Вы здесь

Економіко-математичне моделювання зовнішньоторговельних зв'язків України з Росією

Автор: 
Соболєв Олександр Аркадійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U003908
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ
ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ЗВ'ЯЗКІВ УКРАЇНИ З РОСІЄЮ
2.1. Опис показників інформаційної бази економетричної моделі.
Україна, ставши на шлях ринкової трансформації, опинилася у конкурентному зовнішньому середовищі, до якого її економіка виявилась не досить підготовленою. Незбалансованість структури виробництва, недостатнє врахування споживчого попиту, відсутність стимулів до підвищення конкурентоспроможності та ефективності виробництва при високому рівні монополізму є основними ендогенними чинниками, що зумовили незадовільний стан зовнішньої торгівлі та обмежили можливості протидії іноземним конкурентам на внутрішньому ринку.
Посилення сировинного перекосу в структурі виробництва та експорту, деградація переробних галузей, пасивне сальдо торговельного та платіжного балансів, невиправдана втрата традиційних ринків збуту української продукції та інші негативні явища свідчать про те, що стан зовнішньоекономічних відносин України не відповідає потребам стабілізації та розвитку національної економіки [80], [81].
Несприятливий стан зовнішньої торгівлі, як основної складової зовнішньоторговельних відносин, зумовлює актуальність пошуку шляхів розвитку експортного потенціалу України. Вирішення цієї проблеми має не тільки суто економічне, а й політичне значення тому, що експортний потенціал країни визначає її становище у всесвітньому поділі праці, а також впливовість країни у міжнародних відносинах. Динамічний ефективний розвиток експортного потенціалу є запорукою забезпечення економічної безпеки країни [82].
При розробці стратегії розширення зовнішньоекономічних зв'язків треба мати на увазі, що економіка України ще не готова до завоювання нових ринків. Цей факт обумовлюється низьким технічним рівнем виробничого потенціалу країни, що не забезпечує випуск конкурентоспроможної продукції на світові ринки. Як правило, інтереси західних фірм обмежується прагненням використовувати зв'язки з Україною з метою придбання цінної дешевої сировини, відводячи Україні роль сировинного придатка розвинутих країн Європи.
Країни західної Європи орієнтуються на сировинний експорт з України, зберігаючи при цьому жорстокі бар'єри перед готовою українською продукцією. Очевидно, що на сучасному етапі більш доцільно направляти український новий промисловий експорт на традиційний російський ринок.
Пріоритетність російського ринку для української експортної продукції обумовлюється наступними факторами:
- низьким рівнем транспортних витрат внаслідок географічної близькості торгових партнерів, що, з одного боку, підвищує конкурентоспроможність українських товарів на російському ринку;
- ємністю російського ринку;
- відсутністю високих вимог до якості продукції, що дозволяє Україні експортувати до Росії значно більшу частку готової продукції ніж в інші країни світу;
- налагодженими виробничими та торговельними зв'язками.
Проблема розвитку та реалізації експортного потенціалу України вимагає також докорінного поліпшення інформаційного забезпечення зовнішньоторговельної діяльності. Першочерговими завданнями в цьому напрямку є створення системи зовнішньоторговельної інформації. Для ефективного функціонування даної системи потрібно сформувати розгалужену мережу інформаційно-консультативних служб, які могли б забезпечити оперативне надання зовнішньоторговельної інформації у зручній для клієнта формі [80].
Серед найбільш актуальних і перспективних проектів в галузі інформаційного забезпечення експорту можна виділити наступні:
- створення Українського інформаційно-консалтингового центру сприяння експорту, в якому концентрувалася б повна база даних українських підприємств та їх торгових партнерів з питань комерційних заявок і пропозицій, нормативно-правових та законодавчих актів, з метою надання послуг суб'єктам господарської діяльності в сфері експорту;
- створення Українського інформаційного центру СОТ щодо стандартизації, сертифікації і технічних бар'єрів у торгівлі;
- створення і розвиток системи інформатизації щодо сучасних досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, передового виробничого і підприємницького досвіду з використання можливостей науково-дослідних центрів та українських установ, що працюють за кордоном;
- створення автоматизованої системи інформаційно-аналітичного забезпечення з питань зовнішньоторговельних зв'язків України з іншими країнами на основі запровадження аналітичних програмних систем нової генерації, які можна охарактеризувати як системи інтелектуального аналізу даних для підтримки аналітичних розробок.
В рамках останньої пропозиції доцільно проводити економіко-математичне моделювання стану зовнішньоторговельних зв'язків України з іншими країнами з метою оцінки стану та отримання якісних прогнозів структурних зрушень у зовнішній торгівлі.
Ефективність отримання якісних прогнозів зовнішньоторговельних відносин між двома країнами багато в чому залежить від складу та організації інформаційної бази економетричної моделі. Згідно до держстандарту інформаційна база являє собою сукупність упорядкованої інформації, яка використовується в певній економіко-математичній моделі чи інформаційній системі [83], [84]. В даному випадку необхідно побудувати інформаційну базу для економетричної моделі. Склад і зміст інформаційної бази визначаються, з одного боку, вимогами економетричної моделі і самою сутністю прогнозування, а з іншого - вимогами автоматизованої обробки даних на ПЕОМ.
Тому при розробці інформаційної бази економетричної моделі керувалися такими принципами:
- використання єдиної методики ідентифікації стану зовнішньоторговельних відносин між двома країнами;
- формування масивів даних, внесення до них змін і видачу результатів рішення;
- застосування єдиної схеми зберігання даних, які необхідні для рішення задачі прогнозування експортно-імпортних операцій між двома країнами;
- забезпечення одноразовості і незалежності вводу даних від часу розв'язання задачі прогнозування;
- забезпечення можливості