Вы здесь

Порівняльна оцінка росту, розвитку і м'ясних якостей бугайців молочних порід різного походження

Автор: 
Савчук Оксана Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003724
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Умови, матеріал та схема досліджень

Успішне вирішення проблеми виробництва яловичини значною мірою визначається господарськими біологічними якостями тварин. Тому значну увагу необхідно звертати на поліпшення м'ясних якостей планових порід великої рогатої худоби. Одним із шляхів підвищення м'ясної продуктивності є поліпшення м'ясних якостей молочних і молочно-м'ясних порід при чистопорідному розведенні.
В роботі поставлено мету виявити серед трьох молочних порід (українські чорно-ряба і червоно-ряба молочні та датська чорно-ряба) найбільш придатну для виробництва яловичини в умовах племзаводу "Квітневе", який в 2003 році реорганізований в ТОВ НВА "Перлина Поділля" Білогірського району Хмельницької області.
Для досягнення поставленної мети згідно з загальноприйнятими у зоотехнії методиками [171] провели науково-господарський дослід тривалістю 550 днів протягом 2000-2001 років та виробничу апробацію тривалістю 551 день протягом 2002-2003 років за схемою, наведеною на рис. 2.1.
У науково-господарському досліді під контролем - від народження до 18-місячного віку (забою) - знаходилось 15 бугайців української чорно-рябої молочної (І група - контрольна), 15 бугайців української червоно-рябої молочної (ІІ група - дослідна) і 15 бугайців датської чорно-рябої (ІІІ група - дослідна) порід.
При проведенні досліджень керувалися наступними критеріями:
- аналогічності груп досягали за рахунок урахування живої маси телят при народженні, породи, вгодованості, у фізіологічних дослідженнях враховували звикання до апаратури;

- фізіологічні досліди проводили за аналогічною схемою у 12- та 18-місячному віці тварин;
- дослідження проводили на місцевих кормах і типових для господарств регіону раціонах.
Для проведення виробничої апробації сформували три групи тварин по 80 голів у кожній відповідно до науково-господарського досліду.
Утримання тварин у науково-господарському і виробничому дослідах було стійловим. До 2-місячного віку бугайців утримували холодовим способом, потім у групових клітках по 10 голів, а влітку - на прив'язі під легким навісом. Годівля тварин проводилась в розрахунку на отримання середньодобового приросту 700-1000 г. Об'єм кормів добового раціону був близький до повного поїдання.
Режим годівлі, система догляду і утримання були встановлені єдині для всіх груп. Годували тварин, як правило, тричі на день - вранці, в обід та ввечері, корми роздавали в науково-господарському досліді так, як прийнято в господарстві, в фізіологічних дослідах - після зважування кожній тварині вручну. Напування тварин проводилося із автонапувалок.

2.2. Методики і техніка проведення досліджень

Живу масу молодняку визначали за даними щомісячних індивідуальних зважувань, які проводили через 2-3 години після народження, а потім - кожного місяця 24-25 числа за 1-2 години до ранкової годівлі з перерахунком живої маси на календарну дату народження, затрати кормів - на основі групового обліку. В фізіологічному досліді облік кормів був індивідуальний, з щоденним визначенням нез'їдених решток ?31, 195?.
Лінійний ріст піддослідного молодняку вивчали при народженні, у 3-, 6-, 9-, 12-, 15- і 18-місячному віці шляхом взяття основних промірів у всіх тварин та визначення індексів будови тіла. Визначали висоту в холці, косу довжину тулуба, глибину і ширину грудей (палкою); обхват грудей, обхват п`ястя, косу довжину заду (стрічкою); ширину в маклоках, тазостегнових з'єднаннях, сідничних горбах (циркулем) ?147, 149?. На основі промірів визначали такі індекси будови тіла: грудний, костистості, високоногості, розтягнутості, збитості, перерослості, тазогрудний, великоголовості, широколобості, шилозадості.
Хімічний склад кормів і калу вивчали згідно рекомендацій ВАСГНІЛ (1985) за загальноприйнятими в зоотехнії методиками, що викладені в інструкції для лабораторій агрохімічної служби [60, 65].
В кормах і калі визначали:
- суху речовину - гравіметричним методом після висушування зразка при 100-105 0C;
- сиру золу - гравіметричним методом після озолення корму в муфелі при 450-5500С;
- сиру клітковину - за Геннебергом і Штоманом;
- сирий протеїн - за мікрометодом Кьєльдаля;
- сирий жир - за методом знежиреного залишку в апараті Сокслета;
- БЕР - розрахунковим методом [122].
В завдання балансових фізіологічних дослідів входило вивчення використання поживних речовин в організмі піддослідних тварин досліджуваних порід. При цьому визначали перетравність сухої речовини та її складових: білків, жирів та ін. Для проведення фізіологічних досліджень відбирали по три типових бугайці з кожної групи. Тривалість підготовчого періоду становила 5-7 днів, перехідного - 3, облікового - 7-8 днів.
Утримували тварин в період фізіологічних дослідів на прив'язі з метою поліпшення обліку кормів та виділень. В період досліду був індивідуальний облік спожитих кормів і виділеного калу з відбором середніх проб для аналізу, для чого відбирали залишки корму і виділення у кількості 10% від загального. В якості консерванту використовували 5-% розчин соляної кислоти у кількості 10% від маси калу. Середні проби герметично закривалися з тим, щоб не допустити випаровування.
В 12-ти і 18-місячному віці визначали біохімічні і клінічні показники крові піддослідних тварин. Для цього відбирали по п'ять типових для породи бугайців з кожної групи ?105, 122, 153, 194?.
У ці ж вікові періоди досліджувався газообмін в респіраційних дослідах "масковим" методом у піддослідного молодняку у зимовий та літній періоди ?101, 163, 164, 270, 272?. Для різного віку молодняку виготовили дві маски із листового металу з вмонтованими двома клапанними системами від протигазів з сумарним діаметром клапанів для вдихання 30 мм, для видихання - 38 мм.
Показники газообміну визначали два суміжних дні підряд, три рази на добу за годину до ранкової годівлі, через три години після ранкової та після