Вы здесь

Електоральна поведінка студентської молоді в умовах трансформації політичної системи України (на прикладі Івано-Франківської та Львівської областей).

Автор: 
Доцяк Ігор Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003920
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ II
Залежність електоральної поведінки від соціально-економічних, соціально-політичних та соціально- демографічних чинників
2.1. Вплив соціально-економічних чинників
на електоральну поведінку студентської молоді
Глибокий аналіз електоральної поведінки громадян, в тому числі і студентства, неможливий без виділення і дослідження основних чинників, які її визначають. Абстрагуючись від поділу факторів на об'єктивні та суб'єктивні, їх можна систематизувати, об'єднавши в три великі групи : соціально-економічні , соціально- політичні , соціально-демографічні.
Соціально-економічними чинниками, які визначають електоральну поведінку, є:
- реальна економічна ситуація в країні, регіоні;
- рівень життя населення, окремих соціальних груп, економічні можливості;
- особливості економічної свідомості (економічні інтереси, орієнтації, сприйняття власного економічного становища та стану країни).
На основі усвідомлення власного економічного становища формуються економічні інтереси. Під економічними інтересами розуміють інтереси, пов'язані зі способом отримання та реалізації доходів суб'єкта економічної діяльності [1]. Саме через усвідомлення економічного інтересу простежується взаємодія між політикою і економікою. Усвідомлені економічні інтереси певних соціальних груп потребують політико-правової підтримки з боку держави, на ґрунті чого формуються відповідні політичні інтереси.
На основі економічних інтересів формуються економічні орієнтації. Економічні орієнтації - це система пріоритетів індивіда у сфері економіки, відповідно до яких особа обирає певний спосіб дій.
В окремих політологічних теоріях існує погляд, який в основу політичної діяльності, і, зокрема, електоральної поведінки кладуться економічні виміри. Саме економічне, матеріальне домінує в марксистському розумінні політичної діяльності. Основні сподівання на майбутню революцію К.Маркс пов'язував з відносним і абсолютним зубожінням пролетаріату, вказуючи що "пролетарій - мета якого, як і будь-якої людини, полягає в тому, щоб задовольнити свої потреби, але який не в змозі задовольнити навіть ті, спільні з іншими людьми , потреби, - цей пролетарій , уже в силу цього, має дійсну (реальну) задачу - революціонізувати існуючі відносини"[2]. Таким чином погіршення економічного становища приводить до підвищення рівня політичної діяльності шляхом революціонізації. Такий підхід часто не спрацьовував, що давало основу для критики економічного підходу Маркса. М.Вебер, відзначаючи роль та значення економічного інтересу, вважав , що за спробами спекуляції на економічних проблемах , як правило, стоїть владний інтерес [3].
Не відкидаючи економічного чинника, все-таки не можна його абсолютизувати як домінуючий і визначальний, а розглядати в інтегрованій єдності з цілим комплексом інших, в тому числі соціально-демографічних і соціально-політичних. Та при цьому необхідно зауважити, що в пострадянських країнах в умовах трансформування політичної системи і глибокої соціально-економічної кризи економічні чинники відіграють досить впливову роль в політичній і, зокрема, в електоральній активності, а звернення до економічних проблем є також засобом боротьби за владу і залучення громадян до різних форм політичної діяльності. Більше того, навіть, як справедливо відзначає М.Черниш, усяка значима економічна протестна дія в Росії, як страйк, часто переходить в політичну площину і закінчується вимогами зміни влади , відставки президента та уряду [4].
У той же час багато дослідників відзначають домінуючий характер економічних характеристик в молодіжному середовищі. В. Лісовський підкреслює, що молодь сильно орієнтована на матеріальні цінності, і це впливає на її політичну діяльність [5].
Дослідники Українського інституту соціальних досліджень показують, що під впливом багатьох чинників ціннісні орієнтації студентів змінюються від загально-гуманістичних до меркантильних, прагматичних, пов'язаних з рівнем матеріального забезпечення [6].
Формування звичайного для західного суспільства масового типу особистості приводить до зміни в мотивації суспільної і, в тому числі, політичної діяльності . Така людина понад усе цінує своє приватне життя, інтереси і матеріальне забезпечення своєї сім'ї , якій є що втрачати і тому вона обачлива і несхильна без особливих причин устрявати в соціальні конфлікти. А причинами можуть бути лише ті, що безпосередньо торкаються її інтересів, знову ж таки в першу чергу матеріальних [7].
Підтвердженням цього є сплески активності студентства в останні роки, які мають економічні причини (наприклад, виступи, мітинги та пікетування, що виникли внаслідок невиплати стипендій, відміни пільгового проїзду (Київ), невиправданого підвищення плати за відробки пропущених занять (Львівська ветеринарна академія). Стосовно впливу на електоральну поведінку, то економічні чинники не настільки визначальні. Звичайно, виборці в процесі електорального вибору прагнуть максималізувати свій добробут, вони мають уявлення про свої економічні інтереси. У той же час важко визначити, який же конкретно кандидат чи політична партія може реалізувати цей інтерес, змінити життя на краще. Тим більше, що в значній мірі передвиборні обіцянки носять рекламний характер. На нашу думку, виборець може тільки ідентифікувати свої економічні очікування з певними положеннями передвиборних програм щодо майбутнього економічного розвитку суспільства, його пріоритетів, вирішення конкретних економічних проблем. У цьому плані важливим бачиться оцінка самого інституту виборів.
5% респондентів в березні 1999 року і 2% у жовтні 1999 року відповіли, що їх активність у виборах пов'язана з прагненням одержати матеріальну вигоду.
У той же час 50% респондентів у березні 1999 року і 63% у жовтні 1999 року характеризують вибори як подію, з якою пов'язані надії на краще, звичайно, в першу чергу з виходом з соціально-економічної кризи. Вищий процент в другому випадку пов'язаний з тим, що опитуванн