Вы здесь

Кредитний ризик: оцінка та управління при фінансуванні інноваційних проектів

Автор: 
Захарченков Сергій Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U003560
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ РИЗИКОМ ПРИ БАНКІВСЬКОМУ ФІНАНСУВАННІ
ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
2.1. Загальна схема аналізу при прогнозуванні ризику кредитування інноваційних
проектів
Розгляд умов фінансування інновацій в Україні, розробка механізмів ефективного
залучення коштів у розвиток економіки, що реформується, пошук оптимальних умов
для мінімізації кредитного ризику в сукупності з різними видами фінансування
представляє для банківської системи не тільки життєво важливу проблему, але й
серйозну науково-практичну задачу, що вимагає невідкладного вирішення в усіх її
аспектах.
Відсутність належної уваги до цього завдання пояснюється, по-перше, не зовсім
точним розміщенням акцентів при розгляді проблеми ризику довгострокового
кредитування в цілому. До числа такого роду акцентів можна віднести увагу
тільки на усунення негативного впливу об'єктивних і суб'єктивних факторів, що
впливають на процес ефективного використання кредитних ресурсів; по-друге,
відсутність вимог наукового підходу до формування портфельних стратегій
кредитування й ігнорування критеріїв ефективності та мінімізації кредитного
ризику, що безпосередньо не відносяться до вимог миттєвої економічної вигоди і,
як наслідок, зневага до динамічних наслідків результатів прийнятих раніше
недостатньо обґрунтованих рішень.
Основною причиною низького рівня інноваційних процесів в Україні, крім
несприятливих політичних й економічних факторів, є відсутність на управлінських
рівнях практично ефективних наукових підходів до формування
інформаційно-аналітичної бази оптимізації кредитно-інвестиційної діяльності при
обов'язковій умові мінімізації кредитного ризику, неефективність існуючих
методів його попередньої оцінки на тлі досить складної економічної ситуації, а
також не сформованого цивілізованого правового простору.
Розробка методичного інструментарію, покладеного в основу ефективного
використання вітчизняних кредитних ресурсів, потребує від технології управління
кредитною діяльністю:
* мінімізації ризику і максимізації ефективності використання кредитів в умовах
перехідної економіки;
* удосконалювання прогностичних підходів до оцінки ризиків фінансування з
розробкою теоретичних основ і методик вирішення завдань кредитування
інноваційних проектів.
Довгострокове кредитування (інвестиційне) – це система засобів, призначених для
вирішення широкого кола питань, пов'язаних з підвищенням ефективності усіляких
видів виробничо-економічної діяльності суб'єктів господарювання і, насамперед,
інноваційних перетворень.
Цільове використання кредитних ресурсів надзвичайно різноманітно. Навіть зі
спрощеного і суб'єктивного визначення корисності кредитування випливає, що
проблема використання цих ресурсів включає досить велике коло завдань, що
потребують розгляду, методи рішення яких можуть бути різноманітними.
Дуже часто впровадження інновації сприймається як щось, що само собою
розуміється, причому навіть не до кінця усвідомлюється їхня ефективність і
значимість в економічному житті суспільства. По мірі підвищення складності
проектів, що кредитуються, що, у свою чергу, супроводжується зростанням ризику,
зростає інтерес до проектного кредитування як до особливого об'єкту досліджень.
Наприклад, керівники і провідні спеціалісти банків, що займаються проблемами
планування кредитної діяльності, прекрасно усвідомлюють необхідність участі в
хороших інноваційних проектах і пов'язані з цим економічні вигоди. У цьому
аспекті зрозуміла й неможливість реалізації серйозних проектів без проведення
попередніх спеціальних досліджень по прогнозуванню й оцінці ризику.
У даний час є загальновизнаним, що для ефективного розподілу кредитів,
визначення їхніх масштабів, виду, форми і т.п., необхідно застосовувати
спеціальні методики попереднього аналізу на основі системного й ситуаційного
підходів. При цьому варто скористатися існуючими відомими залежностями і
кореляційними зв'язками між окремими елементами процесу кредитування.
При аналізі проблем інвестиційного кредитування слід мати на увазі, що вони не
складають окремий ізольований набір незалежних фінансових, інформаційних,
технологічних й інших елементів, а являють собою зв'язану систему цих
елементів. Важливо, що подібна система, що представляє собою кожний конкретний
проект, що кредитується, пов'язана, у свою чергу, і з іншими проектами.
У загальному випадку кредитування інновацій слід розглядати як засіб досягнення
якоїсь (економічної, політичної, соціальної і т.д.) мети, що формується в
рамках іншої, більш загальної системи цілей. У той же час, окремі проекти, що
кредитуються тісно взаємодіють з такими підсистемами як інформаційне і
матеріальне забезпечення інноваційних програм. Необхідно також підкреслити, що
будь-який проект, що кредитується є невід'ємною органічною частиною системи в
рамках проведеної банком стратегії і кредитної політики. При цьому важливо мати
на увазі, що планування кредитної діяльності повинно обов'язково включати
вичерпний аналіз взаємодії всіх елементів кредитного процесу.
Для аналізу й планування кредитного процесу з урахуванням ризику реалізації
інноваційних проектів пропонується наступна загальна схема системного аналізу,
що значною мірою враховує недоліки існуючої практики оцінки ризику (Рис. 2.1):
Рис. 2.1. Схема системного аналізу і планування процесу кредитування інновацій
з урахуванням ризику.
Основними етапами такого аналізу є:
­ прогнозування загальних економічних і технологічних процесів і тенденцій;
­ вибір стратегічних приоритетів по здійсненню інвестиційного кредитування;
­ попередній добір перспективних проектів;
­ оцінка реалізовуваності відібраних проектів;
­ прогнозув