Вы здесь

Стан, тенденції та перспективи розвитку регіонального ринку яловичини (на прикладі Карпатського регіону)

Автор: 
Грабовський Роман Стефанович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003496
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2.
АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА РИНКУ ЯЛОВИЧИНИ
2.1. Характеристика споживчого попиту на яловичину та продукти переробки як головного визначника розвитку ринку
Для будь-якого управлінця важливою є інформація про поточні зміни на підприємстві і поза ним. Наявність інформації дає змогу отримати конкурентні переваги, знизити фінансовий ризик, визначити ставлення споживачів, стежити за навколишнім середовищем тощо. Ринкова інформація полегшує підприємству виконання завдань з визначення номенклатури й обсягу продукції, яку воно має намір запропонувати групі споживачів, організації виробництва, доведенню продукції до споживача [45, с. 6]. У період переходу до ринкової економіки найважливішим джерелом такої інформації є маркетингові дослідження [32, c. 14].
Метою проведеного нами маркетингового дослідження було вивчення ринку яловичини на мікрорівні та забезпечення ринковою інформацією суб'єктів цього ринку щодо товару, поведінки споживача, проблем у виробничій, торгівельній діяльності середньостатистичної господарюючої одиниці. У ході дослідження опитувались: кінцевий споживач, представники усіх ланок ланцюга, яким просувається продукція.
Проводячи роботу із маркетингових досліджень ринку яловичини, ми керувались відомою концепцією маркетингу, яка передбачає, що запорукою досягнення цілей підприємства є визначення потреб споживача, задоволення цих потреб ефективнішими й продуктивнішими способами.
Маркетингове дослідження споживчого ринку входить у комплексне дослідження ринку яловичини на мікро- та макрорівнях. Першим кроком в цій роботі є характеристика товару, його конкурентоспроможності, новизни, відповідності міжнародним стандартам, здатності даного виробу задовольнити існуючі й перспективні потреби споживачів, можливості удосконалення в залежності від вимог споживачів.
Використовуючи різноманітні класифікаційні ознаки, яловичину можна охарактеризувати як товар, що представлений на двох ринках. На ринку підприємств у вигляді туш, напівтуш та четвертинок, на споживчому - у вигляді розрубів згідно інструкцій. Яловичина в речовій формі виступає як сировина для переробних підприємств та предмет кінцевого споживання, в якості товару короткотривалого користування. Відштовхуючись від поведінки покупців, досліджуваний товар та продукти його переробки віднесемо як до товарів повсякденного попиту, що купується без довгих розмірковувань для заможної частини населення, так і до товарів ретельного вибору, котрі перед здійсненням купівлі та під час здійснення порівнюються з аналогами за ціною - для незабезпеченої частини населення. За числом носіїв потреби цей продукт відноситься до товарів масового споживання.
На ринку яловичина виступає в непереробленому (у вигляді розрубленої на частини туші) та в переробленому стані (у вигляді ковбасних та інших виробів м'ясопереробної промисловості).
На рис. 2.1. показана схема формування ринкового товару. Набуваючи кінцевого вигляду і проходячи різні стадії або ланки маркетингового ланцюга, залежно від глибини переробки, яловичина видозмінюється, набираючи нових споживчих властивостей. Цей важливий процес формування ринкового товару відбувається, насамперед, під впливом технології, відповідних державних вимог до якісних показників та кінцевого попиту. За допомогою вивчення питомої ваги відповідних видів продукції можна дізнатись про існуючу ситуацію на ринку. Так, значна питома вага телятини у структурі поставленого на м'яса ВРХ, свідчить про недостатню забезпеченість відгодівельної галузі кормами, що призводить до вирізання тварин у молодому віці. У результаті цього господарства недоотримують частину можливого прибутку.

Рис. 2.1. Схема формування товару на ринку яловичини

За останні роки на Україні відбувався значний спад виробництва продукції м'ясопереробної промисловості (табл.2.1.).

Таблиця 2.1.
Зміна виробництва ковбасних виробів за видами в Україні та областях Карпатського регіону, тис. т*
Вид ковбасного виробу1990 р.1995 р.2000 р.2001 р.2002 р.2002 р. у % до1990 р.2001 р.Укра-їнаКар-пат-ський регіонУкра-їнаКар-пат-ський регіонУкра-їнаКар-пат-ський регіонУкра-їнаКар-пат-ський регіонУкра-їнаКар-пат-ський регіонУкра-їнаКар-пат-ський регіонУкра-їнаКар-пат-ський регіонКовбасні вироби900,076,3276,823,4175,210,8167,18,7209,09,723,212,7125,1111,5у тому числі:
ковбаси варені 450,133,0119,99,765,13,266,62,485,52,719,08,2128,48,2сосиски/сардельки84,27,447,64,537,92,438,01,747,52,056,427,2125,0117,6ковбаси напівкопчені 182,223,065,55,632,12,526,72,332,22,117,79,1120,691,3ковбаси копчені 62,24,08,70,712,80,713,31,116,91,527,237,5127,1136,4інші ковбасні вироби121,38,935,02,927,12,022,41,226,91,422,215,7120,1116,7* Розраховано на основі джерел [46-50]
У загальній структурі виробництва продукції м'ясопереробними підприємствами велика вага належить вареним ковбасним виробам, сосискам та сарделькам (табл 2.1). У середньому за 1990-2002 рр. питома вага цих виробів у Карпатському регіоні становила близько 53,5%, тоді як копчених та напівкопчених, на які існує попит переважно у великих містах, відповідно 6,2% та 27,5%. Таке співвідношення визначене згаданою низькою купівельною спроможністю кінцевого споживача. Дороговизна напівкопчених та копчених ковбасних виробів не дозволяє переважній більшості населення включати їх до свого раціону. А оскільки вітчизняний переробник, у першу чергу, орієнтований на місцевий ринок, то факт низької купівельної спроможності населення України значно знижує масштаби виробництва у м'ясопереробній галузі, а також і структуру виробництва. А це відповідно має негативний вплив на відгодівельну галузь. Останні роки позначені різ