Вы здесь

Статистичне моделювання смертності населення в Україні

Автор: 
Гончар Ігор Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U003902
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

розділ 2.2), в Україні його використання на сьогоднішній час неможливе через несумісність необхідної та фактичної інформаційних баз демографічної статистики.

Рис. 1.5. Схема обчислення модельних показників таблиці дожиття з використанням підходу, заснованого на сукупностях живих першого роду

Тому залишається два можливих підходи обчислення вихідного показника таблиці дожиття - прямим та непрямим методами. Безпосередній вибір підходу залежить від регіональний особливостей демографічних даних різних країн, а також особливостей їх інтерпретації, які притаманні таблицям певних країн.
Показники, що входять до складу таблиць дожиття, є модельними показниками, тобто теоретичними, тому що вони визначаються на основі реальних статистичних даних з поточного обліку руху населення і мають імовірнісний характер. У зв'язку з цим існують певні особливості, пов'язані з інтерпретацією зазначених показників, серед яких головними є:
а) умовність значень показників.
Значення показників є теоретичними і притаманними не окремій людині, а усьому населенню території (країни, регіону, окремої території). Наприклад, у таблиці дожиття за 2000 рік по Україні в цілому вказано, що для людей у віці 10 років середня очікувана тривалість життя складатиме 59,7 року. Це не означає, що десятирічна людина проживе у майбутньому рівно 59,7 року. Значення показника середньої очікуваної тривалості життя є теоретичним, тобто усередненим для усієї сукупності людей, що мешкають на Україні, тому одна частина населення яким вже виповнилось 10 років, можуть прожити менше 59 років, а друга пережити цей поріг. Але в середньому вся сукупність десятирічних дітей проживе ще 59,7 років.
Це стосується також інтерпретації інших показників, що входять до складу таблиці дожиття: імовірності померти, дожити, коефіцієнта дожиття та ін.;
б) регіональні зіставлення показників.
При проведенні регіональних порівнянь слід бути обережним у зіставленнях даних показників таблиці дожиття. Як було зазначено, таблиці дожиття є теоретичною моделлю, тобто дані були усереднені для певної сукупності людей, що мешкають на певній території. Саме при проведенні регіональних порівнянь не слід "буквально" сприймати різницю у значеннях показника середньої очікуваної тривалості життя. Наприклад, при ліквідації підприємства грошовий фонд компенсації для людей, що зазнали травмування або ж каліцтва на виробництві, створюється шляхом визначення різниці між віком людини та середньою очікуваною тривалістю життя, зваженої на річний фонд утримання робітника. Тому можливим недоліком у наведеному методі розрахунку компенсаційного фонду є те, що можуть використовуватися дані регіональних таблиць дожиття, які не враховують особливостей впливу тієї чи іншої хвороби та причини смерті, а узагальнюють весь комплекс факторів причин смерті. І пізніше можуть бути виявлені значні відмінності у розрахованих та фактичних значеннях показника середньої очікуваної тривалості життя. Крім того, чисельність населення будь-якого регіону чи території є значно меншою, ніж загальнодержавна, а при зменшенні чисельності регіону, для якої будується таблиця дожиття, зростає розмір відносної похибки отриманих показників [24, 25]. Тому отримані дані слід використовувати у комплексі з іншими показниками демографічної статистики.
При цьому доцільність побудови таблиць дожиття на регіональному рівні залишається високою, оскільки окрім показника середньої очікуваної тривалості життя до таблиці входять не менш важливі показники. Це, наприклад, коефіцієнт дожиття, який використовується для визначення перспективної чисельності та складу населення регіонів, а також імовірність померти, на основі якої надається оцінка повіковим інтенсивностям вимирання населення.
в) побудова динамічних рядів.
Динамічний ряд характеризує зміну величини показника у часі. При побудові динамічних рядів зі взаємозалежними показниками проводиться вивчення впливу значень залежних показників.
При побудові динамічних рядів і зіставленні значень залежних показників за даними таблиці дожиття необхідно враховувати окремі особливості, пов'язані з алгоритмом розрахунку показників. Наприклад, розглянемо два показника - коефіцієнт смертності немовлят (або вікову імовірність не дожити до 1 року життя) та середню очікувану тривалість життя при народженні. Зменшення рівня дитячої смертності теоретично повинно призвести до зростання очікуваної тривалості життя при народженні, але ж на практиці такий зв'язок не досягається, оскільки коефіцієнт смертності немовлят є фактичним показником, що визначається на основі реальних статистичних даних для тільки групи немовлят, а середня очікувана тривалість життя є теоретичним показником, що визначається для умовної сукупності людей (у всіх вікових групах). Тому скорочення рівня смертності немовлят не відобразиться у таблиці дожиття зростанням середньої очікуваної тривалості життя. Слід пам'ятати, що середня очікувана тривалість життя при народженні визначається шляхом співвідношення двох показників: числа людино - років життя усього населення та чисельності осіб, для якої будується таблиця. Саме тому, що величину показника людино - років життя формує усе населення, а рівень смертності скорочується тільки у групі немовлят, це не призведе до зростання середньої очікуваної тривалості життя немовлят.
При інтерпретації показників таблиці дожиття необхідно враховувати їх теоретичний характер, а також табличний алгоритм їх розрахунку, методологічні особливості якого чимало залежать від характеру інформаційної бази під моделі смертності.

1.4 Сучасна інформаційна база моделей смертності в Україні
1.4.1 Формування вікового розподілу населення України
Для побудови моделей смертності використовуються дані про повіку чисельність населення (на початок звітного періоду, або в середньому за період) та кількість померлих за віком.
В світовій практи