськогосподарського виробництва. Показники урожайності по основним сільськогосподарським культурам змінюються як у регіональному розрізі, так і по основним кате