Вы здесь

Фортепіанні партити Марка Кармінського: проблема реалізації художнього задуму

Автор: 
Кущова Евеліна Віталіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003477
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПОЧАТКОВА СТАДІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО ЗАДУМУ

2.1. Балетний проект Марка Кармінського в контексті художніх тенденцій часу

Навіть ті, хто добре знав композитора і тісно з ним спілкувався, із подивом зустріли у переліку його творів згадування про балет. Автор лібрето, друг Кармінського, Віктор Дубровський пише: "... один незавершений спільний задум досі викликає в мене почуття жалю і прикрості. Йдеться про задум балету "Рембрандт". Це був навіть не задум, а майже готовий твір. Залишилось дописати зовсім небагато. Але всі спроби зв'язатися з театрами і балетмейстерами не дали жодних наслідків" [61, 22].
Дійсно, в нотному архіві М. Кармінського зберігається розгорнутий сценарний план, лібрето та незакінчений клавір балету під назвою "Рембрандт". За свідченням композитора, задум цього твору з'явився ще у 60-х, тобто до опери "Десять днів, що потрясли світ", яка зробила Кармінського по-справжньому відомим. Тоді ж було створено більшу частину музичного матеріалу.
Історія написання опери відіграла фатальну роль у долі балету "Рембрандт". Напевне, саме цей твір "перейшов дорогу" балету. М. Кармінського запросили написати музику до п'єси М. Шатрова "Шосте липня". Композитор створив близько 15 симфонічних номерів, які не ілюстрували сценічну дію, а розгорталися паралельно їй. Виник самостійний прошарок чудової музики. Після успішної прем'єри (1964, театр ім. Станіславського) Кармінський об'єднав номери музики в симфонічну сюїту і запропонував її Міністерству культури України. Головний редактор музичної колегії міністерства В. Д. Тимофєєв прослухав твір і сказав, що він настільки змістовний і композиційно організований, що може стати основою опери на історико-революційний сюжет. Кармінський з ентузіазмом взявся за цю роботу, і створення балету "Рембрандт" відійшло на другий план.
Наприкінці 80-х композитор знову повертається до давнього проекту. Звичайно, інформація на сторінках "Музыкальной академии" про балет [83, 19] мала дещо "рекламний" характер. Кармінський сподівався зацікавити своєю оригінальною ідеєю діячів музичного театру і отримати замовлення на створення балету, який уявлявся вже майже готовим. На жаль, побачити на балетній сцені своїх героїв композитору так і не вдалося. Чудова музика балету все ж таки знайшла свій шлях до слухачів. Вона майже повністю увійшла до чотирьох фортепіанних партит, які побачили світ у концертних програмах професійних виконавців на початку 90-х. Серед них - Тетяна Вєркіна, Лідія Невєдомська. Окрім того, цикли Кармінського суттєво поповнили і збагатили сучасний педагогічний репертуар. Завдяки органічному поєднанню традиційних прийомів гри та нової, оригінальної і разом з тим доступної мови, партити завоювали велику любов і популярність.
Між тим балетний задум композитора виявився таким цікавим, водночас показовим для історично-культурної ситуації епохи "відлиги", що заслуговує на самостійне вивчення. Спробуємо його розглянути у контексті духовних та мистецьких шукань того часу.
У 60-х роки атмосфера художнього життя, що оточувала композитора, була сприятлива для найсміливіших ідей. Оксана Пахльовська на сторінках журналу "Сучасність" так характеризує цей період: "Основною рисою нової ментальності, і суспільної, і естетичної, яку виробили шістдесятники, був інтелектуалізм, інтелектуалізм як "аполонівська" форма духовного буття" [139, 67].
У 1954 році з'явилась повість І. Еренбурга "Відлига", яка дала назву цілій епосі. Люди отримали ковток свободи, можливість відносно вільно говорити і творити. Покоління 60-х відкриває для себе поезію початку століття і 20-х років, яка довгий час була відлучена від духовного життя суспільства. Знов перечитуються О. Блок, В. Брюсов, А. Ахматова, М. Цвєтаєва, Б. Пастернак. Поступово все більше впливає на вітчизняне мистецтво творчість М. Булгакова.
Книга І. Еренбурга "Роки, люди, життя" (1961) немовби підняла "залізну завісу" і показала безмежні горизонти взаємодії художньо-інтелектуальних сил світового мистецтва: П. Пікассо, Ф. Леже, Е.-М. Ремарк, Е. Тріоле, Д. Рівера, Ч. Чаплін, Ж. Кюрі. Калейдоскоп імен та подій утворював неповторну ауру, котра насичувала повітря епохи особливим настоєм, який вдихало нове покоління.
Наступ "відлиги" позначився на самому строї життя, вніс у нього ще донедавна неможливі мелодії, ритми, фарби. Починаючи з 1958 року кожні чотири роки в Москві проходив міжнародний конкурс імені П. І. Чайковського. Він збуджував творчу свідомість, висував нові яскраві імена. Його лауреати активно включалися у виконання сучасної музики. На всесоюзних і республіканських з'їздах і пленумах Спілок композиторів постійно виконувалися нові твори і відбувалися дискусії і обговорення. Діапазон стилів і композиторських імен був дуже широкий. На надзвичайно високий рівень піднімається виконавська майстерність. Можна нагадати, що в ці роки виступають з концертами Д. Ойстрах, С. Ріхтер, Е. Гілєльс, М. Ростропович. За диригентським пультом - Є. Мравінський, Г. Рождественський, Є. Свєтланов.
Крім класичних творів радянських композиторів слухачі знайомляться з музикою Б. Бартока, І. Стравінського, А. Онеггера, К. Орфа, чиї партитури раніше були відомі лише вузькому колу музикантів.
Вперше проведений у Москві влітку 1957 року Всесвітній фестиваль молоді наповнив місто різномовним, святковим, по-літньому яскраво одягненим натовпом. У виставочних залах Центрального парку культури і відпочинку відбувалась демонстрація образотворчого мистецтва, творів молодих художників всіх країн і всіх, в тому числі невідомих радянському глядачу, напрямків.
Ті зміни, які відбувались у суспільній свідомості, можна було насамперед відчути в архітектурному оновленні великих міст. Воно прийшло "зверху" - від самого М. Хрущова. Народилися Черьомушки - перший досвід економічного масового будівництва за типовими проектами. Художня організація приватного побуту вперше виявилася предметом професійного регулювання. Журнали пояснювали, як по-сучасному обставити квартиру. Видавались